1

Меліса, проста дівчина, яка живе у великому місті, закінчує навчання та готується вступати до університету.

Звичайно ж, як і будь-який підліток дівчина не дуже й любила навчання, особливо коли кожен божий день до тебе лізуть із запитаннями «А як там твоя підготовка? Чому не читаєш? Я востаннє бачила у тебе в руках книгу тиждень тому! Про що ти взагалі думаєш? Хочеш підмітати подвір’я? Ми не платитимемо за твоє навчання!».

У Меліси пропадало бажання вчитися, і займати що-небудь щоразу як мати входила до її кімнати. Ну як її, у ній вона жила разом із сестрою.

Її звуть Ліза, та старша на 5 років. Певна річ, у дівчат зовсім різні захоплення і погляди на життя і тому в них було чимало розбіжностей та непорозуміння. У них в одній кімнаті було 2 столи, шафи та ліжка. Але сестра, в кімнаті, дівчині не давала залишатися просто так, а коли та намагалася робити домашні завдання, її постійно поспішали, бо, за словами Лізи, Меліса займала і так багато особистого простору сестри.

Тому Меліса намагалася швидко закінчити з усіма справами, які вимагали роботи за столом та з нормальним стільцем і йшла до зали. Іноді їй випадало просидіти там весь день однієї, їй ніхто не заважав і не чіпав, але це було не завжди і її могли прогнати із зали, батьки, які прийшли дивитися телевізор чи щось тип того.

Що із захоплень.

Дівчина любила малювати, у неї було досить багато робіт на різних полотнах, але також сильно як малювання вона любила струнні інструменти, за сумісництвом гітари та укулеле, ясна річ, є різні струнні інструменти, але любила і хотіла вона саме ці екземпляри.

А оскільки ці забаганки дівчини були надто дорогими, вона накопичила гроші, і сама собі купила укулеле і почала на ньому вчитися грати, в принципі це було не дуже-то і складно, але постійні заборони на гру, через шум, постійні запити та зайві питання щодо навчання не давали нормально грати, тому на час підготовки до іспитів та на час іспитів дівчина забула про всі свої захоплення.

Як би їй не хотілося відпочити, погуляти, отримати свій особистий простір, у дівчини нічого не виходило і всі відмовки батьків зводилися до іспитів.

Надворі спекотний травень, у школі вічні контрольні роботи та підготовка до випускного, в однокласників стосунки. А ось Меліса була зовсім самотня.

І ось до першого іспиту залишився рівно тиждень, усі учні поділилися на 2 табори: Я все знаю і мені вже не потрібно готуватися, повторю за день і все буде нормально. І вічні ледарі, які не готувалися весь цей час і тут вони зрозуміли, що саме час почати готуватися.

Але Меліса швидше була перший варіант, тому що вона готувалася весь цей час і їй справді час трохи відпочити перед іспитами. Батьки вирішили зробити невеликий «подарунок доньки» і повели всю сім’ю до ресторану, насправді це була якась чергова річниця батьків, але все одно побувати в ресторані не було поганою ідеєю.

І тут за сімейним столом знову піднялася тема навчання, майбутнього, стосунків, сім’ї. І дівчина тяжко зітхнула, бо її це вже дуже задовбало. Насправді їх не хвилювало нічого крім навчання і того, що дівчина швидше вийшла б заміж і народжувала їм більше онуків. «Але цього точно не трапиться» Одразу ж пролунало в голові Меліси.

«Як же, чорт забирай тут нудно…»

-Коли вже до нас підійде офіціант? – Досить голосно скрикнув батько.

“Чорт як же соромно, може ще не пізно придумати відмовку і звалити?”

-Тату, заспокойся, будь ласка, щойно буде вільний офіціант, він нас обслужить. – Дівчина якось спробувала заспокоїти батька.

-Будеш просити заспокоїтися свого мужика, а батька ти не чіпай! – Він став ще злішим.

«Боже, я точно звалюю.» Подумала дівчина і вже почала вигадувати якісь вагомі аргументи, щоб звалити.

Але тут її плану завадило заціпеніння. До них підійшла гарна офіціантка, яка дуже вибачалася за те, що їм довелося довго її чекати й вже готова була приймати замовлення. Ці чорні джинси в обтяжку…Ця красива червона блузка, яка підкреслює всі принади цього тіла, відразу привертало увагу. Меліса як дура витріщалася на неї, і думаю, вона могла б так сидіти вічно, але тут офіціантка звернулася до неї.

-А Що ви будете?

