1

— Месники більше не будуть приватною організацією, надалі… — Росс не встиг договорити, як раптом посеред зали щось яскраво блиснуло і буквально нізвідки з’явилася броня Залізної людини. Вона виглядала трохи дивно, але цілком впізнано. Всі перевели здивований погляд на Тоні, але той був вражений анітрохи не менше.

— Старку, що за?… — почав кеп, але договорити не встиг.

Раптом броня розійшлася в сторони, і на підлогу випала дитина. Дівчинка піднялася на ноги, обтрусила коліна, після чого роззирнулася. Помітивши Месників, вона здивовано завмерла, а потім підскочила на місці.

— В мене вийшло! — дівчинка радісно посміхнулася, а потім нарешті помітила Тоні в самому кутку. І миттєво помчала до нього: — Тату!

Тоні настільки розгубився, що навіть не опирався, коли малеча влетіла до нього на коліна і міцно обійняла за шию. Він здивовано завмер, і лише на автоматі притримав дитину, щоб вона не впала. Втім, цю неочікувану гостю від нього зараз і краном було б не відірвати, вчепилася в нього краще будь-якого реп’яха.

— Живий. Все ще живий, — тихо наче мантру шепотіла дівчинка, а Тоні відчув як намокає костюм на його шиї.

Старк покосився на все ще розкритий костюм, технологія значно удосконалена, можливо навіть з застосуванням нанотехнологій, але все ще цілком впізнавана. Це однозначно його костюм. Він перевів погляд на дівчинку, вона вже трохи прийшла до тями й тепер уважно за ним спостерігала. Риси обличчя однозначно були схожі, а ось очі наче хтось скопіював. Він пам’ятав свої дитячі фото, тож…

— Я думав подорожі в часі неможливі.

Дівчинка відсторонилася і широко посміхнулася крізь сльози.

— Ти довго саме так і вважав, а потім провів розрахунки й все вийшло.

Тоні кивнув. Це дуже на нього схоже. Він уважніше придивився до малечі. Неймовірно. У нього є доросла дочка. Ну, майже доросла. На вигляд їй було років вісім-десять, не більше. А потім він пригадав її слова.

— Отже, у твоєму майбутньому я мертвий.

Дівчинка знову спохмурніла і міцно його обійняла. Не відриваючись від батька, вона кинула злий погляд спочатку на Росса, а потім неочікувано на капітана.

— Через його політику, — малеча вказала тоненьким пальчиком спочатку на Росса, а потім на Роджерса. — І через його зраду. Ти залишився майже без підтримки, коли сталося нове вторгнення. Половину жителів всього Всесвіту було стерто в пил, а ти сам залишився у космосі без будь-якого шансу на повернення. Якби не Капітан Марвел, ти б там так і загинув. Завдяки подорожам у часі, через п’ять років вдалося всіх повернути, на жаль, інопланетного лиходія також. Тільки той вже побачив, що його план не спрацював і вирішив стерти все населення Всесвіту, щоб заселити його лише своїми власними створіннями. І йому майже вдалося це здійснити, але ти втрутився в останній момент. Пожертвувавши своїм життям, ти врятував Всесвіт і стер ворога та його армію. Мені було лише п’ять.

Дівчинка знову заплакала і міцно обійняла Тоні, ховаючи в нього на грудях своє заплакане обличчя. Старк зітхнув і заспокійливо погладив малечу по спині. Він впевнений, що пожертвувати собою було єдиним шансом на порятунок, інакше він нізащо не залишив би свою доньку.

Інші Месники здивовано між собою переглядалися, а Роджерс все більше хмурився, він ніяк не міг зрозуміти, чому його назвали зрадником.

Росс теж був невдоволений появою незрозумілого дівчиська, яке зіпсувало всі його плани. Він майже дотиснув Месників до підписання Соковійських угод. Але зараз вже ніхто не пам’ятає про важливість цього документу.

— Юна міс, як ми можемо бути впевнені, що ваші слова правдиві?

Дівчинка здивовано поглянула на Росса, а потім зрівнялася з Тоні. Вказала пальцем спочатку на себе, а потім на нього.

— Ви справді ставите мені подібні запитання? Мені завжди казали, що прізвище Старк в мене на лобі написано.

Тоні ледве стримав задоволену усмішку, а потім обережно поцікавився:

— Тебе випадково не Морґан звати?

Дівчинка різко підскочила в нього на колінах і повернулася з абсолютно круглими очима:

— Ти вже тоді придумав мені ім’я? Вау! А мама казала, що ти придумав його набагато пізніше і це на честь її дядька.

— Завжди думав про маленьку принцесу Морґану, — неочікувано широко посміхнувся Тоні.

Морґан завмерла, а потім знову кинулася на батька з обіймами.

— Я люблю тебе. 3 000.

— Ого. Аж три тисячі? Божевілля яке.

Дівчинка широко посміхнулася.

— Ти завжди так казав!

Тоні пирхнув, після чого вирішив поговорити на більш важливі теми, але не встиг він запитати про матір Маґуни, як дівчинка сама уважним поглядом обвела залу і тихо запитала:

— А де Бакі?

Роджерс смикнувся у своєму кріслі й здивовано подивився на дочку Старка, яка наче прийшла з майбутнього.

— Ти знаєш Бакі?

— Звісно, — пирхнула дівчинка і не дуже доброзичливо поглянула на капітана у відповідь. — Наш Бакі… Почекайте! Ви його ще не знайшли?! Так, якщо ви сьогодні обговорювали підписання угод, то… Скоро барон Земо його підставить і тоді все виправити буде дуже складно. Тату, нам треба забрати Бакі, поки цього не зробили інші!

