1. Ліра

Герміона Ґрейнджер переїхала до Сан-Франциско разом із батьками, яким після війни відновила пам’ять. Нейтралізація облівіейту була довгою та важкою. Півтори роки найкращі чаромедики Англії допомагали Герміоні прибрати наслідки заклинання.

 

Відновити пам’ять маґлам було значно важче і не завжди це виходило, було навіть кілька смертельних випадків. Але дівчина, зваживши всі за і проти, зважилася на виправлення своєї помилки. Півроку після цього вони мешкали в Лондоні.

 

Відновлювати стоматологічну практику не було ні часу, ні сил, ні бажання. Батьки Герміони щотижня ходили до реабілітаційного центру до психолога. Багато чого їм було складно зрозуміти, прийняти та усвідомити, але заради єдиної доньки вони намагалися повернутись до колишнього життя.

 

Побачивши, що магічний світ і сам Лондон негативно впливають на стан батьків, Герміона запропонувала їм переїхати до Америки. Але, як виявилося, була інша причина втечі від минулого життя. Вже після прибуття дівчина зізналася батькам, що народила дитину і, що весь час ховала живіт під чарами.

 

«Знову недомовки дочки…»

 

Джин і Вільям Ґрейнджери були збентеженими новинами та ніяк не могли прийняти те, що дочка їм завжди щось не домовляє і не довіряє повністю. Але все це розвіялося у той момент, коли вони побачили онучку. Вони здогадувалися, хто був батьком дитини. Часто Герміона приходила з Драко до клініки, одного разу хлопця запросили на сімейну вечерю. Але чому він не прийняв дитину? Це їх хвилювало, але батьки не стали тиснути на дочку, бачачи її засмучені очі, що приймалихоч трохи попереднього блиску при погляді на немовля. Їхня дочка вже доросла і може сама приймати рішення, якими б вони не були. А батьки завжди підтримають свою дитину.

 

Так і сталося. Через тиждень Герміона підійшла до матері з розмовою, поки Вільям гуляв з онукою в саду. Вона розповіла про незвичайний союз двох людей, що ворогували, про складність їхніх взаємин, про те, що іншого вибору вона не мала, і про те, як вона любить його досі. Герміона проплакала у мами на колінах понад годину. Джинн ласкаво перебирала кучері доньки, шепочучи заспокійливі слова. Вона не питала нічого більше, розуміючи, як важко її дитині зараз.

 

Це були перші та єдині сльози через Драко Мелфоя, які бачила мати. Але їх було більше, адже Герміона залишила при собі кілька таємниць, за які щовечора лаяла і докоряла себе.

 

Нове місце та турбота про внучку відкрили друге дихання батькам Герміони, бажання жити та діяти. Тому вони вирішили знову зайнятися улюбленою справою: побудувати бізнес із нуля вже на новому місці. Батьки відкрили стоматологічний кабінет, де працювали по черзі. Через рік вони набрали собі клієнтську базу і стало набагато легше, адже їм так не хотілося сидіти на шиї у доньки. Хоч вона й наполягала на тому, щоб батьки займалися будинком і насолоджувалися життям — оскільки її винагорода після війни виявилася досить великою, за мірками маґлівського світу. Але старші Ґрейнджери не збиралися, як і дочка, сидіти дома. Поки Джинн і Вільям няньчилися з онукою, Герміона навчалася в Каліфорнійському університеті на юридичному факультеті.

 

Нині вона працює адвокатом у власній фірмі. Герміона залишилася колишньою альтруїсткою. Найчастіше вона вела справи тих, хто потребує захисту на добровільних засад. Ґрейнджер ніколи не відмовить у допомозі, щобільше, завжди запропонує її сама. Були й постійні клієнти та гучні справи. Гроші ніколи не були важливими для Герміони. Вона могла взятися захищати людину з трьох причин: явна несправедливість до обвинуваченого; складний випадок як виклик для неї та, якщо ніхто не хоче допомагати через відсутність грошей у клієнта. Ґрейнджер стала дуже відомою людиною у своїй сфері, а багато прокурорів боялися вступати з нею в бій у залі суду. Герміона намагалася все і всіх контролювати, як це робила протягом усього життя. Саме тому вона й досягла всього, що зараз має. А починала Герміона з маленького столу у державній адвокатській конторі.

