1

Мінхо зручно всівся в салоні автомобіля, смачно хрумкаючи чіпсами та запиваючи їх своєю улюбленою пепсі-колою. Сьогодні на нього чекала прекрасна вистава: зовсім скоро чоловіку, за яким він так старанно спостерігає зараз, прийде кінець.

Хлопець спостерігав за рухами темного силуету через зашторені вікна і весь цей час міг лише здогадуватися, що робить його ціль: ось він наливає воду з чайника, заварюючи собі чи то чай, чи то каву, а ось відкриває дверцята шафи, можливо витягаючи собі якийсь смаколик. Але коли силует зігнувся, хапаючись за живіт, Хо знав точно що саме відбувається зараз з його жертвою.

Напевно він дуже сильно злякався від різкого болю у всьому тілі, але це ж ще не все з того, що приготував спеціально для нього Лі Мінхо. Його смерть буде дуже болючою і хлопцю його зовсім не шкода. Ви можете подумати, що він божевільний садист, який відчуває задоволення, спостерігаючи за стражданнями інших і ви не помилитесь. Мінхо обожнює спостерігати за стражданнями покидьків, а особливого забарвлення цьому надає розуміння того, що для них кармою є Лі.

Насправді, якби ви запитали Мінхо, він би сказав, що цей покидьок не заслуговує такої легкої смерті, він заслуговує на відплату в тисячу разів більшу, ніж те, що він заподіяв своїй жертві. Він мав би відчувати те, що накоїв іншій людині на собі кожен день, кожну годину та кожну хвилину і тоді, можливо, він би зміг отримати прощення. Але його клієнтка  дуже настійливо прохала чимскоріш позбутися цілі, а діяти за старими методами було найкращим вибором для найшвидшого результату, бо ж бажання клієнта – це закон.

Зазвичай відьми не слідкували за своїми жертвами, у їх суспільстві це вважалося невпевненістю у власних силах. Якщо вже наклала закляття – то воно або спрацює, або тобі варто кинути заняття магією. Мінхо впевнений у власних силах на всі сто відсотків, більш самовпевнену відьму ви не знайдете, але він ніколи не корився правилам. І завжди приїжджав подивитися як працюють його прокльони чи заклинання. Бо його жертви – це виключно покидьки і спостерігати за їх стражданнями – це найприємніший бальзам для душі.

Пройшло хвилин десять перед тим, як силует впав і Мінхо більше не мав можливості дивитися на нього. Але Мін знав, що чоловік зараз лежить на підлозі, хапаючись руками за все, що можна, намагаючись полегшити свій пекельний біль та захлинаючись власною кров’ю. Залишатися тут і надалі вже немає сенсу, тому хлопець відклав пусту пачку чіпсів, закрив пляшку з пепсі-колою і завів машину.

Це його четверта жертва в цьому місті, залишилось розібратися ще з одним і хлопець має їхати далі, щоб на нього не вийшли мисливці. Можливо, найкращим рішенням буде притихнути на місяць, відпочити трошки, бо він залишив за собою слідом безліч жертв у різних містах за ці два з половиною місяці. Нарешті на нього сьогодні чекає приємний вечір у гей-клубі.

***

Джисон зайшов у номер готелю і, кинувши сумку в крісло, втомлено впав на ліжко. Він занадто сильно втомився: зазвичай його справи не затягувались на такий довгий період, але в цей раз на нього чекали суцільні розчарування. Він їздить з міста в місто цілих два місяці, а зачіпок так і не знайшов.

Коли один з мисливців у барі запропонував йому зайнятися пошуком відьми, яка вбила вже п’ятеро людей у сусідньому місті, Хан погодився без жодних роздумів: він вже дві неділі сидів без справи, лікуючи, отримане на під час виконання минулого завдання, поранення. Звичайно, що йому кортіло взятися за нову справу, він був впевнений, що це буде легко. Джисон вже не один раз мав справи з відьмами, його можна було навіть назвати експертом у цьому питанні. Але вже два місяці він безрезультатно намагається впіймати відьму і в нього досі немає нічого, що могло б допомогти у пошуках: ні опису зовнішності, ні імені, ні-чо-го! Він навіть не знає стать своєї цілі, а це як шукати голку у сіні. Це дратує, бо хлопця вважали найкращим мисливцем, а зараз він безрезультатно бігає за відьмою.

“Можливо мені варто взяти вихідний? Всього лише на день?” – Со вже давно не відпочивав нормально, з того часу як взявся а цю прокляту справу. Йому хотілось нарешті добре напитися і гарно потрахатись.

