1 розділ

– З днем народження, люба! – привітав Кирил свою дівчину вручаючи їй букет троянд і акуратно запакований пакунок.

– Дякую, сонечко!! – не стримуючи радості відповіла Геля. День обіцяв бути чудовим. Дівчина збиралась в весняний табір зі своїм класом. На годиннику 6:00. Дзвінок. “Тася?” Подумала Ані.

-Привіт, іменинниця! Вітаю з днем народження і бажаю всього найкращого! Ти вже зібралась у табір? Готова до довгої і нудної подорожі автобусом?

-Привіт! Дякую! Звичайно готова. Вже виходжу з дому…

[через кілька хвилин]

На зупинці перед школою гуртувались багато старшокласників. Вони чекали на автобус. Весь клас вже привітав Гелю з її іменинами і подарували подарунки. Навіть холодний і неприязний Даня привітав однокласницю. Цю дівчину обожнювали всі. До від’їзду залишилось пів години. Клас жваво обговорював подорож першу за ці останні кілька років. Це було щастям відпочити в компанії друзів на природі ще й без вчителів.

[друзі приїхали на місце призначення і почали розселятись по кімнатах у двоповерхових дерев’яних будиночках. Після відпочинку почалось приготування до вечірнього святкування]

– Вечірка має початись о восьмій вечора, а крім нас ніхто і не збирається піднімати свої ліниві зади й допомагати! – обурено виголосила Моня до інших учасниць шипперської групи.

– Все нормально, Моню, ми все встигаємо. – заспокоювала її Тася вішаючи святкові прапорці і ліхтарики.

– Тая права. Тип більше нам залишилося лише підготувати стіл та зібратись самим. – підтримала Геля…

Все було готовим. Дівчата чекали Ніку біля її кімнати. Хлопці десь окремо збирались разом, а Геля і Кирил стояли при вході в зал і зустрічали гостей.

– Ти ще довго там?! – крикнула Тася. Вона втомилась чекати подругу, яка вже другу годину збиралась.

– Ще трішки! Зараз виходжу! – відповіла Нікі через замкнені двері.

– Ну слава Богу. – процідила невдоволена Тая і закотила очі.

– Я думаю ця вечірка запам’ятається надовго! – аж світилась від радості Моня.

– Угу. Надіюсь. Якщо ніхто з тих ідіотів не нап’ється.

– Все буде нормально, запевняю. – втрутилася Ніка, яка якраз вийшла з кімнати. Дівчата разом прийшли до святкової зали і приєднались до Гелі. Людей було багато. Даня з Іваном щось обговорювали в компанії хлопців, а Діана стала біля Дані і посміхалась йому, але видно, що Дана його зовсім не цікавила. Дмитро з Давидом розливали алкоголь і сміялися.

– Привіт, красуні! – усміхнувся Артур і підійшов до своєї дівчини. Він обійняв Нікі і легенько поцілував її у щоку. Музика грала на повну, а приміщення осяяло яскраве, кольорове світло. Усі вийшли на центр і почали відриватись, як в останній раз. Тільки Тася стояла попри стінку із не порожнім бокалом в руках. По виразу обличчя було ясно “ненавиджу все це”. Всі танцювали, співали, спілкувались, пили і гуртувались у своїх компаніях. Тася підійшла до столу і налила собі вже четвертий бокал за вечір. Одразу за нею підійшли Ваня і Дан. Вони були веселими і блиск в їхніх очах считувався ясно. Вони вже напились. Тася взяла свою склянку і відійшла. Хлопці налили собі. Даня сів збоку на диван, а Ваня взяв в руки бокал і хотів відійти, але через свій п’яний стан перечипився і впав прямо на руки Дану. Вино вилилось на сорочку друга , а склянка впала на підлогу і розбилась. Їхні погляди зустрілись. Запах Данових парфумів перемішався з терпким і солодким запахом вина. Дан був не в кращому стані і взявши Івана за комір його сорочки притягнув до себе, заглянув йому в очі і ніжно провів язиком по його шиї.

– Дан…ти прекрасний – видихнув Ваня.

– Не спіши. Ти ще побачиш мене прекрасним. – прошепотів Даня солодким голосом йому на вухо.

– Дан…я…мхфм~ – Ваня ще хотів продовжити, але хлопець облитий вином різко притягнув його і поцілував в губи.

– Кожні твої слова починаються з мого імені, невже я для тебе настільки важливий? – посміхаючись шепотів Даня.

– Так, я вже не можу ховати в собі бажання тебе. – відповів Ваня.

– Тоді ходи зі мною… – сказав Даня і взявши друга за руку вони обидва покинули вечірку. Галас і музика заховали цю ситуацію і ніхто не помітив їхнього зникнення. Хлопці піднялись до кімнати Дана. Велике двоспальне ліжко застелене білою постіллю. Велике вікно з видом на нічний ліс і меблі зі світлого дерева дарували затишок і спокій. Дан підійшов до шафи і зняв сорочку просяклу вином. Ваня лежав на ліжку і не відводив погляду від друга. Хоча після цього важко їх назвати друзями. Напів голий хлопець нагнувся над другом і притиснув його до ліжка. Ніжними поцілунками Дан почав спускатися нижче…

– Я дам тобі те чого ти хочеш… – шепотів хлопець.

– Мфмхм~ я хочу тільки тебе… – усміхнувся Ваня

[на наступний ранок]