Враження

Він прокинувся один, навколо було чисто, та вітав  аромат медикаментів. Трохі прийшовши до тями він зрозумів що знаходиться в лікарняній палаті, на тумбі біля ліжка лежали різноманітні фрукти, також в кімнаті був знайомий запах чогось близького.

Спершу він не помітив, але , за ним пристально  спостерігали карі очі в кутку приміщення. По цім очам було зрозуміло, що вони виснажені він багатьох годин без сну.

Підірвавшись з ліжка, після того як цей силует з каріми очами почав ворушитись, я застогнав від болю. Спробувавши сфокусувати свій погляд на ньому. Я впізнав його,це він, мій найкращій товариш Саймон. Я вже і не сподівався побачити його. Він був гарному настрої і почав невпинно розпитувати як я себе почуваю.

— Гоус, досить. Я в порядку. Тільки трохи тіло ломить.– Насправді, я відчував свої зламані ребра, та декілька гематом на  руках, а також різку біль в нозі.

— Я ж за тебе переймаюсь, а ти такій недоброзичливий, не з тієї ноги встав?–

Гарний був би жарт, якби я не помітив, що в мене є гіпс на правій нозі.

–От ти козел! Що за дурні жарти?

Ми разом почали сміятись, але це було боляче, через ушкоджені ребра.

— Саймоне, ти виглядаєш дуже пошарпаним, що трапилось?

— Нічого, я  в порядку. Просто наглядав за своєю принцесою)

— От ти бовдур, я б тебе вдарив та сил нема.

—  Хаха, піду покличу лікаря, поки така краля , ще собі щось не ушкодила)

Гоуст, хутчіш вибіг з кімнати в пошуках лікаря. Залишивши Соупа наодинці зі своїми думками.и…