1.

Яскраве, помаранчеве сонечко юнак проводжав на даху багатоповерхівки, де він винаймає квартиру, зовсім один. Теплий липневий вітерець приємно обмивав обличчя, через що стало навіть трохи лоскітно.

Хлопець насолоджується атмосферою, йому подобається приходити сюди і спостерігати за містом та людьми знизу, хтось кудись поспішає, а хтось навпаки, хтось тримається за руки.. а ще, курити.

Чи любив Фенг курити? Просто обожнював, і навіть зараз він дістає свої улюблені “Марвел” зі смаком солодкої вишні, йому дуже подобається цей солодкий присмак на губах. Навчила курити і любити ці сигарети його подруга Лола, гарна, струнка дівчина, добра та весела, і в неї круті жарти! Фэнг їх просто обожнює! Дружать вони ой як давно, напевно… ще з молодшої школи? Хлопець, якщо чесно, не пам’ятає.

***

Одного разу, у класі сьомому, друзі йдуть додому після важкого шкільного дня, розповідаючи, що трапилося з ними за цей день і обговорюючи вчителів, знайомих, і таке інше, але несподівано дівчинка вирішує запитати наступне:

— Гей, Фенг.. ти коли-небудь пробував курити? – Запитує Лола з невеликою усмішкою на обличчі, на що отримує здивований погляд хлопчика в її бік.

— Ее, що? Курити?.. Ні, звичайно! — обурюється Фенг, а потім за кілька секунд продовжує, — А що?

— Хочеш навчу? — дівчисько повертає голову до друга, підморгує та посміхається.

А Фенґ що, звичайно погоджується! Життя одне, так кажуть?

***

Фенг робить тягу і прикриває очі, сидіти так, один, проводжаючи захід сонця, готовий вічність. Так добре, так вільно, нереально.

Юнак затягується останній раз і кидає недопалок кудись униз, кілька секунд проводжає його поглядом і важко видихає з думкою: “Ще трохи і піду”.

Облизуючи губи вже зі звичним солодким присмаком, хлопець знову прикриває очі і намагається ні про що не думати. Тихо наспівуючи якусь мелодію собі під ніс, Фенг навіть не чує, як хтось теж заліз на дах, і помічає тільки тоді, коли чужа рука легенько торкається плеча.

Здригнувшись від несподіванки, юнак повертає голову до незнайомця і завмирає. Перед ним стояв хлопець років 17-18, з чорним, мов смола, волоссям, красивими карими очима, які були підведені чорним олівцем, роблячи їх більш виразними, акуратним носиком і пухкими губами. Хіба такі красиві люди можуть існувати?

Незнайомець же трохи зніяковів через погляд хлопця навпроти, і відвів погляд трохи убік, а потім все ж таки зважився почати розмову.

— Ее, хотів запитати, чи не знайдеться закурити?.. — незграбно почухавши потилицю, протараторив хлопець, — мене, до речі, Едгар звуть.

Фенг, так само не відриваючи погляд від хлопця, трохи піднімає куточки губ і відповідає:

— Так, звичайно.. — діставши з кишені штанів пошарпану пачку цигарок і запальничку, він віддає їх Едгару, — Фенг, приємно познайомитися, — продовжує юнак.

Новий знайомий швиденько дістає сигарету і затискає між губ, чиркаючи запальничку тремтячими руками, все ж таки підпалює сигарету. Перша тяга трохи віддає в голову, від чого Едгар трохи хмурить брови, він не курив цілих 2 дні!

— Дуже дякую, — юнак віддає пачку і запальничку їхньому господареві, цигарки, до речі, його улюблені! Він так давно їх не курив, буквально через те, що не було грошей і доводилося постійно купувати якісь дешеві, після яких навіть якось блювати тягнуло.

— Мої улюблені, — викидає Фенг, не знає навіщо, просто захотілося, на свої слова він отримує тихий смішок.

— Ось так збіг, я теж люблю ці сигарети, — відповідає Едгар і кидає погляд на хлопця, що сидів і спостерігав із таким захопленням в очах за вечірнім містом, справді, дуже гарна картина.

Ось так, мовчки, вони обидва спостерігають за сонечком, що йде, і їм так комфортно в компанії один одного, хоча знають вони один одного від сили 5 хвилин, а то й менше, але Фенгу це не заважає, він каже, який хлопець гарний, на що отримує погляд повний подиву і збентеження, а потім Едгар вирішує сісти поруч, і вловлює запах парфумів Фенга, такий трохи терпкий і свіжий запах, хлопцеві подобається, дуже.

Через час Едгар все ж таки наважується сказати, як йому подобається запах його парфумів, а юнак лише посміхається і повертає голову в його бік, усмішка у Фенга така щира і світла, емо, здається, закохався.

А потім поцілунок, солодкий, через цигарки, ніжний і чутливий, обидва нікуди не поспішають, насолоджуються один одним. Зовсім не гидко, навіть приємно, Едгар починає потроху танути, коли долоні Фенга накривають його талію, легенько проводить вгору і вниз, і дах просто зносить від нових і незвичайних відчуттів.

Кисню починає бракувати і Едгар усувається першим, важко дихаючи, він усміхається, ось так, він щойно смоктався з хлопцем якого знає більше 5 хвилин! Але чесно, навіть не шкодує.

— Ти класно цілуєшся, — хрипкуватим голосом промовляє Фенг, навіть не підозрюючи, що вкрав у Едгара перший поцілунок.

 Тренування на помідорах все ж таки допомогли!