Мелісову трохи пересмикнуло, і вона почервоніла.

-М … Я … Я буду салат Цезар, будь ласка.

-Добре. – Вона мило усміхнулася їй, а потім пішла.

«Чорт візьми, яка вона мила й гарна…ТАК СТОП» думки в її ж голові почали трохи лякати, хоч дівчина й сама розуміла, що їй більше симпатизують дівчата. “Але що це за дивне почуття?”

Раніше Меліса не приділяла уваги тому, хто і коли їй подобався, вона вважала все це дурістю. У класі її звали розбивачем сердець та лесбійкою, а все тому що вона відмовляла найкрасивішим хлопцям класу та паралелі, а на хлопців молодших себе вона навіть уваги не звертала. Вона навіть не замислювалася про те, що вона могла бути справді лесбійкою, адже в школі, в якій вона навчалася, це було чимось жахливим, страшнішим за вбивство.

Та й у сім’ї, батьки дівчини дотримувалися такої самої позиції. Меліса сиділа у своїх думках, але знову підійшла офіціантка і принесла салат дівчини. Ліса подивилася прямо в очі дівчини, яка ставила прямо перед нею салат та столові прилади. Офіціантка помітила погляд дівчини й почала мило посміхатися щоразу як приносила страви до їхнього столика.

За цей час дівчина все ж таки прочитала на бейджику, що її звуть Марія.

«Чорт яка ж вона гарна… Але як мені з нею познайомитись? Чорт, чорт, чорт, може підійти до барної стійки й замовити там напій і якось ненароком її покликати? Ні, це якось безглуздо … АААА, ой, вона йде, потрібно бути спокійніше інакше батьки щось запідозрять. У голові була буря, яку було так складно заспокоїти.

Марія підійшла до їхнього столика і поклала стопку чистих серветок і як би ненароком поклала одну ближче до Лісиі. Вона відразу взяла цю серветку і розгорнула її, помітивши на ній кілька цифр, що були номером телефону. Ліса вдала, що витерлася цією серветкою, поклавши її поруч зі своєю тарілкою, а потім непомітно поклала її собі в кишеню. Весь вечір дівчина була на голках, їй дуже хотілося підійти й познайомитися з нею, знайти її в соц. мережах, поспілкуватися.

Коли трапеза скінчилася, сім’я пішла додому. Вже було досить пізно, тому Ліса відразу після приходу додому пішла у ванну кімнату. Зачинивши двері, дівчина дістала серветку з номером і додала його в телефон. Потім відклала телефон, почала роздягатися і увімкнула воду у ванні, сівши туди. Дівчина лягла і вже у ванній та взяла телефон у руки.

Меліса зайшла до Телеграма і помітила, що дівчина в мережі. Довго думаючи й зважуючи за та проти, дівчина таки написала.

-Вітаю. Марія?

Дівчина відразу прочитала повідомлення і почала набір тексту.

-О, привіт, ти та дівчина з ресторану? Так, клич мене Маша. Я здивована, що ти таки написала)

-Так, це я, мене звуть Меліса.

-Дуже приємно) А якщо не секрет, скільки тобі років? Мені, якщо що 19.

-Мені теж приємно, мені 18 за місяць буде.

Меліса навіть при листуванні почала бентежитися, іноді поглядаючи на аватарку дівчини.

-Круто. Слухай, вибач за не скромне запитання, але чому ти так дивилася на мене весь вечір? Я тобі так сподобалася?)))

Меліса не чекала такої прямолінійності від дівчини й спочатку забарилася і думала спочатку збрехати, але потім передумала і вирішила не брехати.

-Ем … Гаразд. Так. Ти мені дуже сподобалася… Ти дуже гарна…

І тут щоки дівчини налилися рум’янцем, і вона відклала телефон убік і почала вмивати обличчя холодною водою, щоб заспокоїтись. І коли дівчина почула звук повідомлення, її щоки знову почали палати червоним.

-Ой дякую, насправді ти мені теж сподобалася, ти така мила і ніжна, на перший погляд. Не хочеш ще якось зустрітися і поспілкуватися наживо? Ти завтра вільна? Наприклад, о 5?

Прочитавши це Меліса аж пискнула. Вона була рада, що дівчина настільки впевнена, бо вона не змогла б так швидко запропонувати зустріч.

-А … Так, я вільна, я була б не проти зустрічі. А де саме зустрінемося?

-Може у парку недалеко від ресторану?

-Так добре.

-Тоді до завтра, добраніч))

-Добраніч.

Меліса написала це повідомлення і промовила його пошепки.