1. Як ми всією країною ї*али путіна

Зараз на экрані ви нічого не бачите. Суцільна темрява. І ось, з’явилося обличчя, підсвічене знизу ліхтариком. Можна було сказати, що його божевільна посмішка простягалася ві вуха до вуха. Погляд наче в маньяка був направлений прямо в камеру.

– Слава Україні! Вітаю з перемогою! Тож почнемо наше шоу, що транслюватиметься кожного вівторка та п’ятниці: “Як ми всією країною їбали Путіна!”

Камера повільно перефокусувалась на темряву позаду ведучого. Здавалось, що там нічого не було, тільки щось схоже дзеркало, в якому відображалося світло ліхтарика. І от позаду з’явилась картинка. Приглушене світло в сирій кімнаті, без шпалер чи якогось іншого покриття. Схоже на бомбосховище, але то звичайний підвал у Маріуполі. Посередині цієї просторої зали огидне тіло. Огидне не в тому сенсі, що воно спотворене, чи мало якісь вади, воно огидне лише своїм існуванням. В роті знаходився кляп, а на голові навушники. А грала там не якась приємна пісня, ні, то була сирена повітряної тривоги. І лунатиме вона там найближчі місяці.

– Тож, шановні пані та панове, сьогодні ви станете свідками випробовування нової біологічної, розробленої нашими вченими. Приємного перегляду.

В кімнаті, де валялась та хуйлота була вентиляція, але не було дверей. І от звідти по стелі поповзло щось рожеве, синє та жовте. Воно було схоже не якийсь слиз. Побачивши це хуйло заблось в кут і почало микати та вертіти писком. Гадаєте, чому воно ще не зняло навушники та кляп? О, вони були пришиті до голови, пальці на руках теж зшиті. Кляп мав отвір, щоб туди вставляти або хуй, або щоб їсти. Наразі буде діяти перший варіант. Тим часом три слизоподібні маси вже були знизу та наближались в той кут. У біологічної зброї вже утворилися щупальця.

Щупальця попрямували блище та обвили руки та ноги хуйла. Кінці не були слизькими, як усе інше тіло. Вони міцно тримали руки та ноги, розтягуючи майже до нестерпного болю в різні сторони. В очах хуйла читався страх, але всім було поїхати. Так навіть краще. Багато хто цього чекав. І от один з тих кінців встромився в очко Путіна. Нестерпний біль, то на краще. Ніхто не чекав звикання, поштовхи були швидкі та несамовиті. Анус вже почервонів, а по щупальцю почала стікати кров. Ще раз і ще раз, роздираючи рани всередині.

В якийсь момент хватка послабилась. Путін хотів мало втекти, але цепризвело до перевороту догори ногами. Так біологічній зброї було навіть зручніше, тентаклі занурювались глибше, роблячи біль нестерпнішим. Слизькі та жорсткі щупальця лапали те огидне тіло в усіх доступних та недуже місцях. Соски та торс уже налились кров’ю з подряпин. Тепер усе виглядає огидніше, ніж було.

І от одна з цих слизоподібних штук прийняла форму, схожу на людську. Вона встромила те, що можно було назвати хуєм у дупу, де вже було декілька щупалець, а те що можна було назвати руками заповнило рот та проникло до горла. Воно мало не душило хуйло. Усі три маси максимально близько наблизились до тіла, роблячи кокон, де постійно їбуть.

От фокус камери зник та вона перевелась знову на ведучого, який урочисто промовив:

– Наразі наш ефірний час вичерпано. Якщо у вас є ідеї з приводу того, що тут може відбуватися, пишіть нам. До нових зустрічей!