 

Насамперед Герміона завжди думає про своїх рідних та близьких: про батьків та доньку. Іноді Ґрейнджер надто опікується своєю дитиною, через що та сердиться. Вона завжди переймається тим, щоб Ліра не мерзла і була нагодована. Особливо дочці не подобаються подібні листи до школи, через що вона почувається зовсім маленькою дитиною.

 

Герміона виглядає молодше своїх років. Вона стежить за своєю зовнішністю і тому ранкові пробіжки найближчим парком для неї є щоденною рутиною, а цього літа до неї приєдналася ще й Ліра. Адже: «Мамо, треба тримати форму шукача». На цей аргумент дочки Герміона тільки закотила очі, але нічого поганого у спорті немає, та й до того ж удвох бігати веселіше.

 

Герміона завжди мала дуже сильний характер. Усі кажуть, що вона надто вперта. Сама ж вона вважає себе швидше цілеспрямованою, адже вперті люди не прислухаються до думки навколишній, а Ґрейнджер завжди оцінить гарну пораду. Герміона впевнено йде до своєї мети, при цьому враховує інтереси та інших людей, але водночас не терпить обману та зради, її довіру дуже легко втратити.

 

Десять років вона не зв’язувалася з друзями та сама не відповідала на їхні листи. Надто великим був страх бути знайденою не тою людиною. Але кілька років тому вона здалася і відповіла Гаррі. Так колишній друг знову з’явився у її житті. За домовленістю та за умов Герміони, тільки сім’я Поттерів знала, де вона. Навіть Рону вирішили не казати. Поки що… Як би він не переживав.

 

Того ж дня, коли Поттери прибули до Америки, Герміона познайомила їх із дочкою та батьками. Гаррі й Джіні не були дурними й здогадалися про справжню причину зникнення подруги, як тільки побачили дівчинку. Ліра Джинн Ґрейнджер була копією своїх батьків — дівчинка з карими очима і світло-попелястим кучерявим волоссям.

 

Змалку Лірі було цікаво, чому у всіх дітей у дитячому садку є тато, а в неї немає. Герміоні, яка вирішила (майже) не брехати доньці, довелося розповісти правду. Вона віддала стару чарографію, точніше її половину. На ній був зображений її батько – Драко. Прізвища мати не говорила. Але обіцяла, що згодом обов’язково скаже. На знімку був хлопець у шкільній формі з таким же світлим волоссям, як у дівчинки. Він повертався убік і трохи нахилявся до обривка фото, де виднілися мамині кучері. Лірі було дуже цікаво дізнатися історію її батьків, але поки було відомо, що вони навчалися на одному курсі в Гоґвортсі, але на різних факультетах, що ворогували й були не дуже дружні. Також мама розповіла, що пізніше вони дуже полюбили одне одного, але їм довелося розлучитися.

 

Дочка дуже часто просила маму розповісти щось про батька. Герміона згадувала про його характер, труднощі вибору, видатні спортивні заслуги, про спільні вечори у вітальні старост – все про нього справжнього, яким він був тільки з нею. Це були улюблені історії на ніч для дівчинки й дуже важливими. Герміона розуміла, що дочка виросте і захоче зустрітися з батьком: запитати та розібратися, чому вона росла без нього.

 

Коли Лірі виповнилося одинадцять років, їй надійшло два листи: один з Гоґвортсу, а другий з Ільверморні. Як дівчинка не вмовляла маму на англійську школу, та не йшла на жодні поступки.

 

Перед вереснем, в черговий раз у гостях були тітка Джіні та дядько Гаррі. Вони подарували дівчинці домашнього улюбленця, якого можна було взяти із собою до школи. Коли Ліра зняла з клітини накидку – Герміона втратила дар мови на пару хвилин, її рот відкривався, як у рибки, що потребувала повітря, а очі збільшилися до максимального розміру. Джіні тихо пирснула в кулак за спиною чоловіка, котрий також не зміг приховати посмішку. А Лірі ж подарунок припав до душі. Дівчинка радісно щось бурмотіла і кружляла пушистика вітальнею.