Старк однозначно нічого не розумів, але, здається, це справді було чимось важливим.

— Бакі завжди казав, що якби у нього була можливість повернутися в минуле і хоч щось виправити, він би обрав цей момент, щоб прийти сюди та добровільно здатися.

— Ти знаєш де він?! — підскочив на ноги Роджерс.

Дівчинка насупилася.

— Так, але я скажу тільки татові. Тобі я не довіряю. До того ж у Бакі та татка є ще деякі невирішені питання, —  Морґан нарешті зіскочила з колін батька і потягнула його за руку. — Швидше. П’ятнице, синхронізуйся з костюмом, і збережи всі дані на окремий сервер. Потрійна авторизація. Протокол «Бастіон». Чекай, ти ж вже написав цей протокол?

Тоні у відповідь усміхнувся і кивнув. Тепер він точно не сумнівався, що це його дочка.

— П’ятнице, виконуй.

— Так, босе.

— А мене ти більше не слухаєшся, так? — надулася дівчинка. — Я тобі це ще пригадаю. Але поки відстеж барона Гельмута Земо, соковійська розвідка. Він готує теракт в ООН.

— Активую пошук, — цього разу спокійно відізвалася П’ятниця, навіть не вимагаючи від Тоні підтвердження наказу.

— Бачу, синхронізація пройшла успішно, — пирхнув Старк. Потім він перевірить всі дані, які принесла з собою його донька, але зараз, здавалося, у них були інші важливі справи. — Готуй джет.

— Я полечу з вами, — зробив кілька кроків вперед Роджерс.

Морґан насупилася і вперла руки в боки, зараз вона Тоні найбільше нагадувала Пеппер. Можливо вона і є її матір’ю, у нього буде час розпитати про це, поки вони летітимуть за якимось Бакі. Цікаво, хто ця людина, яка займає в житті його доньки так багато місця? Це ім’я чомусь було знайомим, але він ніяк не міг згадати звідки. Перевівши погляд на схвильованого Роджерса, Старк раптом згадав про Джеймса Б’юкенена Барнса. Та бути такого не може?!

— Ні, ніяких сторонніх, інакше це лише його налякає і він знову втече, — похитала головою Морґан. — Хай там як, ви все одно побачитеся, тільки трохи пізніше.

— Ніхто нікуди не полетить, — раптом втрутився Росс, про якого всі майже забули, і гримнув Соковійськими угодами об стіл. — Ми зібралися тут для цього. Ці угоди ратифікували члени ООН.

— Пф, в мій час ООН вже нічого не вирішує, а один президент взагалі запропонував їх розформувати, бо вони нічого не роблять, — неочікувано засміялася Морґан. — І я повністю погоджуюся. Думаю, ми з татом зможемо розібратися з цим пізніше.

Тоні зітхнув. Раніше він сам думав, що угоди — це єдиний можливий для них варіант, але, здається, цього разу йому краще прислухатися до доньки, а не до Росса. Якщо подумати, деякий вплив на ООН він все ж має, тому можливо вдасться знайти іншу альтернативу угодам. Але те, що ця альтернатива потрібна — навіть не обговорюється.

— Тату, ходімо, — Тоні здригнувся, коли Морґан вхопила його за руку і потягнула до виходу. Махнувши решті на прощання, він направився за дочкою. Здається, вона хотіла розповісти щось таке, що не мало донестися до вух інших членів команди чи Росса.

Вони сіли в джет, Морґан швидко надиктовувала координати П’ятниці. Виявилося, що їм потрібно в Бухарест, Румунію. Як тільки вони злетіли, Старк уважно подивився на дочку.

— І що я повинен ще знати?

Морґан зітхнула.

— Я щойно з’явилася, а ти вже так добре мене знаєш.

— Бо ти моя донька, — знизав плечима Тоні.

Дівчинка посміхнулася і знову перебралася в його обійми.

— Це стосується бабусі та дідуся, твоїх батьків, — обережно почала розповідь Морґан і активувала браслет на руці, перед ними завис напівпрозорий екран. — Так сталося, що їхня аварія — не нещасний випадок, а вбивство. Гідра. Ось тільки так вийшло, що зробили вони це руками своєї маріонетки. Зимовий солдат. Людина, якій стерли повністю особистість і запрограмували як машину. Машину для вбивства.

На екрані з’явилися численні відео з тортурами, тренуваннями, операціями. Придивившись ближче, Старк видихнув крізь зуби. Він не помилився у своїх припущеннях.

— Джеймс Барнс?

— Ой, а я не сказала? Так. Це друг Роджерса, з яким вони воювали у Другій світовій. Бакі потрапив в полон, де Арнім Зола ставив над ним експерименти, намагаючись повторити досягнення доктора Ерскіна, тому коли він зірвався з потягу, то не загинув. Його знайшли та продовжили експерименти.

На екрані почали з’являтися документи й інші записи, від яких дрижаки брали. Здається, нормальна людина такого не пережила б. Але якщо Морґан розповідає про цього Бакі з такою теплотою, значить, він зміг через це пройти та вистояти.

— Значить, його використала Гідра, щоб вбити моїх батьків?

— Так! І в той момент Бакі зовсім не контролював себе, після того, як до нього повернулися спогади, він все життя себе картав, — здається, дівчинка була не на жарт схвильованою. Морґан прямо подивилася на Тоні, і важко зітхнула. — Не впевнена, що тобі варто показувати це відео прямо перед зустріччю з Бакі, але краще ти дізнаєшся це від мене, ніж від якогось лиходія, який захоче це використати проти тебе.

