1

За старих часів, ще коли в світі існувала магія, стояло на берегах річки Лір королівство, яким правив старий Мудрий король Христофор. І мав він одну єдину доньку, яку звали Ніа. І була вона найкращою та найдобрішою з принцес, про яку тільки міг мріяти король. Тому оберігав він її, як свій найдорожчий скарб, навіть більше ніж все золото народу. Тож, коли принцесі виповнилось 18 років, король приставив до доньки чарівницю Есфір — свою вартову, володіючу магією та бойовими мистецтвами, яка хоч і була всього на 3 роки старша за Ніа, але була найсильнішою в королівстві — аби вона охороняла принцесу та навчила її всього, що вміє сама. Так вони і стали найкращими подругами, немов все життя знали одна одну.

Йшли роки, Ніа ставала все прекраснішою, розумнішою і вправнішою, і тепер була краще за самого Мудрого Христофора.

Чутки про прекрасну принцесу, що була найкращою з поміж усіх розлетілися по всьому світу. Почув про це й злий дракон, і схотів викрасти її, щоб додати до своєї колекції прекрасних речей. І ось він дочекався, поки Ніа та її вартова поїдуть у поле задля тренувань. Тоді як він накинеться на них, як дихне вогнем зі своєї пащі, як схопить принцесу своїм хвостом, вкритим такою товстою лускою, що ні принцесса, ні Есфір не змогли зачепити його своєю магією, і полетить до своєї печери. Намагалась вартова відбити Ніа, але все марно. Повернулась вона до королівств з поганими новинами.

Глибокий сум охопив королівство. І вирішив король назначити винагороду тому, хто відіб’є в дракона його доньку, навіть пообіцяв одружити Ніа на цій людині. Багато бравих молодців та молодиць намагались побороти дракона, але нікому це не вдалося. Тоді вартова вирішила піти до дракона і поговорити з ним, аби він відпустив Ніа в обмін на неї, бо в багатьох речах вона була навіть краща за принцесу. Але відмовив їй дракон, та пообіцяв відпустити полонену в обмін на золотий амулет, що був сховатий у Темному лісі, з якого ще нікому не вдалось вийти. Погодилась Есфір і пішла. Йшла через безмежнєє поле, через глибокі річки, через високі, ніби сама Говерла, гори. І ось нарешті дісталась вона Темного лісу і пішла по стежці. Підійшов вечір, а вона все йде. Настав ранок, а вона все йде. Зрозуміла Есфір, що щось тут не так, і вирішила відмічати місця, які вона вже проходила камінцями, кладучи їх посеред стежки. Так зрозуміла вона, що ходить колами. Тоді чарівниця використала закляття, яке вивело її на вірний шлях. Дійшла Есфір до кінця і побачила невеличку скриню посеред галявини. А всередині лежить той самий амулет. Схопила його Есфір і хотіла вже йти до дракона, як тут дерева почали рухатись та намагатись схопити вартову. Але дівчина з легкістю дала їм бій. Довго билися вони, багато гілок було зламано та листя відірваною, але Есфір таки перемогла. Взяла амулет та змучена понесла його до дракона. Туга за принцесою точила сердце, але це давало сил іти далі. Знову ішла вона день і ніч, перелазила гори, перепливала річки, переходила безмежне поле і ось нарешті дісталась до печери дракона. Дракон був дуже здивований, що вартова жива, бо ж не хотів він той амулет, а просто послав її туди, щоб швидше здихатись. Не хотів дракон відпускати Ніа, тому вирішив він сам вбити Есфір. Змучена після битви та довгого шляху, Есфір не могла боротись з ним, тому була сильно поранена. Дракон був щасливий, що зміг перемогти, тому вже хотів завдати останнього удару, але раптом вартову захистив яскравий рожевий купол, через який дракон не зміг пробитись. Цей щит створила принцеса, яка вибралась з печери, поки дракон бився з Есфір. Поки принцесса була в полоні , вона змогла здогадатись, що його слабке місце – це очі та рот. Тому вона створила списи, якими втрапила спочатку в одне око чудовиська, потім в інше, а потім у відкритий рот дракона, чим вбила його. Потім Ніа підбігла до своєї вартової та почала лікувати її своєю магією. Через кілька хвилин лікування Есфір нарешті отямилась. Вони були дуже щасливі що змогли врятувати одна одну. Разом Ніа та Есфір пішли до свого замку. Король був дуже щасливий, коли його донька повернулась додому. Як і обіцяв, він влаштував весілля Ніа та Есфір та пішов у відставку, дозволивши молодому подружжю керувати країною. І жили вони довго і щасливо.