Вирішивши, що він заслуговує на цей єдиний день відпочинку за два довгих місяці, хлопець витяг телефон і швидко знайшов адресу найближчого гей-клубу. Сьогодні він має право відтягнутися і, можливо, переспати з гарним хлопцем.

***

Діставшись потрібного місця без жодних проблем, Джисон припаркував машину і занурився в атмосферу клубу: гучна музика, алкоголь та багато симпатичних хлопців.

Хан замовив собі віскі і почав оглядати залу, примічаючи собі ціль на сьогоднішній вечір. І він отримав навіть більше ніж хотів: до барної стійки підійшов неймовірно гарячий хлопець азіатської зовнішності . Приблизно одного росту з Джисоном, з темним волоссям та блідою, ніжною на вигляд, шкірою. Нарешті у Хана вилетіли з голови усі думки про прокляту відьму, зараз він хотів лише одного – познайомитися з чарівним незнайомцем в продовжити цей вечір разом у ліжку.

– Повторіть, будь-ласка, – хлопець поставив пусту склянку на стійку й дістав гаманець з карману чорних скіні, які дуже вдало підкреслювали його сексуальні стегна.

– Я заплачу, – Джисон кинув пару купюр поряд з бокалом, киваючи бармену, який розуміюче посміхнувся. Незнайомець завмер на декілька секунд, здивовано оглядаючи Хана. Чарівна посмішка, що з’явилася на його обличчі дала Сону зрозуміти, що він викликав взаємний інтерес у парубка. – Як тебе звати? – чи то хлопець справді не почув, чи то зробив вигляд, але він зробив крок трохи ближче і опалив шкіру вуха Хана гарячим повітрям, попросивши повторити.

– Мінхо. Лі Мнхо – так мене звати, – хлопець поклав руку на його плече, стаючи ще ближче і знову зачіпаючи шкіру біля вуха, на цей раз губами. Джисон відчув, як приємно потягнуло внизу живота – мабуть у нього занадто довго не було сексу, якщо він почав збуджуватись від таких звичайних дотиків. – Не скажеш своє ім’я?

– Хан Джисон, – він поклав руку на талію Хо і, не зустрівши супротиву чи невдоволення, притягнув його ще ближче. Тепер він торкався пахом його стегна, даючи відчути як від їх близькості в нього починає твердіти член у штанях.

– Мені подобається твоє ім’я, – Мінхо ще раз чарівно посміхнувся і відвернувся до барної стійки щоб забрати замовлення. При цьому він декілька разів двинув стегном, викликаючи мурашки по тілу Джисона.

Хаватка Хана на талії Хо стала сильнішою, він бачив як задоволено посміхнувся хлопець, намагаючись приховати це, попиваючи коктейль. “У цю гру можна грати удвох” – Джи розмістив вільну руку між їхніми тілами, починаючи погладжувати чужий член через тканину джинсів. Хо завмер на кілька секунд, але потім двинув стегнами вперед, прикриваючи очі.

– Поїдемо до тебе чи…

– До мене, – навіть не давши мисливцю договорити, Мінхо швидко допив коктейль. – Викликай таксі.

Доїхали вони дуже швидко. На щастя, Мінхо жив недалеко. Вони не дозволяли собі нічого зайвого в салоні автомобіля, обмежуючись прогладжуванням стегон і продовжуючи палкими поцілунками вже у ліфті. Але як тільки Мінхо відкрив двері в квартиру, Хан притис його до стіни обличчям, стискаючи його талію руками і штовхаючись в сідниці, імітуючи секс.

– Де кімната? – терпіння у Джисона було, на жаль, не залізним і вони мали перейти в  кімнату, бо в іншому випадку, Хан візьме хлопця прямо тут, в коридорі.

Мінхо взяв його за руку, переплітаючи їх пальці і потягнув за собою в бік кімнати, розуміючи, що й самому вже складно триматись.

Хан м’яко штовхнув хлопця на ліжко, змушуючи його лягти на спину і нависаючи над ним. Спочатку Лі розгублено ойкнув, а після задоволено розсміявся, обіймаючи Сона за шию і цілуючи його. Хо трохи прикусив його нижню губу й тут же пройшовся по цьому місцю язиком, м’яко цілуючи ранку.

Хан припіднявся, знімаючи футболку й дозволяючи Мінхо розстібнути ремінь і стягнути з нього штани. Лі залишив декілька поцілунків на чужому животі, а після й сам зняв футболку.