Наступні кілька хвилин Старк переглядав відео, як дехто, на ім’я Зимовий солдат вбиває його батьків. Доволі жорстоко вбиває. Коли екран згас, він не міг визначитися, що саме зараз відчуває. Гнів? Ненависть? Розчарування? Печаль? Біль? Провину?

Він пам’ятав, як перед від’їздом батьків сильно з ними посварився й наговорив чимало поганих речей. Тоді він навіть не уявляв, що це їхня остання розмова. І злився. Злився, що хтось забрав у нього шанс перепросити, все виправити. Раніше він звинувачував у всьому батька, думав, що той п’яний сів за руль і вбив разом з собою ще й маму. Але тепер у вбивці його батьків було обличчя, обличчя людини, яку використала Гідра. І яку він тепер навіть не може звинуватити. Виплеснути всі ці емоції, вдарити, накричати.

Раптом Морґан подалася вперед і міцно його обійняла.

— Мені так шкода, тату.

Тоні різко видихнув і обійняв доньку у відповідь. Так, йому знадобиться час, що переосмислити всю отриману інформацію, але він постарається не проєктувати обличчя вбивці батьків на цього Бакі зі спогадів Морґан. До речі, треба більше про це дізнатися.

— Що я повинен знати про цього хлопця, якого ти, здається, дуже любиш?

Морґан трохи зніяковіло посміхнулася й опустила погляд.

— Він дуже хороший. Після твоєї смерті, мені було дуже важко, на щастя, я була не одинока. Харлі та Пітер відчували те саме, тому ми почали багато часу проводити разом. У компанії почалися якісь проблеми, тож я була або з нянею, або втікала до хлопців, з мамою я майже не бачилася. На роковини твоєї смерті ми випадково зіштовхнулися з Бакі на твоїй могилі. Він прийшов виговоритися і попросити пробачення за всі рази, коли завдавав тобі шкоди. Ми просиділи разом до самого вечора, поки нас не почав шукати Геппі. Відтоді ми часто вибиралися до нього, або Бакі до нас. У той час він проходив через терапію, тож теж потребував нашої підтримки. Не скажу, що він замінив нам тебе, бо тебе неможливо замінити, але Бакі став нам дуже близьким і дорогим.

Тоні зітхнув і лише міцніше стиснув доньку в обіймах.

— Невже все настільки погано, що ти наважилася на небезпечну подорож в минуле?

Морґан зітхнула і похитала головою.

— Загинув не лише ти. Тітка Наташа теж. Як і Віжен. Роджерс після цього теж всіх залишив і перенісся в минуле. Тож повернувся лише сивим старим, який довго не прожив. Як я вже казала, титан Танос стер половину всього населення планети на п’ять років, тож коли вони всі повернулися, у світі почався справжній хаос. Я потім покажу тобі матеріали. Лиходії теж не зникли. Пітеру добряче дісталося, його обманули й підставили. А потім він взагалі накоїв чимало дурниць. Йому дуже тебе не вистачало. А ще він звинувачував себе у твоїй смерті. Бо він був серед тих, кого стерли на п’ять років, тому ти ризикнув і спробував всіх повернути, хоча розумів наскільки це небезпечно.

— Здається, я помер занадто рано, — похитав головою Старк. Нехай він ще мало знав Пітера, а з Харлі останнім часом спілкувався досить рідко, але, здається, його смерть сильно на них позначилася. Як і на Морґан.

— Це ти ще про селестіалів не знаєш і їх план повністю зруйнувати нашу планету. В школі я познайомилася з цікавою дівчиною на ім’я Спрайт. Вона мені багато всього розповіла. Я потім покажу всі дані, що вона мені передала, можливо вийде зв’язатися з Вічними раніше та вмовити їх виступити на боці Месників спочатку проти Таноса, а потім разом проти Арішема та Тіамат.

— Якесь безумство, — похитав головою Тоні. Він мало що зрозумів зі слів дочки, але припустив, що в майбутньому у нього буде чимало справ. — Гаразд, ми розберемося з цим пізніше. Зараз потрібно сконцентруватися на Барнсі, — Старк активував окуляри й швидко почав переглядати всю доступну інформацію про дружка Кепа. — Ти впевнена, що він зрадіє нашому візиту?

— Впевнена, що ні, — хитнула головою Морґан. — Бакі зараз розгублений, до нього уривками повертаються спогади, але він не може їх структурувати. Зараз він намагається зрозуміти хто він і як з цим жити далі. Можливо, якби в нього був час, Бакі впорався б з цим, але Земо хоче використати його і навіть знайшов коди, які можуть активувати програму Зимового солдата. Тож нам потрібно встигнути першими та вберегти його.

— Ти впевнена, що правильно вчинила, коли відмовила Стіву в поїздці? Якщо вони справді були такими хорошими друзями, то це допомогло б переконати Барнса в тому, що ми на його стороні й не бажаємо нашкодити.

Морґан насупилася.

— Я не хочу, щоб у нього була фіксація на Роджерсі. В моєму майбутньому, коли Капітан відправився жити в минуле, Бакі довелося дуже тяжко. Для нього це була наче зрада. Він залишився в божевільному майбутньому зовсім один, ще й з зобов’язанням проходити примусову терапію. Не хвилюйся, думаю, я зможу зробити так, щоб він довірився нам. Просто не надто дивуйся. І так, не бери з собою ніякої явної зброї. Він більш як пів століття був машиною для вбивств Гідри, тож деякі речі Бакі відчуває просто на інстинктивному рівні.

Тепер вже Старк нахмурився. Можливо не варто наближатися до вбивці Гідри з дитиною, особливо не маючи при собі ніякої зброї для перестраховки. Якби в нього був час, він міг би придумати, як знешкодити Барнса навіть з відстані. А поговорити можна вже і на території бази. Це буде безпечніше не лише для них, а й для навколишніх. Не хотілося, щоб постраждали цивільні.

