Я тобі допоможу

Ромео пожав плечима і взяв жінку на руки та відніс її до номера де вони були з Кайлом.

 

Він поклав панянку на велике ліжко і сам сів коло неї.

 

– Принеси аптечку мені.

 

Проговорив маг підходячи до жінки та взяв її за руку, щоб зігріти магією.

 

Ромео піднявся і пішов вниз в рецепцію за аптечкою.

 

Піднявшись до кімнати крадій поклав аптечку біля Кайла.

– Я тобі допоможу.

 

Кайл глянув на нього та промовив тихо.

– Я не проти.

 

Після чого він почав знімати речі з верхньої частини тіла.

 

Крадій відкрив аптечку і займався лікуванням плеча Кайла.

 

В голові було пусто лиш приємне відчуття що він піклується.

 

Ромео з часом обробив рану від чого Кайл стиснув губи.

 

Обережно і повільно перев’язувавши її бинтом, маг промовив тихим голосом:

 

– Напевно не вдалий час та місце про це говорити, але вибач що я тебе уникав. Я буквально не знав куди себе діти після цього і.. – той тяжко зітхнув та промовив. – краще нам забути про ту розмову того вечора. Краще просто бути друзям, чи не так?

 

Крадій майже не контролював емоцій, а саме не міг приховати складені вуха до голови які повідомляли про сум.

 

– Мені тебе просто не вистачало за цей весь період… – промовив він доволі тихо.

 

Той здивовано глянув на нього. Хвіст який весь цей час майже не рухався, подав ознаки життя.

– Не вистачало?…

 

Ромео продовжував дивитись вниз пустими очима.

 

– Я нікому в цій гільдії більше не потрібен, на кого я можу покластися це лиш на тебе. Мені не вистачало лиш одного твого голосу, щоб я зміг зрозуміти що я все ще потрібен — він трохи промовчав — Жалюгідно все це звучить для тебе.

 

Кайл мовчав не знаючи що відповісти.

 

Це так дивно й не звично що викликало дуже багато різних емоцій.

 

Сірий сів ближче до Ромео.Їх голови були на одному рівні, щоб той почув все що скаже.

 

– Це не жалюгідно. Принаймні від тебе до мене, але в гільдії ти потрібен не тільки мені. Твої навички вражають. Навіть те саме володінням вогнепальної зброї. Тож ти потрібен. – потім глянув на нього спитав — До речі, де ти навчився стріляти? Щось тебе ні разу зі зброєю такого типу не бачив.

 

Вуха Ромео стали в спокійну стійку, але з’явився легкий рум’янець і він відвів погляд.

 

– Є багато речей які я вмію, тож навчився і цьому.

 

Той приглянувся до нього та промовив:

– Не погано. Ти справді доволі здібний.

 

Кайл відвів погляд та зітхнув.

 

Ромео повернув голову в його бік.

 

– Кайл.

 

– Що?

 

– Повернись сюди.

 

Кайл повернувся до нього та глянув крадію в очі.

 

Ромео трохи до нього нахилився з трохи засмученим поглядом, але все ще він передавав в ньому спокій.

 

– Наскільки б я здібним не був, я все ще відчуваю слабість до того що відчуваю і бачу…Я хочу, щоб це залишилось зі мною, це дуже мене вразило… – крадій дивився йому в очі.

 

Машинально маг також нахилився до нього та продовжуючи дивитись в очі спитав.

 

– Що саме вразило?

 

Ромео поклав руку на плече мага вже зблизившись лобами об лоб.

 

– Ти справді особа що захоплює, яка знаходилась в пошуках довго як коштовне золото. Таку знахідку треба цінити, любити та оберігати, а найголовніше не витрачати — крадій помовчавши продовжив — Я дуже хочу, щоб ти був поруч.

 

Кайл дивився в низ та був здивований не розуміючи слів співрозмовника.

 

Буквально було таке саме порівняння в формі кохання з нею, а зараз це щось інше.

 

Це викликало у хлопця різні почуття і ступор.

 

Ромео поклав руки на щоки Кайла наблизивши трохи його обличчя до свого.

 

– Я хочу, щоб ти належав мені.

 

Крадій доторкнувся губами до губ Кайла не поглиблюючи поцілунок зовсім. В цьому випадку Ромео знав що магу це не сподобається.

 

Маг на диво віддався спокусі та ненадовго продовжив поцілунок, але скребла до болю думка, що це все слова.

 

До цього розмова була іншою.

 

Кайл відштовхнув крадія від себе тримаючи руку біля губ.

 

Серце калатало від страху та не розуміння.

 

Він піднявся з місця та відійшов на крок назад.

 

– Ти казав що нічого не відчуваєш до мене, що я можу не знати як це коли відчуваєш таке… а зараз ти після того, як порівнював кохання до залежності, цілуєш мене? Ти сам розумієш що робиш?

 

Ромео зітхнув після його слів і дивившись на нього сказав:

– Може я не вмію кохати? Я не знаю — він піднявся з ліжка і підійшов до вікна продовжуючи туди дивитись.

 

Кайл промовчав спускаючи свій погляд з Ромео на підлогу.

– Це ти повинен знати.

 

Після чого маг вийшов з кімнати.

 

Жінка зникла і на другий день вони повертались до гільдії.