І коли ти все згадаєш

Вперше Малфой був на її території.
Йому відкривався вид на акуратний двоповерховий будинок, гарненький газон. Все зі смаком, без лишнього пафосу. На задньому дворі місце для барбекю. Столик і м’які вуличні стільці.
Навколо все завішене гірляндами.
Драко міг поклястися, що тут було проведено багато затишних вечорів.

Зайшовши в будинок, він не був здивований. Все в стилі Грейнджер, тотальний, стриманий мінімалізм. Нічого зайвого.

—Давай я приготую нам кави. Тобі яку?
Еспресо, капучіно, може колд брю[1]? Я якраз вчора залишила заварюватися?
—Ого, Грейнджер, а ти я бачу теж в каві розбираєшся?
—Я повна секретів. А смачна кава моя слабкість.
—Заінтригувала, давай мені колд брю з долькою грейпфрута та льодом.
—Ти можеш зачекати на веранді. Я зараз принесу.

Драко неспішними кроками прийшов до милої кімнатки. Післяобідні промені сонця не проникали сюди, тому було доволі комфортно і прохолодно.
Всівшись на зручне крісло він зніяковів.

“Я у неї вдома, здуріти можна! Треба вести себе спокійно. Ти ж не підлідок. Куди діти руки?  Як сісти, щоб не виказати свою схивильованість?”

Малфой закинув ногу на ногу, відкинувся на стільці. Його поза кричала, що він розслаблений, проте в голові бушувало неймовірне хвилювання.

Грейнджер появилася в кімнаті через декілька хвилин. В руках у неї були 2 склянки з подвійним дном. Одна з чорною кавою, інша— кавою з молоком.
Вона простягнула склянку Драко і мило усміхнулася.
—Ваш напій містере Малфой. Лід, долька грейпфруту, все як просили.
—Ґречно дякую— Драко взяв каву і усміхнувся.
Іншою рукою притягнув Герміону до себе. Поглядом повним бажання зазирнув в її очі.
Герміона зрозуміла: тут їй комфортно, в його обіймах вона почувалася в безпеці.
Вмить Грейнджер присіла на його коліно.
Так ніби більше не було місця. Трішки покрутилася, щоб зручніше вмоститися, чим викликала в Драко мимовільний стогін і миттєву тісноту в штанах. Малфой не міг відвести погляду.
“Яка ж вона красива.”
Він відсьорбнув холодного напою і поставив склянку на скляний столик, що був під рукою.
Ніжно тильною стороною долоні провів по її щоці.
Герміона заплющила очі та віддалася насолоді.
“Які ж приємні його доторки”
Драко не стримався і легким поцілунком накрив її губи. Неспішно гладив її спину, торкався шиї та неслухняних локонів.
Герміона віддалася йому, думки покинули її голову.
“Зараз є лише я та він.”
Вона сильніше притиснулася до Малфоя та поглибила поцілунок. Пристрасть підіймалася у повітрі, крізь тихі стогони.
Драко провів рукою вздовж її стегна, від цього доторку Герміону ,ніби, вдарило струмом. Вона геть забула що в руці у неї склянка. Солодкий, холодний напій розхитуючись, виплеснувся по їхньому одязі, залишаючи коричневі плями.
Грейнджер вмить зіскочила з колін Драко.
—Знімай штани, хутко!
—Грейнджер, що отак зразу? А прилюдія?
—В тебе лише одне на умі.— хмикнула Герміона.— мені потрібно вивести плями і… легше це буде зробити не на тілі..— на цих словах вона розчервонілася.
—Ну нехай, буде по-твоєму.— Драко хтиво усміхнувся, і помаленьку взявся за сорочку. Спочатку він позбавився запонок, потім зверху до низу розщіпав гудзики, один за одним, оголяючи рельєфні груди.
Герміона спостерігаючи прикусила губу.

—І штани.— усміхнулася Герміона.
—Якщо ти хотіла щоб я роздівся..— Драко неспішно підходив до неї— треба було просто попросити, не обов’язково було обливати нас кавою.
Він підійшов впритул і ніжно поцілував Герміону в шию.
—Ні, я не..— протестувала Грейнджер.
—Що не? Не хочеш мене?— пошепки промовив Малфой.
—Я хочу, просто плями …
—Плями зачекають— спускаючись нижче, до ключиці шепотів Драко.— у нас є незавершена справа, пам’ятаєш?

