Відділ тимчасових переміщень Конохи

Тільки-но дим від щойно забитої люльки розсіявся, у двері кабінету Хокаге постукали:

– Сарутобі-сама, це знову у відділ Тимчасових переміщень, – відзвітував Мінато щойно отримав дозвіл увійти до кабінету. – Троє генінів, перемістилися після битви з Орочімару. Ми з Ібікі провели допит – це справді наші ніндзя.

Хірузен важко зітхнув і оглянув стопки документів, подекуди повалених похапцем на стіл і таких, що погрожували впасти, а подекуди розсортованих чиєюсь турботливою рукою і складених нею ж у підписані теки.

– Гаразд, запрошуй їх сюди, і раз ти кажеш, що вони після бою з Орочімару перемістилися… залучи Іноічі. Я не зможу з ним зв’язатися – через тимчасові дзюцу знову злетіли печатки зв’язку з їхнім відділом. Останнім часом щось зачастили вони… – він постукав пальцями по темній стільниці, намагаючись знайти в документах потрібну папку. – Де ж, чорт забирай, ці папірці…

Мінато кивнув і відчинив двері, запрошуючи шинобі.

– Хокаге-сама, ви мусите нам повірити, – нетерпляче заявив хлопчик у помаранчевому комбінезоні, який нагадував молодшу копію Мінато, щойно влетів до кабінету, – ми витратили стільки часу, а якщо ми не зупинимо Орочімару – ви помрете, і Коноха буде в руїнах…

Генін із рожевим волоссям закотила очі, і її рука піднялася, щоб зупинити напарника, який мав намір почати гасати по кабінету, й міцніше стиснула його плече, коли той почав говорити ще гучніше, видаючи дедалі більше й більше подробиць.

– Звучить цікаво, юначе, – вимовив нарешті Хокаге, повважавши розповідь хлопчиська досить цікавою і дозволяючи йому договорити до того моменту, коли той кілька разів наголосив, що потрібно діяти вже зараз. Хокаге випустив ще диму зі своєї люльки і видав неясний звук, діставши з надр свого столу стопку документів. – Вам трьом потрібно буде написати звіт і заповнити всі ці документи.

– Що? – насупився хлопчисько. – Писати звіт? Навіщо нам витрачати час…

На обличчі дівчинки-геніна відбилося таке саме здивування, як і в Наруто, але вона вчасно схаменулася і вдарила того по голові:

– Наруто! Досить із тебе неповаги до старших сьогодні!

– Боляче, Сакуро-чан… – пробурмотів Наруто, але не наважився знову сперечатися з Хокаге.

Третій генін, який мовчки спостерігав за тим, що відбувається, засунувши руки в кишені, вклонився і вимовив:

– Вибачте за нестриманість нашого товариша, Гокаґе-сама, ми заповнимо документи, – з його тону було незрозуміло, чи справді він спокійно прийняв наказ, чи був так само здивований, як і двоє його товаришів, але вирішив не подавати виду.

Дівчинка кивнула, продовжуючи кидати злі погляди на Наруто. І перш ніж той встиг видати щось іще, повітря в кімнаті завібрувало, кунай, що висів на стіні поруч із картою, здригнувся, і поруч із трійцею генінів з’явився Мінато:

– Ширануї ще зайнятий іншою групою, але буде вільний через півгодини, – відрапортував він, не звертаючи уваги на захоплені погляди генінів. – Я проведу команду на потрібний поверх.

Хірузен кивнув. Наруто не наважувався подати голос знову, щоб не потрапити під гарячу руку Сакури, і покірно поплив до дверей, кидаючи задумливі погляди на Мінато. Сакура зібрала стопку документів, ковзнула по них поглядом – її брови злетіли догори, коли вона побачила, до якого відділу належать звіти, але мовчки притиснула їх до грудей і повільно прослідувала за Наруто. Перед тим, як останнім покинути кабінет, третій генін обернувся і почухав потилицю з хвостом, волосся в якому стирчало в різні боки.

– Як давно існує команда, що займається мандрівниками в часі? – запитав нарешті він.

Хокаґе примружився, і зазначив, що генін був не тільки копією Шікаку зовні, а й розумним підростаючим стратегом.

– Щойно в Коноху потрапив перший сувій для переміщення в часі, – просто відповів Хірузен.

Він кивнув, приймаючи відповідь, і пробурмотів собі під ніс:

– Гарне рішення, непроблематичне.