 

– Тхір? Серйозно? – запитала Герміона, знову відчувши здатність говорити.

 

– Ми вирішили, що їй потрібне нагадування про ба…

 

– Зрозуміла, – перервавши пояснення друга, Герміона сіла на диван, хитаючи головою, а потім вибухнула нестримним сміхом. Ліра ніколи не чула, щоб її мати так сміялася. Спочатку вона злякалася і підбігла до неї. Але Герміона обняла та поцілувала дочку, а пухнасте створіння погладила за шерстю.

 

А коли Альбус вступив до Гоґвортсу (вони були однолітками з Лірою) — спливла одна з таємниць і запитань стало ще більше. Герміоні довелося розкрити свій секрет друзям, але взяти з них непорушну обітницю. Вона ще не була готова до зустрічі із привидами минулого. Діти Поттерів і Ґрейнджер не перетиналися, для уникнення погіршення ситуації.

 

Розпещеною Ліру не назвеш. Вона має свої обов’язки по дому та завжди допомагає своїй сім’ї. Були моменти, коли дівчинка допомагала мамі на роботі з листівками або дрібними завданнями, на кшталт «віднеси-достав-забери», якщо це було в межах офісу або десь поблизу. Дівчинку на роботі Герміони всі знали, а деякі колеги навіть намагалися через неї запросити матір на побачення. Але дівчата Ґрейнджер не такі прості й не ведуться на провокації.

 

Дівчинка дуже цікава, як і мати. Але водночас характером вона була схожа на батька — розумна, активна й амбітна. Для Герміони було великим шоком дізнатися про захоплення дочки польотами на мітлі, і що вона пройшла в шкільну команду на роль шукача. — “Гени не сховаєш…” — думала Герміона. Може це і краще, ніж піти стопами матері та щороку потрапляти в колотнечі з друзями.

 

Ліра має звички, які не дуже сподобалися б оточенню її батька. Вона часто сидить, закинувши ногу на ногу, голосно розмовляє та входить у суперечки з дорослими. Але Герміоні на це начхати. Її дочка вільна у своїх діях та бажаннях.

 

Одягається дівчинка просто, але зі смаком, наслідуючи свою матір. Якихось певних пристрастей в одязі Ліра не має. Вона любить спортивний одяг, тому що займається квідичом та спортивною гімнастикою. Ще з ранніх років вона ходила на секцію аеробікою «для рівного становлення хребта», як казала Герміона. У вільний час Ліра одягає щось зручне та комфортне. У її гардеробі дуже мало суконь та спідниць. Ліра ніколи не загострює увагу на своїй зовнішності, проте завжди виділяється з натовпу – яскрава дівчина, що запам’ятовується своїми кучерявими локонами. Коли хтось згадує про красу дівчинки, вона червоніє і переводить розмову на іншу тему.

 

І ось уже Ліра збирається на п’ятий курс школи магії та чарівництва Ільверморні, яка має репутацію однієї з найдемократичніших шкіл, та є найменш схильною до розшарування на соціальні статуси.

 

У неї гарне обличчя з гострими вилицями: невеликий, трохи опуклий лоб; брови світлі, рівним півколом, які згинаються при подиві, як і в одного слизеринського хлопчика у шкільні роки. Шкіра бліда, навіть занадто, на щоках у неї слабкий рум’янець. Ніс невеликий, прямий, трохи піднесений догори, схожий на ніс Герміони, з таким же ластовинням; а коли дівчинка сміється – вона його морщить. Коли ж Ліра сердиться – її очі стають темними, навіть чорними. Найчастіше дівчинка серйозна, але це не заважає проявленню її запальності. Коли Ліра усміхається, у неї на щічках з’являються кумедні ямочки.

 

Перед третім роком навчання Ліра вирішила змінити імідж і обрізати своє волосся — тепер його довжина трохи нижче за плечі. І ось уже два роки має коротку стрижку.