– Який же ти гарний, – Джисон легенько натиснув на плечі партнера, змусивши його знову лягти. Він залишив декілька поцілунків на чужій шиї, спускаючись поцілунками далі по блідій й ніжній шкірі. Він трохи посмоктав сосок, не сильно стискуючи інший між пальцями. Поцілунок трохи нижче. Він потягнувся до ременю, чуючи як голосно дихає Мінхо під ним. Поцілунок трохи вище пупка. Мінхо перебирає його волосся, доки Сон повністю розстібує ремінь. Поцілунок трохи нижче пупка. Сон намагається розстібнути ґудзик, але його рука абсолютно випадково зісковзує вниз, м’яко огладжуючи чужий член через щільну тканину. Мінхо стогне ледве чутно, але сильніше стискає волосся Хана. Нарешті хлопець повертає руку назад і розстібує ґудзик. Поцілунок трохи вище лінії джинсів. Джисон розстібує джинси й стягує їх разом з нижньою білизною, залишаючи хлопця під собою повністю оголеним.

Милуючись спокусливим виглядом розчервонілого обличчя, засосів і набряклих сосків декілька секунд, Хан задоволено посміхається та опускається між чужих стегон, прямо перед членом, що видавав сильне збудження Лі.

– Тебе так сильно збудили звичайні прелюдії, правда? Хах, в тебе вже давно не було сексу, м? Чи я помиляюсь? – Джисон зухвало посміхнувся та трохи прижмурився, наче хижак, що спостерігає за своєю жертвою.

– Закрий рота і починай смоктати, – Мінхо незадоволено насупився, але почервонівші ще сильніше щоки та блиск в очах видавали його з головою.

– Але якщо я його закрию, то не зможу смоктати, – Джисон скривив гримасу, яка, мабуть, мала б виразити сильне здивування, але якщо ви запитаєте Лі, то з цим виразом обличчя цей придурок був схожий на білку.

– Не вдавай з себе ідіота, ти прекрасно зрозумів про що я, – Мінхо двинув стегнами вперед, трохи мажучи членом по щоці Хана і змушуючи його весело розсміятися та залишити поцілунок на внутрішній частині стегна.

– Ти такий милий, – хлопець опустив голову і провів язиком по всій довжині, відчуваючи як Мінхо повертає руку назад, в його волосся. Посмоктуючи голівку, Сон бере в руку член і починає двигати рукою. Верх. Вниз. Опускаючи голову все нижче й нижче з кожним рухом, хлопець знову й знову отримує стогін наче нагороду. І ці звуки такі гучні й солодкі, що Джисон сміється прямо з членом у роті, змушуючи партнера простогнати ще гучніше від вібрацій та несподіванки.

– Є мастило? – Джисон облизується, і дивиться на Мінхо, який перевертається на живіт та тягнеться до тумбочки біля ліжка. Відкривши нижню шухлядку він дістав тюбик і вже збирався перевернутися, але сильна рука на спині між лопатками не дала цього зробити. Джисон забрав тюбик з його рук, притискаючись всім тілом до спини Лі і опалюючи його вухо гарячим диханням: – Лежи так.

Сон знову сідає і відкриває тюбик з мастилом, видавлюючи на руки та розтираючи між чужими сідницями, трохи надавлюючи на вхід. Коли в нього входить один палець, Мінхо кусає губу і важко дихає, припіднімаючи сідниці. Джисон сміється з його реакції, але дбайливо підкладає хлопцю подушку під живіт. Після декількох рухів додає ще один палець, погладжуючи спину Мінхо, спокусливі сідниці та стегна. Коли Лі відчуває як в нього входить третій палець, він задоволено стогне і піддається назад, наче намагається отримати ще більше, ще глибше.

– Який нетерплячий, – Джисон опускається й залишає декілька поцілунків на ніжній шкірі спини. Витягнувши пальці, Джисон тягнеться до своїх джинсів і витягує презерватив.

Доки Мінхо розводить в сторони сідниці, відкриваючись для свого партнера сильніше, Джисон обережно входить. Лі стогне, коли член Хана повністю опиняється в ньому і просить почекати декілька секунд. Сон слухняно замирає, цілуючи плече, шию, місце за вухом.

Коли Мін дає дозвіл рухатись, Джисон обережно виходить і так же обережно входить в нього. Хо починає рухати стегнами на зустріч, а Джи дозволяє собі прискоритись. Насолоджуючись солодким голосом Мінхо, Джисон виходить на декілька секунд, допомагаючи партнеру перевернутися на спину і знову входить, набираючи ще швидший темп. Лі обіймає хлопця за плечі, притягуючи до себе ближче, запускає руку в чуже волосся і палко цілує, продовжуючи рухати стегнами, і підлаштовуватись під темп.

