1.

Виглянувши у вікно,Спартак Суббота роздивлявся своє рідне місто Київ.Зараз це місто тільки почало своє яскраве життя,і хоч сам чоловік не був емпатичним і рідко коли піддавався атмосфері,але саме зараз він різко відчув потрібність з кимось потеревенити.

З кимось це звісно з Женею,адже з ким ще можна поговорити як з товаришем,без термінів,діагнозів і так далі.Ні,в нього звісно були інші знайомі,які безумовно були цікавими особистостями,мали ті характеристики,які Спартак цінував і з ними справді було цікаво проводити час.

Але складалося таке відчуття,що Янович давно вже перейшов стадію “знайомий” чи навіть “товариш”.Тобто Спартак розумів,що Женя не міг стати для нього кимось ближче,адже за такий проміжок часу це не можливо,і сам Євген був повна противоположність самому психологу.

Але все одно,десь на підкорці мозку,саме зараз,дивлячись на нічний Київ з високого етажу будинку,чоловік розумів,що Євген не підкоряється жодним його поняттям і цінностями,він просто ввірвався в життя Спартака і став чимось більшим ніж простий “товариш” чи “приятель”.

Друг,було досить хорошим словом для значення їхніх стосунків,але Спартак все ще був невпевнений в серйозності своїх домислів.Він повільно підійшов до балкону,взявши перед цим з холодильнику холодний напій.Здається це був енергетик.Він йому зараз точно не завадить,попереду довга ніч,субота,є вільний час,час для себе.

Вирішивши,що думати про своє відношення щодо Жені немає ніякого здорового глузду,він вирішив діяти.Взявши телефон з заднього карману джинсів,він почав шукати контакт під назвою “Женька”.Якби хтось чисто гіпотетично вліз в його список контактів і побачив це,то напевно не повірив би,що це телефон Спартака.Але чоловік звик звати Яновича саме Женька,так,в більш пестливій формі,але це не здавалось чоловікові чимось дивним,хоч він такого ніколи раніше не робив і не відчував в цьому потреби.

Продовжуючи дивитись на нічне місто,Спартак прикинув чим зараз займається Женя.Звісно він не вдома,сьогодні ж субота,і з вірогідністю 67% відсотків,як показує попередній досвід,Женька зараз п’яний в якійсь незрозумілій компанії людей.

Раніше чоловік би ніколи не подзвонив,знаючи що Янович точно зайнятий,і красти від нього час на свою персону було б дуже не логічно.Євген більш комунікативна людина,і було б егоїстично просити його провести час з собою.Не те,щоб Спартак відчував себе жалюгідно.Ні,такого немає.Просто він хоче посидіти вдома,попити кави,чаю,сісти за приставку,розібрати якісь питання самого Яновича,поділитись якимось своїм досвідом.А знаючи кучерявого,він би хотів десь відірватись,зробити якийсь крінж,пофліртувати з кимось,виблюватись в перевулку,і зі спокійною душею розповісти про все Спартаку в неділю чи понеділок в спортзалі.

Це все завжди прикольно і смішно,поки не починаються питання і розповіді про дівчат.Спартак не подає ніякого виду,але сам розуміє,що з якоїсь причини йому стало неприємно це слухати.

Вперше наплював на все,Спартак набрав номер Жені,і став слухати протяжні гудки.Годинник показував 9-ту вечора.

–Огоо,які люди телефонують. – почувся голос Євгена,як завжди веселий і емоційний.На фоні не було чутно ні музики,ні голосів інших людей,тому це був ідеальний варіант.

–Привіт,ти зараз зайнятий?

–На диво ні,я сьогодні залишився вдома,сиджу ось,весь в приємному очікуванні.А в тебе щось трапилось?Ти ніколи не телефонуєш мені в суботу. – з деяким сумом промовив Женя,Спартак аж сам наповнився ним.

–Ну,один день без алкоголю тобі точно не завадить,а що за очікування? -Спартак дуже сподівався не почути того,що все таки почув.

–Ах ти ж покидьок.До мене десь через годинку прийде та дівчина,з якою ми сходили три рази на побачення,я тобі про неї,здається,розповідав. – в його тембрі відчувався тремор і хвилювання. – Ти не повіриш Спартак,я приготував самий романтік в чистому вигляді,я тобі зараз зажену фотографію кімнати.Смачна вечеря,дороге вино,інтимна атмосфера,все як люблять дівчатка.Сподіваюсь їй сподобається.

Суббота вислухав все до кінця,і спробував змусити себе відповісти хоч якось,хоч якось зробити вигляд “щастя” за свого друга.Але слова не лізли,думки були десь не тут,енергетик закінчився в один глоток,і все, що невдоволений Спартак зміг зробити,це завершити розмову,сказавши в кінці:

–Хорошого тобі вечора.

Довгі гудки Яновичу здались огидними.