 

На відміну від Гоґвортсу, в Ільверморні студенти прибувають через портал, який знаходиться у магічній частині кожного міста Америки. Для прибуття на навчання студентам дається два дні. Перше вересня – для першого та сьомого курсу, а друге – для інших. Але якщо хтось забажає прибути не у свій день — проблеми в цьому немає. Навчання розпочинається третього вересня. Діти прощаються з батьками до Різдва, але вони мають право відвідати будинок пару разів за семестр, якщо будуть наведені факти необхідності їхньої присутності там.

 

З бабусею та дідусем Ліра попрощалася вдома. А з мамою вони попрямували до парку для переміщення до школи.

 

— Ліро, прошу тебе, хоч тиждень обійдися без покарань, — Герміона кинула на доньку промовистий погляд.

 

— Мамочко, я не спеціально. Я, слово честі, дуже намагаюся бути хорошою у всіх сенсах.

 

— Ти моя ідеальна і хороша, я тебе дуже люблю, – Герміона дивилася спокійним поглядом на дочку. — Але у багатьох поняття «хороша у всіх сенсах» відрізняється. Просто спробуй усе робити в межах шкільних правил.

 

— Мамуль, ти в мене найкраща! Я тебе дуже люблю, — дівчина обняла маму за талію, а та, своєю чергою, поцілувала її в маківку. — Мені не подобається, що ти така гарна й одна. Тобі терміново треба знайти молодого чоловіка.

 

— По-перше, це не твоя справа, — спантеличено промовила Ґрейнджер. — По-друге, мене і так все влаштовує, у мене є ти, а це найголовніше.

 

— Мені тут розповіли подружки, що у нас новий викладач із зілля, молодий, — піднявши брову промовила Ліра чарівним голосом. — Може я зірву його урок і тобі доведеться за мене червоніти?

 

— Ліра Джинн Ґрейнджер! — Дочка знала, що таке звернення – це серйозно. — Ми щойно обговорили твою поведінку. Давай без цього.

 

— Ну мам… Я ж для тебе стараюся, — трохи надувши губи, пробурмотіла Ліра. — Чому ти незаміжня? Адже тобі пропонували?

 

— Так, твій батько пропонував мені вийти за нього заміж… — тихо промовила жінка, поринаючи в ті спогади.

 

— І що? — запитливо дивилася на маму Ліра

 

— Продзвенів дзвінок, а я спізнювалася на урок, — з посмішкою промовила Герміона, клацнувши дочку по носі. — Ми не повертатимемося до цього питання, — суворо, але водночас ніжно сказала Герміона. — Що ж до молодих людей — як там твої залицяльники?

 

— Ти маєш рацію, мам. Це питання ми закриваємо, — промовила донька, дивлячись на маму приголомшеними очима.

 

А потім вони обидві розсміялися, привертаючи увагу перехожих.

 

Дівчата обнялися ще раз біля самого порталу, і Ліра зникла в блакитному мареві. Герміона витерла сльозу в куточку ока. У неї вже така доросла дочка.

 

Вона щодня думала про свою таємницю, як зараз поживають люди, від яких вона відмовилася і втекла. На душі у Герміони стало ще важче. Краще б вона погодилася на «Облівіейт», який кілька років тому пропонувала Джіні після чергового зриву подруги. Тоді пані Поттер забрала подругу на тиждень відпочити на курорт. Грейнджер довго не погоджувалася на поїздку, але зрештою здалася і вирушила у невелику відпустку до Флориди. Вона не хотіла перебувати на одному континенті зі своїми старими переживаннями.

 

Як на зло, скрізь снували закохані парочки, пускаючи навколо себе феромони кохання. Герміона так і не змогла знову покохати. Були швидкоплинні зв’язки, секс на одну ніч. Як би вона не була проти цього раніше, зараз це було ідеальним рішенням для неї.

 

«Заміж… Що якби вона залишилася та погодилася? Ліра мала б повну сім’ю… Але яку… Краще бути без таких родичів як Люціус Мелфой».

 

***

 

Минуло вже два тижні з початку навчального року і сьогодні до них прибудуть студенти за обміном з Гоґвортсу. Також учні школи Ільверморні вирушили до Англії. Лірі дуже хотілося потрапити до рідної школи її батьків, але вона навіть не спитала маму про таку можливість.