Вони цілуються, відриваються один від одного всього на декілька секунд і знову цілуються. Декілька грубих поштовхів і Лі голосне стогне у поцілунок, вигинається в спині і кінчає на свій живіт. Слідом за ним Джисон замирає на декілька секунд, стискає хлопця в обіймах і виходить, знімаючи використаний презерватив. Він завалюється поряд, цілуючи Мінхо у щоку і вдихаючи приємний аромат його шампуню.

– Як ти себе почуваєш? – Хан дбайливо прибрав декілька темних пасм за вухо, уважно розглядаючи лице Мінхо.

– Спати хочу, – Лі ткнувся носом в ключицю Сона і заплющив очі.

– Хей, спочатку в душ. Я навіть віднесу тебе, якщо скажеш де він, – Хан сміється, встає й бере на руки втомленого Міна, прекрасно знаючи, що він скаже де ванна кімната.

***

Прокинувшись зранку, хлопці не бажають розлучатися. Наче Джисон має піти додому й вони забудуть один про одного, як це зазвичай і буває з сексом на одну ніч. Але Мінхо готує дуже смачні млинці зі сметаною, а потім пропонує подивитися разом якийсь фільм. Він зовсім не хоче, щоб Хан йшов. А той і не хоче повертатися в самотню кімнату мотелю. Хочеться залишитися в цій квартирі, вдвох і ніжитися ось так в обіймах. Але ніщо не може тривати вічність і в обід Джисону доводиться збиратися додому. На нього чекає робота – відпочинок завершено. Та й Мінхо також пора повертатися до своїх справ.

– Це мій номер телефону. Адресу ти вже знаєш. Сьогодні ввечері я зайнятий, але завтра маю вільний час, тому якщо захочеш… Якщо в тебе буде вільний вечір завтра – можеш написати мені смс. Я буду чекати, – ці слова Лі дали Джисону надію, що він зможе знову обійняти цього неймовірно гарного парубка, стиснути його в своїх руках та поцілувати.

І хай весь світ перевернеться, а завтра у Джисона вільний вечір.

***

Жертв залишалося чотири, а це означає, що відьма все ще тут. Джисон зібрав інформацію про всіх чотирьох, але не знайшов нічого, що їх могло б пов’язувати: політик, що відрізнявся своєю чесністю; мати одиначка, чия донька тільки досягла повноліття; вчитель молодших класів з безліччю нагород типу «Кращий вчитель року»; і останній – примірний сім’янин. Нічого особливого, крім спільної смерті – вони всі померли вдома, захлинувшись у власній крові. Причини смертей залишалися загадкою – на тілах не було жодних слідів, а розтин нічого не показав.

«Треба опитати родичів» – хлопець підійшов до машини. Почати він вирішив з дружини останньої жертви, яка зараз жила в батьківському домі, не бажаючи повертатися туди, де помер її чоловік.

Не можна сказати, що вона була вбитою горем або дуже сумною. Скоріше просто втомленою. Особливої інформації від неї отримати не вдалось: померлий був спокійним чоловіком і ворогів не мав. Але тим не менш – хтось замовив його у відьми.

Коли мисливець виходив з дому, помітив дівчинку років десяти. Вона гойдалась на гойдалці, стискаючи іграшку в руках. Очевидно, єдина донька померлого.

«Чим чорт не жартує?» – Джисон підійшов до дівчинки. На щастя, сюди не виходили вікна, а тому зупинити його ніхто не міг.

– Привіт. Ти Марі? – юнак присів, щоб їх з дитиною очі знаходились на одному рівні – діти цінують, коли до них відносяться на рівних і тоді легше йшли на контакт

– Доброго дня. Так, – дівчинка кивнула, зацікавлено роздивляючись його. – Але мама говорить мені не розмовляти з незнайомцями на вулиці.

– Але ж я вийшов з твого будинку, хіба це не означає, що я не такий вже й незнайомець? – Хан посміхнувся, спостерігаючи як на насупленому дитячому обличчі видно всі її важкі думки.

– Добре, якщо Ви були в моєму домі, – дівчинка нарешті вирішила що їй можна з ним розмовляти й посміхнулась. – Ви дуже гарний. Як і той хлопець.

– Який хлопець? – мисливець потягнув за єдину нитку, що могла б привести його до розгадки.

– Який допоміг мамі втекти від тата, – дівчинка замислилася на декілька секунд, а після притисла долоні до рота, впускаючи іграшку на землю. – Мама наказала нікому не говорити про це.