Він цілував її  тіло, залишаючи свої знаки.
Повільно добрався до її блузки і розщіпив пару ґудзиків, оголяючи мережевний бюстгальтер. Герміона легко ковзала нігтями по його спині. Драко це збуджувало, він відірвав погляд від грудей і впився палким поцілунком в її вуста. Від цього Грейнджер сильніше встромила свої нігті в його спину. Драко застогнав, притиснув Герміону до стіни та повністю розщіпнув блузку, накриваючи поцілунками її груди. Однією рукою він підняв її ногу, щоб бути ще ближче.
Герміона цілувала його за вухом, тихо простогнуючи його ім’я. Їй подобалися дії Драко. Її трусики були наскрізь мокрі від самих лише поцілунків, та ніжних доторків.
Малфой рукою прослизнув у її білизну.
—Ти така волога.— шепотів на вухо та пальцем повільно проникав у її лоно.
Герміона втратила сприйняття світу, є лише її відчуття та він, який таке виробляє з нею.
—Драко…
—Тшш, терпіння Грейнджер. Я знаю чого ти хочеш, але бачити твоє бажання..—він додав ще один палець— дорогого вартує.
—Драко, швидше.— стогнала Герміона.
Малфой зігнув пальці і швидко стимулював чутливу ділянку. Волога текла по її стегнах. Поцілунками він гуляв по її грудях, шиї, губах.
“Як вона стогне. Її крики точно чути за межами будинку. Як мені подобається дарувати тобі задоволення. Так дівчинко, ще трішки.”
Грейнджер в його руках звивалася, її наповнювало відчуття блаженства, насаджуючись на його пальці вона відчувала, що от от отримає свою довгоочікувану розрядку.
З екстазу її вирвав Драко.
—Не закривай очі, я хочу щоб ти кінчила для мене.
З вуст Герміони зірвався черговий крик. Хвиля оргазму поширювалася її тілом.
Драко відчув як навколо його пальців вона стиснулася. Її дихання було важким. Коли пульсація припинилася, вона все ще стогнала і не відпускала його руку. Він припав до її губ і залишив ніжний поцілунок.
—Хороша дівчинка. Герміона, ти навіть не уявляєш, яка сексуальна в цей момент.
Вона усміхнулася і схилила голову йому на плече. Сил розмовляти в неї не було.

Вхідні двері зачинилися з голосним гуркотом.
Даміан зняв взуття і направився до кухні. День був важкий, він навіть крихти в роті не мав. Єдиним бажанням був смачний обід.
Мимоволі він помітив маму, і свого боса.
“Дідько, що тут відбувається?”

—Мама?
Герміона з поспіхом защіпала сорочку. Малфой ж не спішив одягатися. Він стояв і вдивлявся в очі хлопця.
—Даміан, розумієш…тут..— оправдовувалася Грейнджер.
—Ага. Я все розумію.
—Ні , не то ти розумієш. Ми пили каву, вона розлилася. Я саме збиралася вивести плями.
—Дуууже схоже на правду.— промовив син
—Я серйозно, дивись— Герміона підійшла до нього і простягнула сорочку з плямою.
—Мам, та не потрібно мені нічого доводити. Ти доросла жінка. Але благаю, для цього є спальня.— обурювався хлопець.
Грейнджер розчервонілася. Тільки що її син спіймав на гарячому.
” А якби він зайшов на хвилину раніше? Мерлін милостивий, яка я безголова.”

Драко сидів в кріслі на веранді і спостерігав за цими двома. Йому так подобалася ця сім’я. Він уявив собі спільні вечері на задньому дворі, сніданки на кухні. Але крім них трьох в його уяві була ще маленький світловолоса дівчинка, яка бігала навколо них, і голосно сміялася. Мимоволі Драко і собі усміхнувся.

—Драко, хочеш щось особливе? Бо Даміан вимагає замовити китайської їжі .— витягнула його з роздумів Герміона.
—Так, замов мені локшину з куркою тіріякі.

