Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

     

    Герміона Грейнджер ненавидить казки. Адже кожна з них має одну сутність: герой, який після довгого випробування нарешті перемагає зло, потім живе довго і щасливо, ця брехня найбільше її обурює. Бо Герміона, як ніхто інший знає страшну правду: разом з перемогою втрачаєш і себе, і стежка по якій ти так довго йшов — більше не вказує на правильний напрямок.

    Все своє життя вона боролась за те, в що палко вірила. І найбільше за Гаррі Поттера, хлопчика, який мусив вижити за будь-яку ціну. Герміона ніколи не пожалкує, що зустріла його, і якби це не звучало, вона вдячна, що в той момент у вбиральні з’явився саме троль, адже це дало їй двох найкращих друзів на планеті. Якби ви її запитали, то вона б відповіла, що померла б за цих двох, або навіть пішла б на вбивство.

    Ви можете не знати про Герміону Грейнджер, але вона допомогла врятувати світ, тому я мушу про неї розповісти.

    Ви вже знаєте, що Герміоні не подобаються казки, проте для однієї із них їй довелось зробити виняток. Це історія про олов’яного солдатика Ганса Андерсона. Ще малою Герміона прогортала цю казку швидше інших, ніколи не могла її дочитати, бо знала що фінал їй не сподобається. Навіть коли люблячий тато читав їй на ніч, вона намагалась скоріше заснути, щоб не чути цю історію.

    Але зараз Герміона виросла і більше не має поруч тата, що буде тримати її за руки допоки вона спить. Їй довелося подорослішати і виявилося, що тільки ця казка тримає за руку реальність.

    Вона відчувала себе олов’яним солдатиком, що дуже довго тримався, був кращим із своїх братів. Допоки одного разу не прийшов злий хлопчик, і не кинув його прямо в піч, звідки він уже не міг повернутися.

    Олов’яний солдатик палав, поруч із ним палала і Герміона.

    І не варто очікувати, що хтось в несподіваний момент врятує солдатика, бо він потрапив в піч, він горів, і мусить згоріти, бо добро не завжди перемагає зло. Бо навіть казки іноді розчаровують.

    Погляньте на Герміону Грейнджер, на відміну від олов’яного солдатика, її піч  —   ще тільки починає горіти, її ще можна загасити.

    Бо вона як ніхто заслуговує на порятунок, її казка ще може мати щасливий фінал.

     

    2 Коментаря

    1. Oct 19, '23 at 18:45

      Красива алюзія, дякую

       
    2. Oct 8, '22 at 21:41

      Чому це так сумно:( Дякую за роботу