— Просто довірся мені, — Морґан поклала йому руку на плече та заспокійливо посміхнулася. — Я знаю Бакі, він не зашкодить мені.

Тоні не був такий впевнений, але він дасть доньці шанс. Він інстинктивно поправив годинник на руці та сховав його під рукав костюма. Повністю беззбройним він не залишиться, броню теж лишить неподалік. Якщо буде потрібно, Старк використає силовий метод.

— Гаразд, ми майже на місці.

Джет залишили на околицях, а потім взяли таксі та поїхали шукати Барнса. Весь цей час Морґан міцно тримала його за руку, хоча зовні дівчинка виглядала доволі спокійно. Тоні не витримав і тихо прошепотів.

— У тебе обов’язково все вийде.

— Бо я твоя дочка? — широко посміхнулася Морґан.

— Саме так.

Морґан попросила зупинити машину за квартал до потрібної їм квартири, далі вони рушили пішки. Зі сторони вони виглядали так, ніби батько з донькою просто вийшли прогулятися вуличками міста та насолодитися гарною погодою. Тоні навіть зупинився біля одного з магазинчиків та купив їм морозива. Вони ще трохи погуляли, а потім дівчинка раптово завмерла посеред вулиці, дивлячись кудись вбік.

Старк смикнувся, коли Морґан різко побігла вперед і буквально врізалася в похмурого чоловіка, який купував в кіоску газету. Дівчинка не відступила і лише міцно його обійняла.

— Бакі! Я так сумувала!

Тоні зі сторони побачив, як напружився чоловік і вже збирався втрутитися, аж раптом Барнс розслабився і присів біля Морґан.

— Ми знайомі, юна міс?

— Так! Тобто ще ні, але у майбутньому так! Ти завжди мені казав, що я нагадую тобі Беку в дитинстві. Така ж непосидюча і завжди все роблю по-своєму.

Барнс здивовано подивився на дівчинку, а потім різко перевів погляд на Старка.

— Я тебе знаю.

Тоні знизав плечима і підійшов ближче.

— Не здивував. Я тебе теж знаю.

— Тату, — невдоволено глянула на нього Морґан, але від Барнса не відірвалася.

— Що? Ти мені не сказала, що я маю робити. Просто, що твого любого Бакі треба врятувати від неприємностей. І от ми тут. Що далі у твоєму плані? Якщо ти не помітила, то на нас починають звертати непотрібну увагу, — зіштовхнувшись зі здивованим поглядом Барнса, він лише розвів руками. — Я знаю не більше тебе. Питай все у Морґан.

— Вона ж наче твоя донька? — обережно поцікавився Барнс, хоча на дівчинку поглянув з теплотою.

— Ти чув про мою доньку? — поставив Старк риторичне питання. — От і я не чув. Поки кілька годин тому вона не з’явилася з повітря і не заявила, що прийшла з майбутнього.

Морґан насупилася, а потім повернулася до Бакі та поцікавилася:

— Запросиш нас на чай до себе у квартиру? Клянуся, ми не збираємося завдати тобі шкоди.

Барнс вагався досить довго, але зрештою кивнув.

Їх провели до маленької й досить занедбаної старої квартири неподалік. Навряд чи Барнс платив за оренду, тож і умови були відповідні. Старк просто сподівався, що надовго вони не затримаються. Просто потрібно переконати другого в історії суперсолдата довіритися їм та відправитися разом з ними на базу. Він сподівався, що це справді буде просто.

— Сподіваюся у тебе є план? — покосився Тоні на доньку.

Морґан знизала плечима та одразу вмостилася на хиткий стілець, після чого перевела погляд на Барнса.

— Я знаю, що ти насторожі. Не розумієш, що відбувається. У твоїй голові хаос, спогади й думки сплутані, ти боїшся знову втратити контроль над своїм життям і не знаєш кому довіритися. Тому я не буду тебе змушувати, я хочу, щоб ти сам обрав свій подальший шлях.

Дівчинка на мить перервалася. Барнс неочікувано підійшов до холодильника, дістав пляшку води та поставив перед нею. Після чого присів навпроти й кивнув, виражаючи готовність слухати далі. Морґан широко посміхнулася йому у відповідь.

— Як вже казав тато, — тут Морґан покосилася на Тоні, — я повернулася з майбутнього, там ми доволі близькі, саме тому я так багато знаю про тебе. Ти завжди любив мене порівнювати зі своєю сестрою Ребекою. Ну, я трохи відволіклася. Я повернулася, щоб врятувати батька, а також запобігти кільком катастрофам. Я була б рада дати тобі трохи часу, щоб ти розібрався в собі й тільки тоді відновити наше знайомство, але… Прямо зараз барон Гельмут Земо шукає колишніх агентів Гідри, щоб роздобути Червону книгу з твоїми кодами. І можливо, вже знайшов.

Барнс здригнувся, але продовжив сидіти на місці. Хоча Старк помітив, як напружилося його тіло, готове до втечі кожної миті. Морґан лише сумно зітхнула, а потім обережно потягнулася через стіл і заспокійливо стиснула його живу руку.

— Ми встигли вчасно і не дамо завдати тобі шкоди. Земо робить все, щоб знищити Месників, через яких загинула його сім’я в Соковії. Тебе він хоче використати проти решти. Але оскільки він не зміг тебе знайти особисто, через кілька днів заплановано теракт в ООН, у якому звинуватять тебе. Весь світ почне тебе шукати. І знайде. Після цього Земо під маскою психіатра пробереться до тебе в камеру та активує коди. Ти вже згадав місію 16 грудня 1991 року?

