1

Без квітів не було б життя,
Хтось не знає куди їх діти,
Хтось боїться їх почуття,
Хтось не може про них не мріяти.
Можеш вічність піклуватись і оберігати квітку,
Можеш на шмаття її розірвати.
Проте вона не зможе вирости спочатку,
Скільки б ти не старався наново її отримати.
Можеш сумувати за нею постійно,
Можеш по частинках збирати спогади зім’яті,
Але це навічно,
Не повернути ті пелюстки з пам’яті.
Не повертайся,не приходь,
Облиш її розірване лисття.
До неї краще не підходь,
Не буде тобі від того щастя.
Порвана квітка це назважди,
Не вийде спробувати все знов.
З’явиться між вами лиш більше вражди,
Не буде це знову та любов.