1-Intro

• Хосок, ну, будь ласка! – Чонгук з самого ранку бігає за братом і просить його дозволити Чонгуку постежити за його роботою. І з самого ранку чує впевнене і беззаперечне “ні”.  
• Чонгук, я тобі в котрий раз кажу що ти цим займатися не будеш, принаймні не в такому віці, тобі тільки нещодавно виконалося двадцять років, а ти вже хочеш дивитися на тортури, кров і сльози. Навіщо воно тобі треба? – Хосок обходить Чонгука який намагається перекрити йому дорогу до шафи по дорозі перевдягаючи зручний, домашній одяг на улюблену чорну футболку, після чого дістає чорну шкіряну куртку та розвертається, щоб подивитися на Чонгука, очікуючи відповіді. 

• Чому ти досі вважаєш що я маленький, ти ж розумієш що рано чи пізно я почну також займатися тим чим займаєшся ти, в кожному разі я буду це бачити так чи не краще почати це як можна раніше? Ти ж насправді не думаєш що я зможу займатися вокалом коли мій брат є найстрашнішою людиною в Кореї? 
• Ні, Гуккі, не краще, це по-перше, а по-друге, так я справді щиро вірю що ти зможеш займатися чимось пристойним, заведеш сім’ю, дітей і не будеш кожну секунду перейматися за них думаючи що вони в небезпеці через твою роботу. – Хлопець по доброму посміхнувся, наче Чонгук був дворічною дитиною яка не розуміла чому лізти пальцями в розетку не можна. – Та і я не найстрашніша людина в Кореї, ти ж бачив Юнгі якщо його розізлити, то тій людині точно можна прощатися з життям. 
• А якщо я не хочу сім’ю, я все життя дивився як ти робиш страшні речі, але ти робиш це заради Намджуна і Юнгі та вашої спільної справи, ви довіряєте один одному, ви любите один одного, ви і є справжня сім’я, і я хочу стати її частиною, але ти все ще не даєш мені цього зробити. 
• Слухай, є речі якими не всі здатні займатися. Не романтизуй мій вид діяльності це не тільки про довіру і любов, а також про біль, злість, втрати, страх і тому подібне. Тобі занадто рано пізнавати світ з цього боку, а можливо взагалі не варто. – Старший брат продовжує свої збори, ходячи по кімнаті й тільки й встигає оминати Чонгука який бігає за ним хвостиком. 
• Чому ти вирішуєш за мене? Ти сам вирішив займатися цим всім ще з підліткового віку, вивчив бойові мистецтва, як поводитися зі зброєю, але мене вирішив не вчити й захищати як принцесу в замку, хоча я цього не хочу і ніколи тебе про це не просив! – Гук майже тупає ногою від образи, проте стримується, тому що тоді Хосок точно пожартує над незрілістю свого брата.  

• Чонгук! Тема закрита. Це не було моїм рішенням, мені довелося доєднатися до Джуна, щоб вижити, а найголовніше, щоб вижив ти, в тебе такої потреби немає тому вивчай свої пісні, зустрічайся з дівчатами й насолоджуйся молодістю. І не заважай мені працювати! – Хосок не на жарт розлютився через слова Чонгука про вибір і про те що він не хоче, щоб його захищали. Це було абсолютною неправдою що в першому що в другому вислові. Чонгук з його проханням про захист і стали причиною через яку Хосок погодився доєднатися до мафіозного угрупування.  

Це сталося не так багато років тому, але з таким видом діяльності час тягнеться набагато довше. Хосоку тоді було 16, а Чонгуку 12. Їхні батьки та батьки Намджуна та Юнгі керували одним з найсильніших злочинних угрупувань Кореї що називалося Cypher. Проте всі вони померли в один день під час нападу японської якудзи. Хосок планував займатися танцями до того як батьки померли та не бажав приєднуватися до Сайферу, проте життя вирішило інакше. Люди, яким було наказано проникнути в будинок Чонів та не залишити нікого в живих, майже знайшли їх з Чонгуком, але вони заховалися в спеціальній кімнаті якраз для таких випадків тому якудза їх не знайшли. Після чого вони звісно вирішили підпалити будинок. Чонгук тоді був маленьким та наляканим тому він кричав і плакав, благав Хосока врятувати їх, кликав батьків, а коли зрозумів що батьків більше немає то просив Хосока вбити всіх хто до цього причетний. Тож Хосок відмовити молодшому брату не міг. Він виніс його на руках крізь вогонь через таємний хід про який дякувати богу, японська мафія була не в курсі. Після чого навчився битися, професійно поводитися зі зброєю і зайнявся справами угрупування. Проте управляти всім в нього бажання не було зовсім тому він взяв на себе обов’язок знаходити та відбирати людей які вступлять в Сайфер також тренувати їх ну і вибивати всю потрібну інформацію з противників. Грубо кажучи він відповідає за все що пов’язано з армією та зброєю, а найголовніше зрадниками та шпигунами. Зайнявши цю позицію, він знайшов людей, підготувався і все ж таки помстився за батьків, разом з Намджуном і Юнгі.  