Кілька секунд Барнс наче був занурений в себе, після чого різко здригнувся і злякано подивився на Тоні. Старк лише важко зітхнув. Він бачив провину і страждання на обличчі чоловіка, який був відповідальний за смерть його батьків. Ні, він одразу виправив самого себе, їх вбила Гідра. А він знищив Гідру. Всі рахунки сплачені. Тоні перевів погляд на дочку, намагаючись відволіктися від своїх емоцій. Морґан теж уважно стежила за ним, помітивши відсутність будь-якої реакції, вона полегшено зітхнула і знову звернулася до Барнса.

— Чи відповідальний у вбивстві ніж, якщо його тримала інша людина? У тебе не було вибору, ти не контролював себе. І так, тато вже знає, я розповіла йому на шляху сюди, бо це також одна з речей, які Земо вирішить використати проти Месників. Тож все гаразд.

Барнс деякий час мовчав, не зводячи погляду зі своєї металевої руки, здавалося, що він взагалі не чув слів Морґан. Але це було не так. Раптом він підняв голову і пильно подивився на дівчинку.

— Ви хочете, щоб я пішов з вами?

— Це було б добре. Я знаю, що це неприємно чути, але поки коди у твоїй голові, ти можеш перетворитися на зброю щомиті й комусь випадково нашкодити. Ти хороший, але тебе можуть використати проти твоєї волі. З часом ми точно знайдемо вихід. Думаю, якщо вдосконалити BARF, то в нас вийде позбутися тригерів. Ну, або звернемося до Ваканди, я не надто цікавилася розробками принцеси Шурі, тож не знаю, як вона позбулася їх в моєму часі.

Морґан насупилася і кілька секунд свердлила поглядом якусь точку на столі. Тоні усміхнувся, здається вона була дуже засмучена тим, що не змогла передбачити абсолютно все.

— Якщо ти знаєш коди, то для початку ми можемо створити спеціальні навушники, які будуть глушити звуки при перших словах, — Тоні вирішив відволікти доньку, а потім звернувся до Барнса. — Ти готовий відправитися з нами на базу? Обіцяю особисто подбати про твою безпеку.

— Чому? — підняв на нього погляд Барнс.

— Бо, здається, в майбутньому ти став дуже дорогим для моєї доньки. Ти захищав і підтримував її після моєї смерті. Робив те, що я зробити вже не міг. Вважай це вдячністю.

— Я вбив твоїх батьків.

Старк спохмурнів, але швидко взяв себе в руки.

— Не скажу, що легко прийняв цей факт. Я дізнався про це не так давно, тож ще не встиг розібратися у своїх емоціях. Так, вбивця моїх батьків має твоє обличчя, але… Їх вбила Гідра. Це те, в що я хочу вірити.

Морґан раптом зіскочила зі стільця і міцно його обійняла. Тоні усміхнувся і підхопив доньку на руки, після чого повернувся до Барнса, очікуючи від нього відповіді.

— Мені дуже шкода. Пробач. Якби мав вибір, я б нізащо їх не… Я б нізащо їх не вбив.

Старк лише зітхнув і міцніше обійняв доньку.

— Я не хочу тебе звинувачувати, тож розберемося з цим пізніше. Зараз краще вирішуй, що ти хочеш звідси забрати. Маґуна казала, що до початку полювання на тебе ще кілька днів, але краще поквапитися та уникнути будь-якої можливості тебе підставити.

Барнс лише кивнув, після чого підняв кілька дощок на підлозі й дістав звідти рюкзак, забравши з полиці записник, він з готовністю повернувся до Старка.

Вони мовчки залишили квартиру, після чого впіймали таксі та направилися до виїзду з міста. Барнс намагався виглядати спокійним, але постійно крутив в руках лямку від рюкзака. Морґан посміхнулася і підлізла йому під бік, міцно обіймаючи. Тоні лише зітхнув, намагаючись не надто сильно ревнувати, в результаті Маґуна все одно повернулася до нього в минуле, а не залишилася зі своїм Бакі в майбутньому. Хоча якщо подумати, то все це доволі дивно. Причина відправитися в минуле має бути куди серйознішою.

Гаразд, він дізнається про всі деталі пізніше, а зараз краще зайнятися справами.

Старк шукав всю можливу інформацію про Земо. Потрібно знайти цього барона, поки він не встиг накоїти нічого фатального. Він особисто з ним зустрінеться, коли П’ятниця його знайде. Все ж таки провина за смерть його сім’ї лежить на Тоні. Це він створив Альтрона, нехай це й було його найбільшою помилкою. Навіть більшою, ніж довіра до Обедаї.

— Тату, ми приїхали.

Тоні здригнувся, після чого повернувся до реальності. Він швидко розплатився за таксі й вони разом піднялися на джет. Поки Морґан розповідала Барнсу про їхнє знайомство в майбутньому, Старк запустив автопілот та повернувся до них. Дзвінок Росса він проігнорував. Він розбереться з держсекретарем пізніше. Зараз він хотів більше часу провести з дочкою.

— Так, а тепер розкажи мені детальніше, що я маю знати та чому потрібно запобігти.

Морґан одразу перебралася до нього на руки й задумливо нахмурилася.

— Саме головне зараз, це вберегти Месників від розколу. Я знаю, що ти збирався підписати Соковійські угоди, але, думаю, ми можемо запропонувати ООН якусь альтернативу. Ви кілька разів берегли нашу планету, тож на це потрібно зважати. Ну, і ти вмієш переконувати людей у своєму. Знаю, що події з Альтроном сильно похитнули твою віру в себе, але це не зовсім твоя провина. Знаєш? Вплив Ванди. І ти хотів якнайкраще, хотів захистити наш світ, хотів захистити Месників. Я кілька десятків разів повністю переглянула твої архіви та записи з броні.