 

Студентів, що прибули з Гоґвортсу, чекав розподіл на чотири факультети (будинки). Вся школа спостерігає за ними з балкона, а нові студенти проходять у круглий вестибюль. Але спочатку директор школи вирішив, другий раз на місяць, вимовити правила розподілу для новоприбулих:

 

— Якщо рогатий змій прихильний до студента, то кристал, який у нього в лобі, засвітиться. Якщо ж вампус розташований до учня, то буде чути його ревіння. Птах-грім, висловлюючи своє схвалення, б’є крилами, а пакваджі підіймає в повітря свою стрілу. Якщо відразу кілька фігур виявляють свою прихильність до студента, то вибір залишається за ним. Дуже рідко, десь раз на десятиліття, буває так, що всі чотири факультети відчиняють свої двері одному щасливому студенту.

 

Студенти з Гоґвортсу стоять по колу вздовж стіни, коли їх, по одному, директор Грег Вінтервілл, викликає вийти та ступити на гордієвий вузол, що знаходиться посеред кам’яної підлоги. Вся школа в повній тиші очікує на реакцію зачарованих фігур.

 

Дві дівчини вмістилися біля однієї з колон і, попиваючи сік, спостерігали за розподілом. Медісон Карлайн з першого дня в школі стала подругою Ліри Ґрейнджер, вони були не розлий вода. Обидві дівчини навчалися на факультеті рогатого змія, який був заступником вчених. І в усі колотнечі також потрапляли разом. Найчастіше, ініціатором витівок була молодша Ґрейнджер.

 

— Сподіваюся, що з п’ятого по сьомий курс будуть хлопці симпатичніші, — промовила Меді, вдивляючись у розподіл молодших учнів.

 

— Коли ти в пошуках нової жертви – ти дуже страшна, — зі сміхом промовила Ліра. Вона без особливого ентузіазму стежила за розподілом, — ти ж знаєш, що тебе вважають вульгарною?

 

— Вульгарною? Мене? Яка різниця, що кажуть у мене за спиною, якщо ніхто не сміє сказати в обличчя… — дівчина перекочувала в руках паличку. Ліра згадала, як подруга на четвертому курсі розібралася з парочкою пліткарок, наславши на них дерматологічне прокляття, старовинне заклинання її сім’ї. — Повір, було б гірше, якби мене вважали за нудну.

 

— Меді! — трохи голосніше сказала Ліра.

 

— Що Меді? Мені вже набридли наші матусинісиночки, мені потрібні брутальні хлопці, — промовила дівчина, погравши бровами й підморгнувши подрузі. — Ти теж подумай про це. Годі вже сохнути за Френком. Він не вартий твоїх переживань. Хлопці вони як собаки. Жінки знають це спочатку часів. Хлопці не хочуть, щоб за ними ганялися, вони насолоджуються погонею. Тож якщо ти збираєшся впіймати його, тобі треба знати, як змусити його побігати за тобою.

 

— З якого часу Ви, міс Карлайн, стали гуру психології?

 

— На канікулах мене відправили до пансіону. А з розваг був лише молодий психолог, — попиваючи сік, продовжила свою промову Меді. — Так. Ти теж придивися до свіженьких. Я чула від Брук, а їй сказала Лайза, яка підслухала секретаря директора про те, що семикурсники з Гоґвортсу – найкращі гравці школи по квідичу. А, як ми обидві знаємо, спортсмени дуже непогані.

 

— Не можна судити про людей лише з чуток і приміряти якісь стереотипи, — відмахнулася Ліра від подруги.

 

Меді закотила очі та кинула свій погляд назад на розподіл.

 

— Ліро, сік точно свіжий? — обсмикнула подруга білявку.

 

— Меді, що трапилося? — Ліра з нерозумінням подивилася на подругу.

 

— Просто я бачу тебе і тут, і там, — Меді показала на центр круглого вестибюля. — Вона ж схожа на тебе, начебто тебе клонували.

 

— Справді… Але як? — ошелешено промовила юна Ґрейнджер.