1.

-Ліікс!!Фееліікс,зупинись! – намагався наздогнати хлопця Хан.

Ледве почувши через навушники, Фелікс обернувся:

-Боже,що сталось?

-Якщо ти вільний після пар,то давай сходимо в парк? Будь ласочка~ , – благав він друга.

Фелікс тяжко видохнув: -Ох..Добре,тільки не ний!

Щаслива білка побігла далі,чекати наступну пару,а Фелікс,надягнувши навушники,пішов до найближчої кав’ярні,щоб вкотре прогуляти надокучливу пару з фізики.

**

Лікс,як завжди, замовив айс лате з солоною карамеллю і пішов чекати замовлення, у найвіддаленіший куток,біля вікна.

Слухаючи музику,яка не дуже голосно грала в навушниках,хлопець задрімав.

Прокинувся він від того,що хтось дуже сильно закричав:

-Бляха,ти що зовсім глухий?

Фелікс зрозумів,що це було йому ,тому підійшов до стійки і вже збирався забрати каву,але знову почув цей голос:

-Ідіот,швидше рухайся,я поспішаю!!

Обернувшись,хлопець побачив високого і дуже нетерплячого брюнета,який ніби хотів вбити Фелікса своїм поглядом.

-Що дивишся,йди вже!-крикнув той знову.

Але ж Лікс не з тих,хто буде просто мовчати в таких ситуаціях.

-Рота закрий,придурку! -виходячи з кав’ярні,сказав Фелікс.

**

Пари скінчились,тож хлопці вже гуляли в парку.Побачивши скейтпарк,вони звісно пішли туди.Адже пристрасть Лікса-це скейти. Хан із захватом постерігав за другом і плескав долонями. Коли Фелікс вирішив обернутись на друга,то відчув сильний поштовх,від якого не зміг втриматись на скейті. Приземлившись на землю,він побачив біля себя того самого брюнета з кав’ярні.

-Хаха,то ти не тільки глухий,а ще й кривоногий??-насміхався той з молодшого

-Ти що охуїв? Нахуй ти мене чіпаєш? Йди до біса!-відповів Лікс

Підбіг Хан і крикнув:

-Ей,Хьонджін,ти вже й до Лікса чіпляєшся? Відвали від моїх друзів вже!!

-Ха,так це також твій друг?Ну звісно,він теж схожий на чмо.-сміявся Хьонджін.

Секунда і старший відчув різкий біль на щоці.

-Лікс..ти нащо його вдарив..?-боязко спитав Хан.

-Щоб менше пиздів. Пішли звідси.-відповів Фелікс і вони пішли з парку.

**

Минуло два тижні.Хлопці ходили на пари.Фелікс так само прогулював фізику,але вже в іншій кав’ярні,аби,не дай боже,не зустріти Хьонджіна. Оскільки сьогодні п’ятниця,то завтра вихідний. Хоч лише початок року,але Феліксу вже набридло навчання,тож він вирішив запросити Хана в клуб,аби відпочити і розважитись.

-Хан,але ж я ходив з тобою гуляти,чому ти відмовляєшся?-не міг зрозуміти хлопець.

-Лікс,який клуб..ти смієшся чи що?? Я і клуб? Серйозно?-дивувався Хан

-А що таке?Ми ж просто підемо розслабитись.Хіба ти раніше там не був ?-сказав Фелікс.

-Клуб-це випивка,наркота і розпусні люди.Яким боком туди я вписуюсь?Ні,Фелікс і крапка.Я не піду.-Хан стояв на своєму.

-Ну Хааан,ну будь ласкаа.Спробуй раз сходити,а може тобі сподобається?-вмовляв Лікс.-якщо ні,то я розкажу твоїм батькам,що ти навчаєшся на контракті,а не бюджеті!

-Фелікс!!Ми ж друзі..не шантажуй мене!-крикнув Хан.

-Або так, або ніяк,обирай.-сказав Лікс.

-Добре,ти ж не лишив вибору..підем у клуб.-змирився хлопець.

***

22:30.

Фелікс вже двадцять хвилин чекає Хана біля входу.

-Якщо він не прийде,точно батькам подзвоню.-бубнів хлопець собі під ніс,дивлячись по сторонах.

-Ооой,Ліііксіі,яка неочікувана зустріч.-посміхнувся старший.

-ХЬОНДЖІН??Що ти тут робиш?-здивувався хлопець.

-Я..*гик*ну..в клуб прийшов з друзями.*гик*-насилу вимовив Хьон.

-Боже,ти ж п’янючій.Ти що пити взагалі не вмієш?-притримав Лікс старшого,бо той ледве тримався на ногах.

Хьонджін поклав голову на плече молодшого і пробурмотів:

-Та я не збирався так пити..мене кинули вкотре,тож я випив.

-Боже,що ж мені з тобою робити?-набираючи в телефоні номер Хана,спитав Лікс.

^ФЕЛІКС:-Хан,я тебе не дочекався,тому поїхав додому.

ХАН:-Вибач,я трохи забувся.Сходимо іншим разом,а може ти й передумаєш.Добраніч!

ФЕЛІКС:-Ага,добраніч!^

-Хьонджін,де ти живеш?Давай я тобі таксі викличу?-питав Лікс.

-Я не хочу,вдома все нагадує про колишнього.Я піду в клуб,ти їдь.-повернувши в сторону входу,Хьон почав падати і Лікс його зловив.

-Господ..тоді поїхали до мене чи що..?-неохоче спитав молодший.

-Та мені байдуже,якщо в тебе є випивка.-погодився Хьон і вони поїхали.

**

Фелікс завів старшого у кімнату,щоб вкласти спати.

-Можеш лягати тут,а я спатиму на дивані.-збирався вийти Лікс.

-Стій.Не йди,мені нудноо.-сів Хьон на ліжко.

-Ти що знущаєшся?Ти навіть п’яний,надокучливий.Просто лягай спати.-бубнів Лікс.

-Ніі,не буду.Посиди тут,будь ласка.-вмовляв хлопець,щенячими очима.

-Добре,але лягай.-Фелікс сів поряд,а Хьон ліг.Але ліг на коліна молодшого.

Закотивши очі,Фелікс просто змирився.

Через п’ять хвилин Лікс заснув.Хьонджін помітив це і поклав молодшого на ліжко. Оскільки він ледве стояв,то не втримався і впав на хлопця.Звісно Лікс прокинувся і побачивши перед очима обличчя старшого крикнув:

-Ти що робиш?? Знов твої приколи?

-Ні..я тебе спати поклав..але не втримався на ногах..-винувато сказав Хьон.

-Просто вже лягай спати, тільки проблеми від тебе..-не встиг договорити Лікс,як відчув чужі губи на своїх і відштовхнув старшого.

-ВІДЧЕПИСЬ!ХВОРИЙ ЧИ ЩО??-кричав Фелікс.

-Вибач..я не хотів..-відвернувся Хьон.

-Просто лягай спати.Не чіпай мене.-Фелікс вийшов з кімнати.

*Що це було..якого хуя..*-подумав Лікс і пішов спати.