Тоні лише похитав головою. Головне не те, чого він хотів, а те — як вийшло. Морґан важко зітхнула, але наполягати не стала.

— Через два роки Танос відправить сюди своїх посіпак, щоб викрасти камені нескінченності. Ти потрапиш на їхній корабель і потім безпосередньо зіштовхнешся з титаном. Це, до речі, саме він надав Локі армію чітаурі для вторгнення на Мангеттен. І він досі на тебе злий, що ти не лише закрив портал, а повністю знищив їхні кораблі в космосі.

— Хто такий цей титан? Невже він настільки могутній?

Замість відповіді Морґан знову потягнулася до браслета й активувала екран. Вона показала записи спочатку з вторгнення Чорного ордену, а потім безпосередньо сутичку з Таносом. Тоні все більше і більше хмурився.

— Знаєте, щось я вже шкодую, що полетів з вами, — неочікувано промовив Барнс. — Ще є можливість повернутися в мою маленьку затишну квартиру?

Морґан лише засміялася, а Тоні здивовано покосився на суперсолдата. Він вміє жартувати? Видно, ще не все втрачено.

На цьому поки вирішили закінчити ознайомлення з майбутніми подіями. Старк вирішив, що решті команди теж варто про це знати. Тож вони продовжать вже після повернення на базу. Поки він вертів свій планшет, Морґан неочікувано заснула в нього прямо на руках. Видно надто перехвилювалася, та й подорож у часі річ не проста.

Раптом Барнс пересів ближче й пошепки запитав, кивнувши на дівчинку:

— Як тобі вдалося так просто в це повірити.

Старк тихо засміявся.

— Я б не сказав, що це було просто. Але я знаю себе, знаю, що теоретично подорожі в часі можливі, і що завжди хотів доньку з іменем Морґан. Тож я швидше сам захотів у це повірити. А те, що доведеться розбиратися з численними проблемами та протистояти черговому інопланетному вторгненню — це вже дрібниці.

Барнс похитав головою.

— Колись я мріяв про майбутнє, а зараз виявився зовсім до нього не готовим.

— Не вимагай від себе надто багатого, твоєму другу Роджерсу знадобилися роки, щоб призвичаїтися. Але Морґан все одно сказала, що коли в нього з’явився шанс, він повернувся жити в минуле.

Не дочекавшись відповіді, Тоні відірвався від планшета та повернувся до Барнса. На його обличчі був дивний вираз, якась суміш болі, розгубленості та печалі. Врешті-решт він відповів.

— Я майже не пам’ятаю його, якісь дивні уривки. Я більше дізнався про Стіва Роджерса в музеї, ніж зі своїх спогадів.

— Гідра знає як перекроїти мозок, — зітхнув Старк. — Ніхто не змушуватиме тебе з порогу кидатися в обійми Стіва. Його це засмутить, але тобі не варто за це хвилюватися. Всім і так зрозуміло, що тобі потрібен час, щоб розібратися в собі та прийти до тями. Якщо знадобиться, я спробую знайти тобі спеціаліста, який допоможе тобі в цьому. Але тільки після того, як зроблю тобі ті кляті навушники. Без образ.

Барнс лише кивнув.

— Я розумію. Сам більше не хочу нікому нашкодити.

Більше до кінця польоту вони не розмовляли. Старк йшов слідом Земо, Барнс щось занотовував у свій записник, ну а Морґан мирно спала, час від часу хапаючись за сорочку Тоні, але почувши його тихий голос знову заспокоювалася.

Коли літак приземлився, Тоні обережно перехопив Морґан на руки та піднявся зі свого місця. Барнс смикнувся вперед, щоб допомогти, але завмер на півдорозі. Старк був на диво сильним чоловіком навіть без своєї броні. Він знову недооцінює противника. Ні, не противника, подумки виправив себе Барнс, скоріше соратника.

— Думаю, Роджерс чекає зустрічі з тобою, але якщо буде занадто, просто прямо скажи про це, — перед самим входом в комплекс тихо попередив Старк. — П’ятниця вже приготувала тобі кімнату. П’ятниця — мій ШІ, вона в цій будівлі майже всюди. Тож ти завжди можеш до неї звернутися та запитати про будь-що.

— Вітаю, містере Барнсе, — пролунав приємний жіночий голос, щойно вони увійшли до будівлі. — З поверненням, босе. Хочу попередити, що держсекретар не зміг вийти з вами на зв’язок, тому звернувся до міс Патс з вимогою на вас повпливати, інакше це може нашкодити компанії.

Старк ледве стримав лайку, але не хотілося будити Морґан, яка продовжувала міцно спати, вчепившись у його піджак.

— Я розберуся з цим завтра. Що з Земо?

— Ми вирахували місто, мені знадобиться ще кілька годин, щоб з’ясувати точну адресу. Він добре маскується, — тихо відповіла П’ятниця. — Решта Месників досі очікують вас у вітальні.

— Ніхто не втік?! — пирхнув Тоні, на команду це не схоже. Видно, всім було цікаво, чи вдасться їм повернути Барнса. Ну, і багато хто досі не знає як ставитися до появи Морґан і чи вірити її словам.

Старк повернувся до Барнса і весело поцікавився:

— Готовий побачитися з Месниками?

Суперсолдат лише зітхнув, але сперечатися не став. Він сам на це підписався, коли вирішив довіритися дитині на ім’я Морґан Старк.

— Бакі, — підірвався зі свого місця Роджерс і кинувся вперед, але Барнс хмуро на нього поглянув і відступив на крок, це змусило кепа завмерти на місці. Та від його вигуку Морґан невдоволено заворушилася на руках Тоні й нарешті прокинулася.

