Рефлексія

І хто цей головний герой !?

Вона

Вона витрачала себе на соц. мережі у яких зовсім нічого не було. Здається так уже починалась одна книга. Вона взагалі була тією натурою, яка любила приділяти життя неважливим деталям. Витрачала свій час на експедицію людей. Вивчала їхню поведінку, стиль, продумувала всі ті причини, через які вона їх уже зустріла наповненими чимось тим, до чого доля ще її, слава Всесвіту, не звела. Прошу не уявляйте те, що ви читаєте, як прекрасний вдалий кадр із фільму під керівництвом Жана-П’єра Жене. НІ це зовсім зовсім не так. Це може бути як мій щоденник, але я вже написала про себе у обличчі тож, знаєте…

Добре тож про мене ви вже трохи знаєте, але не про тих самих, за ким я спостерігала. Знаєте, трохи моторошно розповідати це, почуваю себе першовідкривачем, ви, мабуть, дуже зацікавлені,  що ж вона такого напише. Розслабтеся – це звичайний роман. Він не має сенсу, бо в нього я лишень буду вкладати історії з життя, мого досить нудного, нерішучого, замкнутого через срані соц. Мережі життя. Можна інколи навіть сказати, що я все своє життя присвячувала пустоті.

Вона точно затягує у своє тягуче болото.

У вільний час від своїх рефлексій я займаюсь пошуком нових у деталях мого рідного невеликого містечка. У ньому я здебільшого обожнюю квітучу весну, вона приносить більше ендорфінів  у мій мозок. Тож про що будемо говорити? Хто дасть відповідь на це питання, як не я? Очевидно не ви, хоча я частенько говорю щось до книги.

Добре, я починаю свою розповідь.