Іноземці

– Оце дівка , я б їй, кхем , тобто мабуть та дівчина зі мною- крикнула т/і заучу.

Підійшовши до неї довго не наважувалася окликнути, все розглядувала її, “а вона справжня красуня, цікаво вони всі в Японії такі?”

– Привіт, мене звати т/і, вітаю тебе в нашій столиці, сподіваюсь ми станемо дру…- не встигла дівчина договорити як в розмову увірвалася мати.

– І так, доброго ранку дорогі студенти!- впевнено промовила №1- Мене звати і/м(ім’я мами), вам мабуть розповідали про мене. Я герой №1 в Україні, засновник телевізійної компанії, актриса, співачка , модель, письменниця…- мати т/і все не замовкла.

“Коли вона вже заткне писок, я не можу, балака і балака, балака і балака, мама Мія дай мені сил перетерпіти це” т/і з кожною секундою ненавиділа цей день ще більше.

– І нарешті просто звичайна людина, як всі ми. Також хочу представити вам мою крихітку т/і!- мачухера хитро  посміхнулася дивлячись на дочку.

“Ах ти ж стерво, знаєш же ш , що я це ненавиджу, та щоб тебе громом бехнуло” дівчина скривилася намагаючись посміхнутися.

Поки бідна студентка терпіла знущання, краєм ока помітила як один з учнів сверлить її поглядом. В нього були червоно-біле волосся, та шрам па пів лиця, схожий на опік, а на бейджику ім’я “Шото Тодорокі”.

“Дивиться так ніби хоче з’їсти, чи вбити, хто його там знає. Довіру його зовнішність не викликає , тому за ним треба пильнувати”.

Не встигла вона завершити думку як побачила ще двох додіків. В одного червоні очі, схожі на материнські, та блондинисте волосся, мав досить лякаючий вигляд -“ну точно мамка, тільки на 20 років молодше і хлопець”.

А другий , як селюк якийсь, розтрьопане зелене волосся та іграшка з всемогутнім. Очі по 5 копійок, піт вже з очей тече , ще й посміхається як мань’ як якийсь. “Це точно учні пристижного закладу чи вихідці з колонії?”

13:30- т/і з Момо нарешті розібрали речі, облаштували кімнату, та був один момент, за весь цей час вони ні разу нормально не базікали. Т/і вирішила це виправити.

– Ти мабуть стомилася , все ж таки стільки роботи переробили, ще й до цього в літаку була, не хочеш відпочити?

– Так чесно кажучи, вже немає сил, мабуть мені варто поспати.- сором’язливо відповіла Момо.- якщо ти не проти- промовила і відвернулася від т/і.

Раптом підняла майку під якою нічого не було. “Йой, що вона робить ?” – т/і зніяковіла. З під силуета дівчини висунулось щось, це була величезна м’яка іграшка.

– Ого, це твоя супер сила?- здивовано промовила т/і.

– Так, я можу створювати все що завгодно завдяки моєму тілу, від смертельної зброї до іграшки!- захоплено відповіла Яойрозу.

– Як прокинешся, розкажеш мені про це побільше?~

– Звичайно!

Т/і дочекалась поки учениця засне і пішла прогулятись до ботанічного саду. Тим часом їй написала Аня, та сама стереотипна блондинка.

***

благаю прийди до мене 😭

що таке?

я вже не можу 🤧🙏

ти повинна це побачити !

приходить до моєї кімнати, срочно!!!🙏🙏🙏

***

Що вже там сталося?