Танець на ножах

Всі свята в клані Хосіно святкувались. І не просто в вузькому сімейному колі, а навпаки в великому бальному залі, зі всіма членами клану, яких було не мало. Жінки мали бути в красивих сукнях, а чоловіки в смокінгах.

От і сьогодні було велике свято. Новий рік. На це свято збиралось якомога більше людей. Всі хотіли відсвяткувати його з ріднею, своїм кланом. 

Така людина, як Енджел мала бути обов‘язково на кожному святі. Вона старша і перша дочка Веліата і Софії Хосіно. Мати, мабуть, любила її найбільше. Шиба був хлопцем, але відносини з батьками у нього теж були добрі, звісно, не такі, як в Енджел, але й не такі, як в Анжелін.

Про Анжелін, взагалі окрема історія. Вони з батьками ненавиділи один одного. На думку батька, вона була ідеальною спадкоємицею клану, але була занадто впертою. Шину, мати любила, а батько вважав її занадто слабкою. Ноель, був гіршою версією Анж, і теж не був улюбленцем батьків.

Роль Енджел на такому святі була зустрічати всіх гостей, робити все, щоб вони були задоволені, і дивитись, щоб молодші діти не наробили проблем. 

Енджел була шатенкою, з волоссям трохи нижче плечей. На сьогодні у неї була красива зачіска, їй зробили гарні локони. Вона не була схожою, ані на батьків, ані на братів і сестер. Часто навіть ходили плітки, що вона не рідна. Бо нікого у сім‘ї не було таких блакитних очей, як у неї. 

Кольори Хосіно були чорні й червоні. Але вони ніколи не подобались Енджел. Вони були занадто грубими, занадто різкими. І саме на це свято, вона вирішила обрати собі блакитну, пишну сукню. Таку, як у Попелюшки. Туфлі були такого ж кольору і вони надзвичайно натирали їй ноги. 

Та це не заважало їй бути ніжною леді. Та і мати її вчила, що на такі дрібниці не можна звертати уваги. Вона мала виглядати, як ангел, ходити, як ангел, і говорити, як ангел. І вона була ангелом. 

На свято вона прийшла трохи з запізненням, і чесно кажучи, це запізнення було запланованим. Не хотілося ще більше часу провести з Рафаелем. Рафаель Стоун, таке собі кохання Енджел Хосіно. Інтрижка.

Стоун, насправді був чарівним хлопцем. Красивий, милий, з манерами. Але його характер, заставляв, бажати кращого. Він був молодший за Енджел на два роки. Та це не заважало їм бути разом. Шкода, правда, що не так давно вони розійшлись, через те що Раф почав зраджувати. 

Його поглядом Енджел одразу знайшла. Він був у центрі. Крутив хвостом біля Анж. Ну, звісно. Хто б сумнівався. Енджел заздрила їй. Заздрила через, те що вона себе вела не так, як вона. Через те що, Енджел зараз терпить, ці тісні туфлі. А Анжелін нахабно їх кинула під столом і танцює з Рафом босою. 

Енджел одразу знаходить і Мішеля, брата Рафа, який був закоханий в Анжелін, і Ейдена, стоячого біля нього, який був кавалером Анж. 

–Чому вона без туфлів?

Хлопці підскакують від злого тону Енджел і від неочікуваності. Але коли помічають її, то моментально заспокоюються. 

–Ти ж її знаєш.

Міллер моментально перемикатися на хвилю Енджел. Мішель, же співчутливо дивиться на неї. Він бачить, як вона ревнує і бачить, як спостерігає, за кожним рухом брюнетки.

–Енджел, не переживай ти так. Рафу, вона нецікава.

Мішель обережно обіймає її за плечі та погладжує. А Ейден робить вигляд, неначе його тут немає.

–Це ти так думаєш. Йому цікаві всі, в кого нема члена. 

Здається, її блакитні очі, зараз спалахнуть і перетворяться на червоні. Тому, що Раф і Анж наближаються до них. І Раф показово обіймає дівчину за талію і шепоче щось на вухо.

А Енджел заздрить самоконтролю Ейдена. Він так спокійний, коли його дівчина треться біля якогось хлопця. 

Коли вони підходять, то присідають в реверансі. Обидва сміються. Анжелін підходить до Ейдена і щось починає йому розповідати, в той час коли Рафаель дивиться прямо на шатенку.

–Чоловіки роблять поклін, а не реверанс,–грубо підмічає Енджел.

–Невже?–Рафаель робить поклін і протягує дівчині руку,–Тоді, можливо, О моя богине, дозволите, мені, бідолашному плебею, запросити Вас на танець?

Здається «богиню» зараз вирве від таких жартів. Але відчуваючи на собі погляд матері, вона погоджується. 

Раф, не виглядав сильно молодшим за неї. Навіть навпаки, він виглядав старше. Він теж був голубооким, але світленьким блондином. 

Коли вони приходять ближче до центру, він грубо прижимає дівчину до себе. Не перестаючи нахабно дивитись на декольте. 

–Ти знущаєшся? Мої очі вище.

Рафаель усміхається і піднімає очі.

–Так стало легше, ангелочок?

Ангелочок. Ангелочок, чорт візьми. Здається терпіння Енджел зараз лусне.

–Не називай мене так.

–На твою думку це недостатньо сексуально?

Він справді знущається над нею.

–На мою думку, ми не в тих відносинах, щоб давати один одному дурні призвіська.

Посмішка Рафа, все ширше і ширше. Таких близьких стосунків, як у них – немає ні у кого. Раф піддається вперед і вони майже доторкнулись один до одного губами. Але дівчина, вчасно повернула голову і Стоун залишив поцілунок у неї на щоці. Після цього, він не збирався віддалитись від неї. Навпаки. Він прижав її ще ближче до себе і прикусив мочку її вуха.

–Не сміши мене, Хосіно. Можеш і надалі робити вигляд, що ми не «в тих відносинах». Але всі все прекрасно бачать. І ти теж. 

–Особливо Анж, так?

Рафаель відсторонюється і Енджел справді бачить здивування в його очах. Він зараз серйозно? 

–До чого тут вона?

–А не ти постійно крутишся біля неї? Мені здається, як би не Ейден ти б і продовжував зараз з нею обійматись.

Тепер здається блондин зрозумів причину злості дівчини. 

–То ти думаєш, що як би мені було цікаве те мале стерво, я б зараз танцював тут з тобою? 

Енджел ловить себе на помилці. Він справді мав рацію. Це вона, як остання істеричка, почала безпідставно його ревнувати. Хочеться провалить крізь землю. Але вона виривається з його обіймів і хоче піти звідси. Правда, Рафу вдається її піймати та знову повернути на своє місце.

–Ти куди зібралась, попелюшка?

На цей раз він тримає її ще міцніше, щоб вона не втікла знову. 

–Слухай, не знаю, що тобі наговорили, але це все не правда.

–Анж сказала, що в тебе було щось з Борою, коли ми з тобою зустрічались.

–Це брехня. 

Енджел глибоко видихає. Вона так і думала. Її знову виставили повною дурепою. Просто чудово. 

–Розслабся, мій ангел, твоя сестра ще та вертихвістка.

І вона справді розслабляється. Стоун має на неї неабиякий вплив. Дівчина кладе свою голову йому на плече і посміхається, коли він починає розказувати якісь кумедні факти про кожного з гостей.