Герміона прийнялася за замовлення.
Даміан неспішно прослизнув на веранду і присів на диван.

—То значить ви і моя мама…
—Не хочу бігти поперед потяга, але думаю так. Нам добре разом.
—Але я не розумію. Вони з татом тільки декілька днів тому розішлися. Це ви посприяли?— здивувався хлопець
—Ні. Тут твій батько сам впорався. Я непричетний до їхнього розриву.
—А моє стажування? Це теж через маму?
— І знову ж ні. Ти знаєш яка репутація у моєї фірми. Якби ти був безголовим бовдуром, то б і порога не переступив. Навіть якби був моїм сином.— на цих словах в Драко запекло всередині. Його син. Колись в нього міг би бути син.
—Ну, тоді це все що мене хвилює. — трішки розслабився хлопець. — але якщо скривдите мою маму, будете мати справу зі мною. І я не подивлюся, що ви мій бос.
Драко щиро усміхнувся.
—Ніколи. Більше ніколи.

Розмову порушила Герміона.
—Їжа буде через 20 хвилин. Може повечеряємо на вулиці.— ізза спини вона витягнула пакет маршмеллоу.— можемо розпалити багаття і посмажити? Даміан ти як?
—Я не проти.
Грейнджер перевела погляд на Малфоя.
—А ти Драко? Любиш підсмалені зефірки?
— Чесно кажучи, ніколи такого не їв.
—Чудово, значить ми тебе навчимо як це правильно робити.

Вечір був сповнений домашнього затишку. Всім було комфортно. Спочатку вони їли, пізніше обговорювали справи в фірмі, Драко ділився досвідом з юним стажером. Герміона милувалася ними. Вони були навіть трішки схожі. Обоє вперті, трішки егоїстичні, і ці очі, ніби одинакові, а ще вилиці . Містика якась. Чи вона здуріла, чи дійсно її син більше схожий на Драко Малфоя ніж на неї?

Даміан попрощався з матір’ю, потиснув руку Драко ,та покинув їх. Година була пізня, а йому зранку на стажування.
Грейнджер не могла натішитися, все спрацювало, її підліток став більш сконцентрований, мав заняття, і попасти під дурний вплив шансів майже не залишалося.
*****
Драко з Герміоною перейшли у вітальню.
Грейнджер ніби з нікуди пролевітувала два келихи і пляшку білого сухого вина.
Підсунувши ноги під себе, вона зручно вмостилася на дивані. Драко розслабленно сів біля неї і притиснув однією рукою до себе.
Ні один з них не хотів завершення цього вечора.

—Ти знала , що в нього є дівчина?—запитав Драко.
—Так, але ми поки що не знайомі. І я не знаю чи готова до знайомства з потенційною невісткою. Розумієш, це важко. Він твоя кровинка, твій скарб, а тут приходить якась і забирає його..це так сумно.—промовила Герміона і відпила з бокалу.
—Ну але ти розумієш, що його потрібно буде відпустити?— запитав Драко
—Так, і я з легкістю відпущу, але мені буде морально важко— на цих словах вона розхитала вино у келиху. Невеликим виром прозора рідина билася об стінки, в приглушеному  світлі це виглядало ,до дідька, красиво.
—Ну що ти, не сумуй. У тебе є кілька років в запасі. — на цих словах Драко ніжно поцілував її у маківку.—Моя мати, вже б віддала мене у якісь руки, не говорячи вже про хороші. Тільки і чекає приводу мене з кимось звести.

Герміона усміхнулася. Але її заполонили сотні думок.
“Яка буде реакція Нарциси на наші стосунки? Стосунки? Кілька поцілунків, і все. Він мені нічого не обіцяв. Не біжи поперед батька в пекло, Герміона. Не малюй рожевих мрій, вони з тріском розвалюються. Хто ж як не ти це знаєш.”

Грейнджер міцно обійняла Драко. Хоч якою суворою не була реальність, вона хотіла , щоб цей момент ніколи не закінчувався.
Алкоголь вивільнив втому, Герміона лише на мить прикрила очі, як поринула у найсолодший сон. Сон в обіймах чоловіка, з яким хотіла провести вічність.