– Не хвилюйся, я нічого не скажу твоїй мамі. Ми з нею дружим, але з тобою я хочу дружити сильніше, – Хан підняв іграшку, обтрусив та повернув назад її власниці. – Чому вам довелося тікати від тата?

– Тому що тато поганий. Він робив мамі боляче і відправив братика на небеса, – дівчинка сильніше пристила до себе іграшку, наче шукаючи в неї захисту. Як часто їй доводилось ось так сидіти в кімнаті, стиснувшись у грудочку і затискати вуха руками, доки за дверима дитячої кімнати відбувалось щось жахливе? Примірний сім’янин виявився з гниллю.

-Як він відправив братика на небеса?

– Він вдарив маму і братик помер, – дівчинка знизала плечима. – А той гарний хлопець пообіцяв мамі позбутися тата. Не знаю, що означає «позбутися», але тепер я живу з мамою та дідусем. Я щаслива.

– Ось воно як… Очевидно, це дуже хороший хлопець. А ти можеш описати мені його? Як він виглядав? Крім того, що дуже гарний, – Джисон посміхнувся, спостерігаючи як червоніють дитячі щоки.

– Він ду-уже гарний. У нього очі схожі на твої і такі ж темні, чорне волосся та гарна посмішка. Він дав мені смачну цукерку, – отримати від дитини детальнішого опису було складно, але тим не менш це вже було більше, ніж він мав до цього.

– Дякую, Марі. Ти мені дуже допомогла. Слухай маму та не розмовляй з незнайомцями, добре? – коли дівчинка кивнула, Сон піднявся та пішов до машини. Вперше за довгий час, його поїздка принесла хоч якісь результати. Тепер він знав, що його відьма чоловічої статі, це молодий хлопець азіатської зовнішності і ду-уже гарний.

***

Наступного ранку Джисон поїхав до школи, де працювала третя жертва відьми – вчитель молодших класів. Від директора отримати багато не вдалося – звичайний вчитель, обожнював свою роботу та дітей. Дуже часто займався з учнями додатково й безкоштовно.

Тоді Хан вирішив спробувати скористатися методом, що вже спрацював один раз – поговорити з дітьми. І діти дійсно розповіли дещо цікаве. Померлий вчитель почав додатково займатися з одним хлопчиком. Ця дитина була з бідної сім’ї: батьки померли рік тому, а він опинився під опікою старшої сестри, яка одночасно навчалась в університеті на бюджеті, та працювала. Поєднувати ці заняття було не так вже й просто.

Хлопець, не дивлячись на втрату батьків в такому віці, був доволі відкритим та життєрадісним, та й навчався добре. Але декілька місяців тому хлопчик дуже різко змінився – став похмурим, смиканим і втратив все бажання навчатись. Саме цікаве, що почалося це відразу після першого додаткового заняття з математики з померлим вчителем. Здогадатися, що могло так вплинути на дитину довго не треба і Джисон відчув деяке розчарування – хотілося б самому прикласти руку до смерті цього покидька.

Очевидно, про все дізналася старша сестра і вирішила звернутися до послуг відьми. І воно цілком зрозуміло: хто повірить студентці-сироті, коли вона звинувачує «кращого вчителя року», якого всі обожнюють, у педофілії?

Джисон ніколи не мав хибних надій про людей, чудово розуміючи, що серед них трапляються монстри куди гірші за тих, на яких полювати він. Але відьму він мав знайти, адже невідомо чи всі його жертви були однаково гнилими і невідомо, чи не вирішить він раптом перейти на невинних людей?

Про політика і мати одиначку з’ясувати нічого не вдалося – єдиними джерелами інформації були їхні родичі, але від них мало, що можна було дізнатися. Щоправда, дочка другої жертви була трохи нервовою, але в неї нещодавно померла мама, тому Хан не став надавати цьому особливого значення.

Де ж ховається його відьма?

***

Ніхто не зрозуміє як сильно Джисон чекав на їх зустріч. Він цілував Мінхо так, наче від цього залежало його життя, а той відповідав не менш пристрасно, притискаючись до коханця усім тілом. Вони займались коханням весь вечір: на ліжку, біля вікна, на столі, в душі. Потім поїли – замовили їжу через інтернет. І знову займались коханням: на ліжку, біля вікна, на столі, в душі.

Самим собі вони нагадували підлітків, які тільки дізнались що таке секс і тепер їм надзвичайно важко відірватися один від одного. Хотілося більше дотиків, рухів, дихання, не хотілося розлучатися ні на секунду. Як це називають романтики? Соулмейти? Закохані? Чорт його зна, їм просто подобається займатись сексом один з одним більше, ніж з кимось іншим.

