1

«То які у тебе плани на вихідні, Буччелаті?»

«Нічого захоплюючого, це будуть насичені вихідні з багатьма справами. Як щодо тебе?” Бруно багатозначно посміхнувся Джорно, холоднокровно відповівши Аббаккіо. Група продовжувала балакати, але думки темноволосого були зайнятий майбутніми вихідними. По мірі того, як йшла ніч, розмови почали вщухати, і врешті-решт група попрощалася на тиждень. На цей раз у них не було місій у вихідні, тож Бруно та Джорно мали чудову можливість зустрітися. Буччелаті попрощався зі всіма і побачив, що Джоджо вже чекає його біля машини. Коли двоє переконалися, що інші пішли, вони обійняли один одного, ніби не бачились багато років.

Пара весело балакала, їдучи до дому Бруно на березі моря. Це був довгий тиждень, насичений місіями та нудною паперовою роботою, і тому вони з нетерпінням чекали вихідних, які зможуть розділити один з одним. Було важко зберігати їхні стосунки в таємниці від банди, але вони вирішили, що розкажуть іншим, коли настане відповідний час. Наразі хлопці хотіли просто насолоджуватися присутністю один одного. Коли вони приїхали додому, миттєво поринули в звичайну рутину обіймів і балачок про цікаві речі цього тижня. Тут вони обоє змогли бути просто Бруно та Джорно, двома закоханими, які безтурботно насолоджуються домашнім життям.

Блондин плюхнувся на диван, а Буччелаті незабаром полетів за ним, поклавши голову Джорно на коліна. Джоджо обережно провів пальцями по темному волоссю капо. Було приємно мати можливість насолоджуватися ніччю, як і належить двом закоханим, загорнутим в блаженство одне одного і не змушених боротися за своє життя.

«Давай, сонна голово, хто сказав, що ти вже можеш дрімати? Ми щойно повернулися додому, — дражнив Джорно, коли побачив як його хлопець почав засипати. Бруно сонно подивився на чоловіка й усміхнувся йому, немов усмішкою кінозірки.

«Можливо, я б не заснув, якби ти не бавився моїм волоссям, це дуже заспокоює». Джованна засміявся над цією заявою, обережно знявши свого коханого зі своїх колін і підвівшись.

«Тоді давай прогуляємося біля води, щоб проснутись. Я хотів би подивитись на зірки», — сказав блондин, простягаючи руку Буччелаті, який із задоволенням прийняв пропозицію. Була прохолодна ніч, тому пара щільно притиснулася одне до одного, йдучи. Після невеликої прогулянки закохані натрапили на свій маленький притулок на пляжі. Джорно розклав ковдру, яку приніс, і потягнув темноволосого хлопця за собою. Двоє закоханих лежали переплетенні один з одним, дивлячись на небо під шум хвиль на задньому плані. Вони по черзі вказували на різні сузір’я або обмінювалися своїми улюбленими спогадами. Бруно помітив, як Джорно дивиться на нього, здавалося, не чуючи жодного слова.

«Земля Джорно», — сказав Бруно, хихикаючи. «Що відбувається у тебе у голові?»

«Вибач мене, Аморе, я просто люблю дивитися тобі в очі. Вони нагадують мені море, і, мабуть, тому мені так подобається бути тут з тобою». Бруно не зміг втриматися від рум’янцю, що торкнувся його обличчя.

«Це дуже мило з твого боку, але все нагадує мені про тебе. Ти створюєш життя, і твоя краса конкурує з природними творіннями землі. Коли я дивлюся на тебе, я не можу не закохуватися». Тепер настала черга Джованни почервоніти, коли вони обмінювалися ніжними поглядами. Пара лежала разом, дивлячись у темне небо вкрите зірками, перш ніж вирішили повернутися в комфортний будинок. Повернувшись додому, вони повечеряли та приготували ванну, щоб закінчити цю ніч. Оба не поспішали, обережно вмивали одне одного та користувались нагодою залишати люблячі дотики та поцілунки скрізь, де могли досягти. Їм нечасто доводилося насолоджуватися любов’ю одне одного, тож такі вільні хвилини були для них як рай. Вони сиділи у ванні, міцно притискаючись один до одного, поки вода не охолола.

Блондин неохоче відпустив Буччелаті, коли той вийшов із ванни, щоб витертися , Джорно послідував його прикладу. Коли оба хлопця витерлись, вони попрямували до спальні, готові нарешті заснути одне біля одного. Джорно притягнув Бруно за талію й обхопив його рукою.

«Я скучив за тим, щоб бути поруч з тобою. Ми можемо бачити один одного весь час, але важко не обсипати тебе різними ніжностями, коли ми працюємо, — сказав світлий хлопець, поцілувавши свого спутника в лоб.

«Мушу погодитися з тобою. Мені з кожним днем ​​все важче приховувати свої почуття від інших. Навіть коли ти поруч зі мною під час місії та на зустрічах, я все ще відчуваю глибоку тугу за тобою”, – сказав Бруно. Джованна тихо обдумав щось, перш ніж відповісти своєму коханому.

«Якщо ти готовий розповісти іншим, то я цілком не проти. Я більше не хочу проживати жодного дня без тебе поруч. Я хочу, щоб ти завжди був зі мною як коханець, а не як діловий партнер». Бруно лагідно посміхнувся й пригорнувся до блондина.

«Джорно, моя любов до тебе не знає меж, я не можу уявити собі розлучення з тобою навіть на день. Чи було б божевіллям сказати, що я вже хочу вийти за тебе заміж?»

«Не думаю. Що це раптом тобі спало на думку?» Джоджо з любов’ю дражнив свого хлопця за його зізнання, але в глибині душі думав про те саме. Звичайно, можливо, вони рухалися надто швидко за мірками інших, але їхня любов була іншою. Вони повалили імперію та відбудували її разом, ризикуючи життям заради один одного та своїх ідей. Чи справді можна сказати, що ця пара рухалася занадто швидко, якщо вже одного разу віддали життя одне за одного? Бруно тихо розмірковував, що сказати Джорно, але перш ніж він встиг відповісти, його перервав глибокий поцілунок.

— Я вийду тебе зараз же, якщо ти погодишся приймати мене таким, який я є, Бруно. Ти моє постійне натхнення, і я ніколи не хочу бути далеко від тебе. Якщо ти справді цього бажаєш, дозволь нам одружитися на цих вихідних, щоб стати одним цілим якнайшвидше».

«А як щодо інших?»

«Ну, мабуть, у нас зранку є кілька дзвінків», — сказав Джорно, усміхаючись. Він був людиною, яка тримала своє слово, і, безсумнівно, вони вийшли з цих вихідних одруженими чоловіками з новим поглядом на майбутнє.

__________________________________

Примітка автора:

Це дуже коротко, дуже мило, і дуже повсюдно. Це ні в якому разі не шедевр, я просто тут, щоб трохи порозважати.

Джорно 21:)

Добрий день/вечір/ранок, хочу подякувати вам за те, що прочитали цей фф. Хочу сказати, що це переклад.                 Оригінал – https://archiveofourown.org/works/41276082

Це мій перший переклад, але я дуже старалася. Надіюсь вам сподобалось;)⁠♡