У потязі

Всім сонечкам привіт! Це моя перша робота, тому не судіть суворо. Приємного прочитання!♡

🎧  Midness Imagination (slow + reverb)

Ніч. Темно. Тьмяне світло ліхтарів освітлює вулиці міста. По щиколотках дме легкий вітер. Женя та Спартак стоять на вокзалі з сумками в руках. Навколо ні душі, а в повітрі стоїть запах вогкості та креозоту.

І ось під’їжджає їхній поїзд. Хлопці заходять у вагон, і бачать заповнені людьми десятки купе, і кожен із них був чимось зайнятий. Шукаючи своє купе, Женя встиг все ж таки розглянути, чим займаються їхні попутники. Більшість спали на необережно розстелених простирадлах, хтось тихо розмовляв зі своїми друзями, попиваючи гіркий чорний чай, і лише кілька людей читали книги, або працювали на комп’ютерах. Зайшовши в купе, Женя озирнувся. Йому завжди подобалося помічати деталі у звичайних речах, давати їм описи.

Його погляд упав на обшивку ліжок, ніби зовсім непримітна річ, але все ж таки мала свою атмосферу цієї ночі. Темно-червоний матеріал, що скидався на несправжню шкіру, мав запах старого лаку, яким була покрита обшивка, щоб “шкіра” не тріскалася, і.. людьми, сотнями людей, які колись лежали на цьому ліжку, і всі вони з різними долями .. Мимоволі Янович почав шукати якісь деталі, щоб… заспокоїти себе? швидше знизити напругу мозку після важкого туру? Все можливо, а поки що йому побачилося вікно, яке напрочуд було практично ідеально чистим як для потяга. Маленькі білі штори, які повинні виконувати функцію захисту кімнати від променів сонця,  зараз абсолютно не потрібні, але з ними вікно не було таким порожнім, ненаповненим..?

З умовного трансу Женю вивів Спартак, простягаючи йому комплект спальної білизни. Трохи загальмований брюнет кивнув на знак подяки та взяв комплект. Спартак хоч і був дуже втомленим від пересадок з автобусів на потяги, але не міг не помітити дивну поведінку Жені, тому,‌ як вирішив його мозок, найкращим способом дізнатись, що трапилось, було проявити турботу.

Суббота повернувся до брюнета, простяг руку до його голови, і погладжуючи м’яке каштанове волосся спитав: – Женько, ти де? Щось трапилося? – промовив блондин, намагаючись створити максимально дбайливий тембр голосу, напружуючи свій справжній, втомлений.

Женя своєю чергою видав криву посмішку, відповідаючи, що все правда добре, і він просто задумався.

Застеливши ліжко, Женя зрозумів, що з ними в купе нікого немає, що досить дивно для маршруту до Києва. Може Спартак купив усі квитки в купе? Може. Він може, враховуючи, що сам знає, який неприємний, коли злий і водночас стомлений. Чому злий? Субботу легко вивести з себе людьми, які ставлять свої інтереси та комфорт на перше місце, не враховуючи комфорту інших, а таке в поїздах досить часто, тому бути вдвох усю поїздку – найкращий варіант.

Коли обидва хлопці лягли в ліжко, Янович дістав телефон і займався своїми справами, а Спартак ліг спати. Як зазвичай. Суббота завжди пояснював науковими термінами, що такі заняття перед сном погано впливають на психіку і на якість сну, але Женю всі ці лекції ніколи не переконували, тому знову говорити на цю тему у Спартака не було сил, він просто повернувся до стінки обличчям, бажаючи спокійної ночі.

Субботі вдалося заснути на годину, а далі його викинуло зі сну, і він ніяк не міг повернутися туди назад, тому вирішив покликати на допомогу Женю.

– Жень.. я не можу заснути.. – жалібно прошепотів той, але так щоб Янович почув.

– Гаразд, я зрозумів, – сказав Женя, встаючи зі свого ліжка, сідаючи на протилежне. Спартак опустив голову на коліна брюнета. Тепло… і м’яко. Те, що потрібне в темну, холодну ніч.

Одну руку Женя запустив у русяве волосся, погладжуючи його проти росту волосся, а другу руку поклав на талію Субботи. Голова мимоволі відкинулася на холодну стіну, а погляд його був спрямований в далечінь завдяки вікну. Не минуло й п’ятнадцяти хвилин, як Спартак заснув.

Замилувавшись цією картиною, Женя й не помітив, як його теж провалює в сон. Він вирішує не вставати і не будити Субботу. Янович заплющує очі і засинає разом з любов’ю свого життя до ранку.

______________

Дякую вам за те, що прочитали мою роботу! Чекаю на ваші враження, і якщо є зауваження♡