– Я помітив це ще минулого разу, ти такий милий, коли спиш, – Мінхо спостерігав трохи примружившись, уважно слідкуючи за кожним рухом Джисона, який тільки прокинувся. Той задоволено посміхнувся і притягнув хлопця ближче до себе, ніжно цілуючи його в куточок губ. Але коли Хан вирішив зайти трохи далі та стиснув чужу сідницю, Хо поклав руки на його плечі, зупиняючи.

– А ну припини, , ненаситний монстре. У мене все тіло болить, не хочу навіть рукою ворушити, тому сьогодні ніякого сексу, – хмикнув Мін, загортаючись у ковдру, наче вона могла забезпечити йому якийсь захист від хтивих посягань Хана на його тіло.

– Можеш нічим не ворушити, – Джисон хитро посміхнувся і зник під ковдрою, викликаючи здивований погляд Хо. Відчувши, як його нахабно схопили за стегна, Мін невдоволено ойкнув, і вже збирався вибухнути тирадою про те, яка ж Сон все-таки хтива тварина, але натомість лише простогнав, відчувши гарячий язик на голівці члена. Він розставив ноги, дозволяючи хлопцеві влаштуватись зручніше і спостерігав як під ковдрою рухається чужа голова, приносячи йому задоволення. Чарівне видовище, особливо коли ти відчуваєш, як член опиняється у теплому роті.

– Ти ненаситна тварина, – буркнув Мінхо, розслабившись після чергового оргазму. Прямо перед його обличчям, з-під ковдри вилізла голова Джисона, на його обличчі красувалася до жаху задоволена посмішка і він облизувався. – На тебе сніданок готувати не буду, – хмикнув Хо, спостерігаючи як ображено завмер його коханець. Лі розсміявся – так сильно хлопець зараз був схожий на білку.

– Я можу ще раз відсмоктати, підлюся з тобою сніданком, – Сон не сильно вкусив чуже плече, наче висловлюючи невдоволення.

– Іншим часом я б не відмовився, але ти вичавив з мене всі соки. Замов нам сніданок на двох, раз такий швидкий з самого ранку, бо в мене немає сил приготувати навіть млинці, – Мінхо зіпхнув з себе Джисона, м’яко цмокнув його в щоку і встав з ліжка. – А я поки що в душ. І не смій туди заходити!

Шкода, що Мінхо так і не побачив хитру посмішку свого коханця. Сніданок Хан все ж таки замовив, адже їжа – це святе. А потім радісно потопав у душ, приєднуватися до водних процедур Лі.

– Яка ж ти ненаситна тварина, – в котрий раз повторив Мінхо, поки здригався від чергового оргазму на члені коханця.

***

Потім вони зустрілися ще раз. І ще раз. А потім Хан навіть не їздив до своєї кімнати в мотелі. Вони насолоджувалися часом разом, проводячи цей час в теплих обіймах за переглядом фільмів. Як виявилось в них спільний смак в кіно, у музиці, і книгах і, звісно що, в сексі. Так вони провели тиждень.

– Я приїду сьогодні? Подивимось фільм з…

– Вибач Хані, я сьогодні не можу. У мене дуже важлива зустріч по роботі. Не знаю, коли звільнюся, тому я сам тобі подзвоню, добре? – Мінхо розчаровано видихає і Джисон знає, хоч і не баче, як він незадоволено насупився і відчуває так сильне фізичне бажання розцілувати його, що аж губи поколює.

– Нема проблем, в мене також є робота, було б добре вирішити все. Буду чекати дзвінка, – він сказав правду, роботи й правда назбиралося, адже з приїздом у це місто, він і думати забув про свою роботу мисливцем. Джисон був одним із кращих в своєму ремеслі, але зараз йому вперше було соромно: він забув про свою роботу, захопившись хлопцем. Йому й так було нелегко вистежити чортову відьму, а він ще й дозволив собі розслабитися не на один вечір, а на цілий тиждень! А тим часом могло загинути ще більше людей!

– Обіцяю влаштувати тобі сюрприз, Хані. Бувай.

***

Перш за все, Джисон відповів на всі повідомлення інших мисливців, які або просто цікавились його справами, або просили пораду у власній справі: то не могли вирішити на якого монстра вони все ж таки полюють, то не знали як цього монстра вбити чи послабити.