Не дивлячись на те що вони тоді були при владі зовсім не довго, приблизно два роки, їхня помста гриміла на весь азійський континент. Це було жорстоко нахабно і безжалісно. Хосок тоді повернувся додому до чотирнадцятирічного Гука весь в крові та гордо заявив що вбивць батьків більше немає і вони більше не зможуть їм нашкодити. Чонгук тоді багато плакав і витирав кров з тіла брата. То була перша спокійна ніч після смерті батьків. Тому зараз Хосок вважає що Чонгук не має потреби займатися незаконною діяльністю, бо його старший брат спроможний його захистити та захистити його право на спокійне життя. 

• Ти з 16 років наражаєш своє життя на небезпеку через мене і мою істерику, ти думаєш я можу спокійно жити та здійснювати свої мрії розуміючи що ти можеш померти в будь-яку хвилину, бо я був незрілою дитиною і попросив тебе помститися? Так от я не можу співати свої пісеньки й заводити сім’ю я теж не можу поки ти не можеш займатися танцями й мати дітей яких ти дуже сильно любиш! – Чонгук все-таки тупає ногою, розвертається і відправляється у свою кімнату, ображений і злий на старшого брата.  

Хосок хоче піти за ним, поговорити та заспокоїти, проте зараз він зовсім немає на це часу. В нього є термінова робота і він вже й так запізнюється. Але він обов’язково поговорить з Братом ввечері. Можливо вранці. 

*** 

• Джун, що у нас сьогодні? – Хосок з серйозним обличчям заходить в напівпідвальне приміщення і навіть не переводить погляд на зв’язаного мотузками хлопця що сидить на старенькому стільці посеред кімнати.  
• Нічого серйозного, просто черговий щур. Щось їх стало занадто багато останнім часом, не думаєш? – Після смерті батьків Хосока та Чонгука, що керували Сайфером весь цей час, угрупування очолив Кім Намджун. Він показав себе справжнім лідером, допоміг Хосоку та Юнгі впоратися з втратою, прийти в себе та продовжити справу батьків. З Юнгі, звісно, було набагато складніше, тому що втративши справді люблячих батьків його психіка не спроможна була впоратися. Майже один рік Юнгі провів в психлікарні. Після чого повернувся він зовсім іншою людиною.  
• Так, я також почав помічати, схоже хтось сильно нами зацікавився. Щось каже? – Хосок все-таки переводить підозрілий погляд на хлопця що весь аж трясеться в присутності голови найнебезпечнішої організації Кореї та його особистого ката Чон Хосока, про якого всі знають як про найжорстокішого вбивцю майже на всьому континенті. Проте Чон завжди впевнено доказує що це вони не бачили що вміє Мін Юнгі. 
• Все заперечує і каже що його підставили. Довбнів, що про це говорять настільки багато що я сам починаю в це вірити. – З вуст Намджуна злітає глузлива посмішка, а погляд опускається на лице бідолашного хлопця. Зв’язаний парубок наче зменшується в розмірах під поглядами цих людей. Сльози починають котитися з його очей, а молитви про помилування не керовано вилітають з його рота. Хоча ні Намджун, ні Хосок до нього пальцем не доторкнулися. Поки що.  
• Мені здається нам не потрібно навіть витрачати на нього час, все одно він нічого не розповість. Просто вб’ємо, щоб ті хто його послав не розслаблялися, – Приблизно пів року тому в угрупуванні все частіше почали з’являтися повідомлення про те що той чи інший співробітник збирав інформацію, грубо кажучи копав під голів організації. При чому ці люди були з зовсім різних позицій, починаючи від прибиральників в офісах до особистої охорони Намджуна. Звісно це сіяло певну напругу серед трьох друзів, тому що кожен з них ненавидів коли вони втрачають над чимось контроль. До того всього такі події сильно підривали авторитет Сайферу серед всього світу, тому що почали з’являтися не тільки ці випадки які були явно організовані кимось одним, а й інші організації почали частіше надсилати своїх людей вивідати інформацію про Корейську мафію. Звісно всіх підозрілих персонажів викривали вчасно, але роботи, що у Намджуна, що у Хосока з Юнгі додалося втричі.  
• Та я сам не хотів тебе відволікати, але ця сука була наближена до Кьонсу, ти ж розумієш майже весь оберт грошей зараз збережений в цій маленькій крихкій голівці. Тому залишити це просто так ми не можемо, нам потрібно дізнатися скільки з цього вже відомо тому хто його підіслав, – Чон розтягує губи в недоброзичливій посмішці. Він не очікував що рівень їхньої сьогоднішньої жертви був настільки серйозним. В очах Чона запалюється не добрий вогник, а сам він переводячи погляд на шафу з усім що може показати людині справжнісіньке пекло на землі починає повільно, ходою пантери що загнала свою жертву в куток, наближатися до тієї самої шафи.  
• Ну в такому разі я зроблю все можливе, щоб він заговорив, – Небезпечний погляд Хосока падає на переляканого хлопця що вже не плаче лише кліпає червоними від сліз очима слідкуючи за тим як Хосок дістає маленький але, ненатренованим оком видно, до жаху гострий ножичок. Нова хвиля ридань простягається на все приміщення.