— О, ми вже прилетіли?! Чому ви мене не розбудили?

— Маленька Маґуна виглядала втомленою, — усміхнувся Тоні й нарешті поставив доньку на ноги, але не випустив з обіймів. — Тож я дав тобі трохи відпочити.

Морґан широко посміхнулася.

— Тоді повернемося до нашої попередньої розмови? — дівчинка повернулася до Барнса. — Ти залишишся з нами чи підеш відпочивати? Здається, останнім часом ти погано спав.

Барнс тільки пирхнув.

— Я маю знати, що нас чекає в божевільному майбутньому.

Дівчинка спробувала приховати щасливу посмішку, коли суперсолдат вимовив “нас”, отже, він вже цілком погодився на всі її пропозиції та бажає залишитися. Навіть після того, як коди перестануть діяти.

— Гаразд, вмощуйтеся зручніше, — звернулася Морґан до решти, її інтонація дуже нагадувала Тоні, коли той збирався розповісти про якийсь свій план. — Я вже структурувала всю інформацію по часу і важливості. Але, думаю, для початку нам все ж потрібно розібратися з Соковійськими угодами, бо це сама нагальна потреба. Росс з вас так просто не злізе. Він хоче, щоб ви їх підписали, і зробить для цього все, що завгодно.

— Ми не можемо так себе обмежувати. Що як комусь знадобиться допомога, а дозволу нам не дадуть? Чи навпаки, змусять втручатися у внутрішні справи? Навряд чи ніхто не захоче скористатися таким повідцем, — одразу насупився Капітан.

Морґан неприязно на нього глянула.

— Соковійські угоди не принесли нічого поганого, крім твоїх дурнуватих вчинків, — різко вимовила дівчинка, але потім взяла себе в руки й вже спокійніше відповіла. — Ніхто не намагався використати Месників, тому що тато все контролював і у випадку чого використовував ЗМІ. Тож все було гаразд. Але так, цього разу, щоб уникнути розбрату між Месниками я пропоную внести до Ради Безпеки ООН іншу пропозицію. Погодьтесь, Месникам все ж потрібний контроль. Але, на мою думку, тут потрібно більше наполягати на відкритості всіх місій та звітності. Звісно, вже після їх завершення. Так, коли прийде Танос, всі забудуть і про Соковійські угоди, і про інші види обмежень, але до цього ще два роки, тож потрібно, щоб команда протрималася разом весь цей час.

— У твоїй реальності команда Месників розпалася? — неочікувано поцікавився Віжен.

Дівчинка прискіпливо поглянула на всю команду, після чого важко зітхнула й кивнула.

— Так, і це дуже погано закінчилося. В результаті ти, тітка Наташа і татко загинули. Капітан теж пішов. Інші… Команда Месників перестала існувати, ті хто залишився навіть не приходили одне одному на допомогу. Через це Ванда спочатку ледь не знищила ціле місто, а потім втрутилася в мультивсесвіт. В останню мить вона зрозуміла свою помилку і вбила себе.

Ванда здригнулася й обома руками вчепилася в Віжена. Морґан знову важко зітхнула.

— Я знаю, що ти хороша, але твої сили надто могутні. Ти навіть не усвідомлюєш наскільки. Тож для початку я б радила тобі тренуватися. І берегти Віжена. Мені здається, лише він здатен врівноважувати твою хаотичну енергію.

— Як загине Наташа? — раптом подався вперед Бартон.

Романова навпаки мала досить спокійний вигляд.

— Один з Каменів Нескінченності — Камінь Душі, вимагає людську жертву. Віддати того, кого любиш. На тій планеті ви виявилися лише вдвох. Спочатку ти сам вирішив пожертвувати собою, але тітка Наташа встигла тебе випередити.

— Навіщо нам взагалі здався той камінь?! — насупився лучник, а Наташа заспокійливо поклала руку йому на плече.

Дівчинка потягнулася до браслета і вивела на екран зображення Таноса.

— Бо Танос зібрав всі камені та стер половину населення всього Всесвіту. У цю половину потрапила вся твоя сім’я. Тітка Лора, Ліла, Купер, Натаніель, всі вони. Ти втратив їх на п’ять років і повернувся до життя Роніна.

Клінт завмер.

— Як вбити Таноса? — замість нього поцікавилася Наташа, до побіління стискаючи кулаки.

Морґан у відповідь лише насупилася.

— Вперше це зробив Тор, коли Танос майже втратив всі свої сили. Вдруге… Тато пожертвував собою, але знищив і Таноса, і його армію. Але це те, чого я сподіваюся більше ніколи не трапиться. Ми маємо зупинити Таноса ще до того як він використає всі Камені Нескінченності. А для початку ми маємо вберегти команду і…

Договорити вона не встигла, прямо посеред вітальні з’явилися золотисто-зелені іскри, які почали розширятися, утворюючи круглий портал. Тоні активував рукавицю і відразу кинувся до доньки, закриваючи її від всіх можливих небезпек. Поряд завмер Барнс з двома пістолетами, які невідомо звідки дістав, решта Месників теж підірвалися на ноги.

— Морґан Старк! — крізь портал пройшов високий чоловік в дивному одязі на стародавній лад, на плечах лежав яскравий червоний плащ. Виглядав прибулий досить грізно і невдоволеним поглядом обвів всіх присутніх, зупинившись на Тоні, а точніше на дівчинці, яка стояла за його спиною.  — Ти маленька непосидюча біда! Як тобі лише в голову прийшла ідея про подорож в минуле?! Та ще й втрутитися в стабільний часовий потік!