Потім він вирішив шукати відьму по зовнішності, але це було все одно що шукати голку в сіні. Та й як? Хлопець не є корінним жителем, а отже і в базах даних цього міста його шукати було не варто. Якби він знав ім’я було б трохи легше, але такою інформацією він, на жаль, не володів.

На ранок стало відомо про ще одну жертву – це був молодий хлопець. Причина смерті все та ж сама – захлинувся у власній крові. Джисон відразу ж відправився до родичів, але нічого конкретного дізнатися не вийшло – парубок був звичайним студентом, у конфлікти не влізав. Але в університеті вдалося дізнатися трохи більше: компанія говірких дівчат розповіла, що про померлого ходили дивні чутки, наче він ґвалтує дівчат. Але ніхто ніколи не звертався до поліції, конфліктів ніколи не виникало, а тому чутки залишалися лише чутками. Він запитав дівчат хто б на їх думку міг бути останньою жертвою, проте вони не змогли назвати жодного імені, а тому Джисон знову опинився в глухому куті.

Якщо говорити відверто, він вірив у ці чутки. Він почав розуміти, що у жертв все ж таки є дещо спільне – всі вони хворі на голову покидьки. І він почав ловити себе на думці, що хоче не позбавитись відьми, а познайомитись ближче. Йому вже доводилось відпускати монстрів і він знав, що інколи люди також бувають монстрами, просто в іншій подобі.

Він міг би взяти цю відьму як свого напарника, наглядати за ним. Вони могли б допомагати один одному. Але спочатку цю відьму треба було знайти.

Ввечері прийшло смс від Мінхо, про те, що він сьогодні вільний і Джисон без роздумів поїхав до нього, заспокоювати свою душу.

– Виглядаєш дуже сумним, – хмикнув Мінхо, сидячи в нього на колінах і залишаючи поцілунки на шиї.

– Робота, щоб її, – хмикнув Хан, проникаючи руками під халат та стискаючи сідниці Лі. – М-м, хтось без білизни, – Сон ляснув чужу сідницю, відразу ж погладжуючи місце удару, – невже не міг мене дочекатися?

– О, взагалі я обіцяв тобі сюрприз, – Хо розсміявся, поцілував хлопця та рухнув стегнами, проїжджаючи по чужому члену. – І я не збрехав. Він зараз в мені, а точніше… – доки Мінхо цілував його, Хан провів рукою між сідниць свого прекрасного коханця і здивовано завмер, натикаючись на щось прохолодне і… «О Господи» – хлопець підняв коханця на руки, піднімаючись із крісла. Він опустив Мінхо у крісло, змучивши сісти на коліна, спиною до себе і спертися руками об спинку. Сон задер халат, з подивом розглядаючи синій страз на кінці анальної пробки.

– Ти диво, – Сон ніжно цмокнув одну з сідниць, викликаючи задоволений хмик Лі.

Хан обережно витягнув пробку, радіючи кількості використаного мастила. Потім він різко увігнав пробку назад, викликаючи стогін хлопця. Знову витягнувши пробку, він без проблем ввів одразу три пальці всередину, зібрав трохи мастила і провів по своєму ерегованому члену. Він продовжив трахати Мінхо пробкою, втрачаючи голову від гучних стогонів коханця. Мін почав рухати стегнами на зустріч, бажаючи отримати ще більше, але Сон не збирався дарувати йому розрядку так просто. Він витягнув пробку, розглядаючи як стікає мастило.

– Гей, – невдоволено видихнув Лі, повертаючись обличчям до хлопця. – Взагалі-то… Аха – договорити хлопцю не дала пробка, яку Джисон повернув на її місце, а потім ляснув звабливу сідницю, залишаючи червоний слід і знову витягнув її, на цей раз припадаючи до входу губами і штовхаючись усередину язиком. Мін здригнувся, його ноги роз’їхались би ще сильніше, якби не бильця крісла. Джисон продовжував його вилизувати, викликаючи все гучніші і гучніші стони з кожним проникненням гарячого язика всередину. Він навіть не здогадувався, що це може бути так приємно.

– Джисон… Хах… Мені так добре… – хлопець прогинався в спині, бажаючи відчути  ще більше. Несподівано його взяли на руки, Джисон всівся в крісло і посадив Мінхо до себе на коліна, знов ляскаючи його по сідниці і стискаючи обидві половинки.

