1 – Пробудження

Розділ I – Пробудження

-Що за чорт? Якого дідька я опинився тут.-Перші слова які промовляє Вік, коли з’являється невідомо де. Він пам’ятає лише одне- своє ім’я

-Шлєх би трафив і моє життя. Дідько, але як болить щось в боці.

Оглянувшись Віктор помічає стежку, яка виводить його з цього лісу. Йдучи пшеничними полями, помічав людей. Їх мова не була схожа на ту, якою спілкувався Вік до цього.

Люди наче були такими ж. Пройшовши декілька кілометрів його зацікавила маленька хатина, описати її можна було, як “халупа звичайна”. Вона була двоповерховою, вікна з товстого скла. Зайшовши його око привабив камін, на вигляд старовинний, як і все інше. На першому поверху був невеликий коридор, кухня і вітальня. На другому поверсі ліжко з двома тумбами, шафою для речей і письмовим столом.

Вечоріло коли він зайшов до хати, годину в нього зайняло знайти і посортувати всі речі, які були тут. Згодом було помічено книгу, Вік, пробував читати, спочатку не виходило, але через короткий проміжок часу він і не помітив, як розумів написане.

-Багато років я вивчаю мультивсесвіт і його закони. Ні разу не бувши поза межами свого вміру, я зібрав в сотні разів більше, ніж знають архімаги. Перше, що я дослідив було тим що до одного звичайного світу, під’єднаний світ мертвих, ними двома керує “Бог Смерті”.

Є і інші створіння, що мають незвичайні магічні здібності. Перше з них це “Блукачі”, вони можуть переміщатися між світами. Блукачами можуть стати будь які створіння, яким принцип їх переміщення*Шматок сторінки вирвано* -Тихесенько читав він.- Агх, дідько! То я блукач? Чому саме мені так щастить? До чорта, що є то є.

Поки блукач недосвідчений то по-перше він не може керувати переходи, по-друге втрачає спогади. Але якщо натренуватися то створіння зможе досягти небувалої сили.-Продовжував захопливо читати, вивчаючи своє тіло і себе.- Також між світами знаходиться пустота, її можуть проходити лише блукачі і *Затерто настільки, що і прочитати не можна* “Між…”*Далі запачкано чорнилом* можуть і переходити між світами і жити, цю расу прирівнюють до богів. *Далі цей блокнот закінчується, видно що останні сторінки було вирвано*.

-На самому цікавому. Лише тепер потрібно дізнатися, як далі жити. Хоча це проблеми мене майбутьного, а не теперішнього тому піду посплю.

Лігши на постіль, Віктор швидко заснув. Йому снилась якась жінка з трьома дітьми, їх виганяли з домівки.  На цьому цей сон закінчився.

Прокинувшись першим ділом він вирішив пройти далі дорогою, перед цим одягнувшись і набравши води з колодязя.

-Йду вже довго, по відчуттям пройшов багато, годинника не маю, але по сонцю можу сказати, що тепер десь 9:00.-Віктор обдумував в голові.

Але згодом йому попалося мале село.

-Хлопче, оце тебе життя потрепало-Дивлячись на Віка говорив селюк.-Давай допоможу, чим зможу.-Зціливши невеликі рани, подряпини, які Віктор отримав пробираючись серед лісу.-То звідки ти?

-Я не пам’ятаю нічого, лише своє ім’я. Можливо ви мені щось розповісте про це місце?

-Авжеж, це королівство називають “Карон”, воно складається з кількох міст і багато сіл, що забезпечують міста їжею, шкірою, соллю, рудами, травами і так далі. Міста в свою чергу надають гарант безпеки, який нерідко ігнорували.-сидячи на лавці біля білої хати тихенько продовжував свою розповідь.- Окрім нашої держави є багато інших, які я не знаю, в магічній академії нас не вчили дипломатії. А ще про магію вона часто використовується тими хто її знає. В деяких королівствах магія і все що з ними пов’язане знищуються, спалюється і вбивається, на щастя ми не в такій. То ти не знаєш де з’явився і нічого не пам’ятаєш, при цьому з’явившись зненацька?

-Так.. А до чого це запитання?-З деяким побоюванням сказав Віктор.

Після цього тривала коротка пауза, співрозмовник підніс до губ палець і задумливо дивився в небо.

-То ти… Мені навіть не віриться. Я і подумати не міг, що побачу живого блукача.-Він різким рухом дуже швидким наблизився до нього. Прошетпавши на вухо таке: “Я нічого не маю проти вашого виду, але рекомендую тобі про це мовчати, бо таких як ти тут знищують через боязнь.”

Відхилившись на те саме положення він кілька раз кашлянув.-Продовжимо, давай будемо тебе навчати магії, якщо ти звісно згоден?-У відповідь селянин отримав кивок, що означав “так”.-Зрозуміло, дивись магія поділяється на типи, або стихії як- вогняна, сила землі, водна і найбільш рідша магія порожнечі. Яка саме твоя стихія можна визначити сказавши одне закляття. Повтори за мною моє власне закляття: Di mundi huius elementi nativitatis meae monstrant.-Повторивши з’явився магічний круг перед лицем, вік і не звертав уваги на таку деталь, воно виглядало на 40 років, коли чоловіку від сили було 20, важка праця зробила своє діло, але це не важливо, його магія була сильною. Вже згодом перед кругом з’явилися елементи стихій: вогонь, вода, пустота, вітер, земля. Найсильнішим було вогонь і земля, пустота ж найслабшою.

-Ого, добре зараз і я спробую- Проговоривши ті слова круг був вже перед його лицем, згодом з’явилися і прояви стихій- вода, сила землі, вогонь і порожнеча. Останній елемент був настільки сильним що зробив блискавку яка влучила в землю.

-То в тебе майже всі стихії однієї сили, але найбільше виділяється саме пустота. Добре, єдине, чим зараз я можу допомогти то направленням на навчання в академію. Вона недалеко, звідси десь 40 кілометрів. Пішки тобі не прийдеться йти, я подарую коня для тебе і їжі в дорогу. Зараз лише приведу його і дам торбинку.

Мізки Віктора почали працювати з новою силу: він не заміжній і не має дітей, якщо б мав то як мінімум доручив скласти торбину.

А ще пустотна магія.. То що за допомогою неї я можу зробити?.. Роздуми припинила одна ідея, яку згодом він відтворив у реальність.

Уявивши меч який складається з безліч пустотних блискавок, що був в його руках. Згодом відчув важкість розплющивши очі в руках дійсно лежала шаблюка. Махнув декілька разів переконався, що вона реальна. Спрямувавши в небо меч уявив, що з нього вилітає одна блискавка з пустотної матерії- І за мить хмари розвинула чорна блискавка, що вийшла з шаблі. Це супроводжувалося звуком грому.

Наляканий володар дому вийшов на вулицю де побачивши картину Віктора що тримає меч, на обличчі селянина з’явилася посмішка.

-Тримай торбину і коня.-Похлопавши декілька разів кобилу в його руках з’явився білий конверт-Тримай, це перепустка, яка потрібна для вступу, в торбині крім їжі карта, що вкаже напрям до академії. Одне що я тобі побажаю це удачі в дорозі.

Попрощавшись Вік навіть і не думав, що більше ніколи його не побачить.

t.me/virhiandbooks – посилання на телеграм канал.