🌂part 1🌂

Венздей як зазвичай прямувала на вечірнє заняття з травології,вона йшла швидкою ходою ні на мить не уповільнюючись,дихаючи свіжим вечірнім повітрям і насолоджувалася тишою,але тут чиясь рука затягнула її за колону. Дівчина не розгубилася,і навіть ні на мить не злякалась й одразу подивилась на “викрадача”.
– Як оригінально ти вирішив підкатити до мене, чи взагалі,запросиш на побачення?,-з явним сарказмом у голосі сталево промовила Адамс
– А чому б й ні? Пішли прямо зараз,- Ксав’є взяв дівчину за руку і повів у протилежну від Невермору сторону
– Ксав’є, чекай,у мене додаткові заняття через хвилину!
– На сьогодні я маю бути твоїм заняттям,тим паче зі мною весело,-так же весело відказав художник
– Ну ну,якщо ти вразиш саму Венздей Адамс, тоді навіть Річ буде в шоці
– Ахах,тоді я певен,що Річ таки буде шокований
Весь час розмови Торп вів дівчину у невідомому їй напрямку.
– Куди ти мене ведеш? Я була б вдячна,якщо у морг
– Сьогодні ні,але колись обов’язково,-з посмішкою промовив хлопець
Далі вони йшли мовчки. Венздей підозріло поглядала на свого співрозмовника. Дорога звужувалась і проходила через густі зарослі кущів, коли  вони підійшли ближче Торп застеріг
– Обережно,тут треба нахилитися
Венздей повторила дію за хлопцем і вирівялась як тільки проминула кущі.
– Ми на місці..
Перед ними відкрилась картина вечірнього зоряного неба і крутого,високого схилу.
– Оу..оригінально
– Справді?,-надія лунала у голосі хлопця
– Ні,виглядає як побачення у якомусь сопливому романтичному фільмі. Але все ж це краще,ніж дивитись бридкий стереотипно дівчачий відеоролик з Тайлером.
– Врахую це як комплімент) Сядемо?
Дівчина промовчала і Торп без натиску повів її до підстилки. Вони сіли і Ксав’є почав відкорковувати вино.
– Дуже гарне небо.. Я згадую Юджина,коли на нього дивлюсь
– Чому саме його?
– Не знаю. Він мій близький друг,-дівчина підсіла ближче до Ксав’є і притиснула коліна до себе
– А хто я для тебе?
Венздей подивилась на художника
– Близький друг,який запросив мене на побачення і вже відкорковує вино,-сталевим тоном мовила Венс
Хлопець тільки хмикнув у відповідь,і відвернувшись,почав наливати вино і розкладати сир.
– До речі,я пропустила заняття з травології саме з твоєї провини,що мені казати вчителю?
– Не хвилюйся, я вирішу це питання,коли ми повернемось
– Як людям можуть подобатися “доброзичливі” сексистські установи щодо жінок у 21 столітті? Не парся,я спитала це не для того,щоб ти вирішував проблему)
– Тримай бокал
– Дякую
Венс взяла бокал і відпила вино. Адамс поставила його на місце і кинула погляд на Торпа. Він ще пив,отже у неї був час розглянути його. Блиск в очах від місячного сяйва,золотисте волосся,яке ледь-ледь колихалося вітерцем,сильні але тендітні руки,які сміливо тримають лук і були готові вбити за неї,тонкі гарні губи,які були ще вологі від напою.
– У тебе тут крапля,-дівчина нахилилася і змахнула її з обличчя,раптом її руку перехопили і прилинули до її губ.
“Це зовсім не те відчуття,коли я цілувалась з Тайлером,мені здається, що цей поцілунок сповнений…романтики?”
“Я вже довірилась одному хлопцю, і він виявився зрадником,я не можу наступити на ці граблі двічі”
“Але..Ксав’є той,на кого можна покластися,він надійний та розумний,це найголовніші якості”
Перебравши декілька думок в голові Венздей поринула у поцілунок з головою, піддалася вперед і насолоджувалася солодкими вустами художника.
“Він добре цілується,думаю,я маю бути до нього поблажливішою”
Вони відсторонились один від одного
-Хуу,ох,ти..чудово цілуєшся
– Ти теж прекрасно
– Кхм,забудь все,що зараз було,-суворо наказала Венздей
– Звісно. Ти станеш моєю дівчиною?
– Хлопчик,не поспішай,поцілунок це лише перший етап.
– Тоді буду з нетерпінням чекати другий,це стосунки?)
Дівчина піднялась і обтрусилася,склавши і звісивши руки.
– Саме так. Вино смачне,дякую.
– Я радий,що тобі сподобалось.
До речі,ти користуєшся своїм телефоном?
– Ще одне таке питання,і я зламаю всі твої пензлі.
-Ахах,добре,зрозумів. Гарних снів,Венс
– Бувай,Ксав’є