– Сідай, покажи як тобі добре, – Сон прибрав руки з тіла Лі, дозволяючи зробити все самостійно. А Хо повторювати двічі не треба. Він рукою направив член Хана і всівся, трохи прошипів від легкого болю, звикнув до розміру і почав рухатися, доки Джисон посмоктував його соски та цілував шию. Мінхо взяв його лице в долоні й поцілував так пристрасно як тільки міг і відчув як щось тепле розливається в ньому. Хані настільки був збуджений його сюрпризом, що забув про презерватив і тільки що його сперма наповнила Мінхо. Лише думки про те, що в ньому зараз сім’я його милого коханця вистачило для того, щоб Лі кінчив на їх животи. Знайшовши пробку на столику ззаду, хлопець обережно піднявся з члена й знову ввів у себе пробку, не даючи й каплі сперми вилитись.

– Вибач, – Джисон цмокнув його в куточок губ, – Ходімо я вимию тебе.

– Дурненький, – Мінхо поцілував його. – Мені подобається відчувати частинку тебе в собі.

– Ти й так її відчуваєш під час сексу. А точніше його. І це ще я дурненький, – Джисон закотив очі, посміхаючись.

– Неси мене в душ, – буркнув Лі, притискаючись до гарячого тіла й розмазуючи по ним сперму. Він положив голову на чуже плече і заплющив очі, насолоджуючись моментом їх близькості.

– Вже виконую, мій коханий господаре, – Джисон розсміявся, обіймаючи Мінхо за талію й піднімаючись з крісла.

Засинали вони з ніжними поцілунками та в обіймах однин одного.

***

Мінхо прокинувся посеред ночі, ледве розплющуючи очі. Але сон як рукою зняло, коли він не побачив поряд Джисона. Довелося підніматися з теплого ліжка та йти шукати його, ступаючи по холодній підлозі.

Серце налякано завмерло й з новою силою закалатало у грудях, коли хлопець побачив як Хан крутить в руках книжку. Його, Лі, відьомську книжку, одну єдину яку він всюди возить з собою і сьогодні залишив її на комоді, забувши прибрати в шухлядку. «Спокійно, він не зрозуміє, що це все правда» – Мінхо приготувався розповісти казочку, що цікавиться містикою, демонологією та відьмами, але не встиг навіть слова сказати. Джисон повернув голову й поглянув прямо в його очі, сумно посміхаючись.

– Ду-уже гарний хлопець азіатської зовнішності. А дівчинка не збрехала, ти дійсно дуже гарний, моя мила відьма, – Джисон поклав книжку на стіл й встав, а у Міна всі слова застрягли в горлі.

– Я-я… Звідкіль ти…

– Я полюю на тебе вже два місяці, а ти все з міста в місто переїжджаєш, – Джисон прибрав темні пасма за вухо провів пальцями по теплій ніжній щоці, залишаючи там легкий поцілунок і змушуючи Мінхо здригнутися від страху, а не від бажання чи ніжності як раніше. – Нарешті наздогнав.

– Я… Вони заслуговували на це. Хтось мав вершити правосуддя.

– Всі?

– Всі. Останній хлопець підсипав дівчатам наркотичну речовину у напої на вечірках, а потім ґвалтував. Політик замовив вбивство конкурента разом з всією сім’єю. Там були маленькі діти… Мати знущалась над дочкою, змушувала її займатись проституцією. Вчитель був педофілом. І це тільки в цьому місці. Вони всі заслуговували на смерть, – Мінхо дивився прямо у вже кохані очі напроти, чекаючи свій вирок. Він не встигне навести прокльон, не зможе втекти або дати відсіч Джисону, бо Лі завжди думав, що дуже розумний і зможе спокійно уникати мисливців, але так вже вийшло, що він впустив мисливця не тільки в свою квартиру, а й в своє ліжко.

– Що ж… Я вірю тобі. І погоджуюсь, що всі вони заслуговували на смерть. Ти такий же як і я, знищуєш монстрів. Просто трохи в іншій подобі, – Джисон посміхнувся, притягуючи парубка до себе за талію і цілуючи. – Але тепер я не можу тебе відпустити, моя мила відьма, ти ж розумієш? Я маю бути переконаний, що ти не нашкодиш невинним людям.

– І що робити? – Мінхо відповідає на черговий поцілунок, відчуваючи як реагує член в штанях.

– Саме зараз можеш мені відсмоктати. Але якщо ти питаєш про майбутнє, то тобі доведеться залишитися зі мною на все життя. Їздити зі мною з міста у місто, допомагаючи знищувати монстрів, – Джисон замислився на декілька хвилин. – У всіх їх подобах.

– Наче я проти залишитись з тобою, – Мінхо поцілував його вже сам, залишив декілька червоних міток на шиї і спустився на коліна, спускаючи з Джисона піжамні штани.