— Вітаю, докторе Стрендже, — виглянула з-за спини батька Морґан. — А що ви тут робите?

Здавалося в чоловіка зараз станеться інфаркт. Він виглядав настільки обуреним, ніби от-от лусне від емоцій.

— Ти ще смієш питати?! Швидко збирайся, Морґан Старк, ти повертаєшся, — кивнув на портал так званий доктор. — Я зітру всі аномалії та повернуся наступним.

— Ні! — підскочила на місці дівчинка і міцно обняла батька.

Старк однією рукою притиснув Морґан ближче до себе і направив рукавицю у бік незваного гостя.

— Не знаю хто ви, але мою доньку ви не заберете.

Цей дивний доктор з якимось сумом подивися прямо на Тоні, після чого важко зітхнув і вже спокійніше пояснив.

— Подорожі в часі заборонені не просто так. Це не моя забаганка. Якщо простими словами, то зміна минулого як така неможлива — це швидше насильне роздвоєння і дестабілізація реальностей. Крім того, незабаром можуть з’явитися дивні часові аномалії в обох реальностях. Я знаю, що тобі шкода, Морґан, але потрібно рухатися вперед. Невже ти готова так просто залишити матір?

— У неї є Денні й незабаром народиться ще одна дитина. Я їй не потрібна. Вона вирішила почати життя з чистого аркуша, а я як непотрібний баласт.

— Ти ж знаєш, що вона все одно тебе любить.

Морґан лише пирхнула, тоді доктор вирішив використати інші важелі тиску.

— А як щодо Пітера і Харлі?

— Вони зрозуміють, як і Бакі. Разом вони впораються. Без мене. Я залишуся тут!

Доктор Стрендж важко зітхнув і потер перенісся.

— Це нічого не змінить, часові аномалії…

— Їх не буде, — перебила його дівчинка і широко усміхнулася. — Ми з Недом все вирахували. Саме тому я повернулася одна. Без Харлі, Пітера і Бакі. Тому що всі вони тут вже існують. Але не я. Тому ніяких аномалій не буде. Одна людина, навіть дитина, не здатна викликати серйозну дестабілізацію.

Чаклун, здається, розгубився.

— Ти хочеш сказати, що ви всі брали в цьому участь і вже давно це планували?

Морґан лише знизала плечима.

— Я б не змогла сама удосконалити таткову броню. Ти ж знаєш, що тільки геній механіки Харлі міг це зробити. Пітер випадково застав нас за цим, спочатку довго сварився, а потім погодився з нашими аргументами. Нед приєднався до нас трохи пізніше. Ми мали хоча б спробувати. І взагалі, не тобі мене звинувачувати!

— Ти не збираєшся повертатися? — склав руки на грудях доктор Стрендж.

— Ні. Я хочу прожити своє щасливе життя з татом. Просто залиш мене, хоча б заради того одного шансу.

Стрендж здригнувся і перевів погляд на Старка. Він вирішив спробувати вплинути на єдиний авторитет для Морґан.

— Мені справді шкода. Але я не можу лишити тут Морґан, якщо я не заберу її назад, то сюди заявляться агенти Управління Часовими Змінами. Вони не лише заберуть її, а й зітруть цю реальність.

Роджерс зробив крок уперед, але раптом пролунав веселий сміх дівчинки. Всі здивовано на неї подивилися.

— Повірте, докторе, їм зараз не до мене. У них є проблеми на-а-а-багато більші.

Чаклун насупився, Морґан під його поглядом здалася і пояснила:

— Так вийшло, що я трохи не впоралася з керуванням броні й спочатку перенеслася в майбутнє. На десять років. Так от, Локі Лафейсон не помер, а всім нам у далекому майбутньому доведеться зустрітися з божевільним вченим з паралельної реальності. Канґ Завойовник або, по простому, Натаніель Річардс. Саме він створив це управління і… Ну, там все заплутано, я так і не зрозуміла пояснень Сільві до кінця.

— Сільві? — вже якось втомлено поцікавився Стрендж.

— Ну, це Локі, але жіноча версія. З паралельної реальності. Вона дуже крута. Але це я до того, що УЧЗ по мене не прийде, не хвилюйся. Тож повертайся і передай всім, що я щаслива тут. З татом.

— Я все ще думаю, що це погана ідея. Але я розумію, — зітхнув чаклун і махнув на них рукою. — Ти знаєш як зі мною зв’язатися, якщо передумаєш.

Дівчинка знизала плечима.

— Я просто знайду тебе в цьому часі. Ти все одно будеш мені потрібен в боротьбі проти Таноса. А можливо Вонг і весь Камар-Тадж також. І хочу вийти на зв’язок з Вічними. Проти Тіамат все одно доведеться боротися. Ми можемо зробити це разом.

— Ти ж знаєш, що багато подій взаємопов’язано. Якщо я не помиляюся, Спрайт говорила, що вони захотіли виступити на захист людства тільки після історії самопожертви Месників, — у відповідь на слова чаклуна Морґан лише нахмурилася, після деякої паузи він зітхнув і поцікавився: — Хочеш, я подивлюся майбутні варіації цієї реальності?

— Ні! — здригнулася дівчинка. — Не хочу бути обмежена цими варіантами як тато свого часу.

Стрендж відвів погляд і кивнув.

— Тоді я піду. Сподіваюся, у тебе все вийде.

Морґан у відповідь лише широко посміхнулася та помахала рукою на прощання.

Коли чаклун зник у своєму дивному порталі, Барнс нарешті опустив пістолети.

— Ну що за божевільна реальність. Але, здається, мені це подобається.

Дівчинка голосно засміялася і нарешті відлипла від Тоні.

— Саме тому я тебе й обожнюю.