Драко зразу помітив, що вона заснула.
Ніжно торнувся її щоки. Скільки ночей він провів фантазуючи саме про такі вечори. Де вона засинає в його обіймах. Він ніжно підіймає її на руки і несе в їхню спальню, на їхню постіль, в їхньому будинку.

Все чого йому хотілося, знову поринути у давні спогади. Перший танець. Перший поцілунок.

…..
Він покривав її поцілунками. Хотів ввібрати її запах. Відчути кожною клітинкою свого тіла.
Але чи підвіконня в старому крилі Гоґвортсу правильне місце?

Він відірвався від Герміони на мить. Її губи були припухлі від поцілунку. В очах стрибали бісики.
Драко схопив її за руку і повів темними коридорами, в місце яке так добре знав. На вежу старост. Герміона не задавала зайвих запитань. Тихо слідувала за ним.
Якщо б він зараз сказав, покинути все і йти з ним світ за очі, вона б без роздумів пішла.
Їх заполонила певна схвильованість. Вони обоє знали що скоро відбудеться. Від цього серце вистрибувало з грудей.

Драко пробурмотів закляття і двері відчинилися.
Всепоглинаюча темрява, лише місячне сяйво злегка освітлює ділянку кімнати.
Він міцно хапає її на руки. Герміона ж обхоплює його ногами. Губи з’єднуються у поцілунку. Драко розщіпає її сукню. Вона з легкістю падає додолу, залишаючи Грейнджер в одній лише білизні.
“Які ж у неї апетитні форми. “

Ще один поцілунок.
Герміона не розриваючи його,швидко береться за сорочку, та відкидає її в бік.
Драко тим часом розщіпає ремінь та вискакує зі штанів.
Легко , майже невагомо кладе її на диван. Ніжними поцілунками прокладає доріжку від шиї до пупка. Її тіло вигинається і покривається мурашками.
Він повертається до губ. Накриває їх пристрасним поцілунком. Рукою обхоплює груди. Які вони акуратні та налиті.
Іншою рукою позбавляє її від трусиків.
Герміона повільними рухами, через таканину ,погладжує збуджений прутень. Від цього всі відчуття Драко загострюються.
“Я хочу її прямо зараз. Якщо так буде тривати далі, я не стримаюся.”
Знову їхні губи зливаються у поцілунку.
—Драко, я хочу щоб ти знав, я не..
—Тшш, я все розумію. Не хвилюйся, я подбаю про тебе.Тобі сподобається.

Він легко приставляє голівку до входу, повільно проникає. З вуст Герміони зривається тихий крик. Її нігті впиваються в його шкіру. Ще трішки і він повністю в ній. Ніжні поцілунки в шию, трішки розслаблюють Грейнджер.
Драко не рухається, дозволяє їй привикнути до його розміру.
Коли Герміона перестає тремтіти , Драко починає повільно рухатися. Паралельно засипає її поцілунками.
Вона починає підлаштовуватися під ритм.
Однією рукою він ніжно погладжує клітор.
Їхні тіла стають одним цілим. Грейнджер починає стогнати, охоплює його ногами, що дозволяє проникнути ще глибше.
—Драко, так. О Мерлін так. Не зупиняйся!
Він ричить, зубами схоплює її сосок та легенько кусає, чим визволяє протяжний стогін. Повільно рухається. По ньому розливається насолода.
Він відчуває, як її тіло напружилося.
Герміона щосили вхопилася за нього.
Викрикуючи його ім’я, вона бурхливо кінчила. Її тіло здригалося. Драко відчував цю пульсацію всередині, і через мить його сім’я наповнило її. З його вуст зірвався тихий стогін. Він міцно обійняв Герміону та знову поцілував.
Начаклував коцик і вкрив їхні спітнілі тіла.

…..

Драко дозволив собі прилягти, Герміона увісні піддалася і опинилася на його руці.
Він міцно обійняв її та поринув у такий же солодкий сон.

[1] найсмачніше колд брю,на мою думку, можна випити у Львові в мережі кав’ярень “Альтернативна кава”