Я ніколи не…

Робота написана для виклику #ПоттерУГрі від Ginger Snape Fanfiction.  Щира подяка за Словничок термінів із ГП 💕

– У мене таке нецікаве життя, що я точно закінчу гру тверезою, – зітхнула Лаванда, дивлячись на стаканчик, який їй протягнув Невіл.

Цього дощового вечора єдиний і неповторний восьмий курс зібрався у вітальній ґрифіндору, щоб напитися в друзки. А так, як для цього дійства прийнято придумувати причину, – всі вирішили зіграти в “Я ніколи не…”.

– Я ніколи не забувала зробити домашнє завдання, – почала Герміона.

– Забираю свої слова назад, – гиготнула Лаванда, зробивши свій перший ковток. Дін Томас одразу завбачливо долив їй.

– Ей, не давайте Герміоні говорити про школу, – заволав Шеймус, – бо до спалень потім не дійдемо!

Вітальнею прокотилася хвиля сміху, і всі дружно цокнулись. Обійшли увагою лише двох учнів, що сиділи майже в куті кімнати. Це вперше на гулянку прийшли слизеринці. Яким чином Герміона, зі своїм маніакальним бажанням згуртувати восьмий курс, змогла затягнути сюди Драко Мелфоя та Пенсі Паркінсон залишилося таємницею. І хоч будь-які спірні висловлювання в їхню сторону були під забороною, але косі погляди стримати ніхто не міг.

– Я ніколи не їздив у маґлівському автомобілі, – сором’язливо зізнався Невіл. Усі маґлородці зробили ще по ковтку. Рон штурхнув Гаррі, і, усміхнувшись, вони обоє випили.

– Я – Ерні поважно встав, щоб повідати велику таємницю, – ніколи – і, витримавши театральну паузу, випалив – не гуляв після відбою, – і він похнюплено схилив голову.

По вітальні пронеслися смішки і обіцянки сьогодні ж це виправити.

Гаррі протягнув склянку в сторону Драко. Той спершу глянув з нерозумінням, але тоді зібрався і цокнувся із ним, перш ніж випити.

Черга дійшла до Парваті, котра здавалось не розділяла загального настрою. Вона блимнула очима в сторону слизеринців і невинно знизила плечима.

– Я ніколи не отримувала чорної мітки – сказала вона.

Гаррі застиг. Герміона ошелешено шикнула “Парваті!”. Лаванда жалібно попрохала “Давайте не будемо про війну, будь ласка.” Та усі погляди вже були спрямовані на конкретного студента.

Гаррі злякався, що він одразу ж встане і вийде, але Драко, який весь час просто дивився куди завгодно та не на людей, потягнувся до своєї склянки і зробив великий ковток.

– Я ніколи не, – швидко почав Рон, щоб заглушити незручну тишу, але натхнення його покинуло – Еее, Ніколи не – його очі гарячково оглядали вітальню, поки не зупинилися на Луні, що сиділа поруч, і він нарешті сказав – О! Я ніколи не бачив руйносмиків.

Випили лише Луна і Драко, який напевно допивав ще за висловлювання Парваті. Луна посміхнулася і меланхолійно мовила:

– Я ніколи не носила взуття задом на перед.

Драко знову приклався до склянки. Луні це сподобалось. Пенсі спохмурніла і смикнула його за сорочку.

– Драко, ти що, напитися хочеш? Драко?

Стакан підняла Падма і, дивлячись на них, видала:

– Я ніколи не закохувалася у хлопця, який відверто мене зневажає.

Пансі глянула на неї так, що у будь-кого іншого вже б зупинилося серце. Але Падма лише задоволено гмикнула, бо Пенсі, їй на радість, потяглася до склянки і зробила ковток. Але тоді слизеринка махнула рукою на Лаванду, і сказала.

– Вона теж має випити.

Лаванда мимовільно глянула на Рона, що тут же спалахнув рум’янцем. Парваті відкрила була рота, щоб щось уїдливо відповісти, але не встигла вимовити ні звуку… бо Гаррі Поттер підняв келих і зробив великий ковток.

На якийсь час всі замовкли.

Потім Пансі згадала, що вже її черга, тож не упустила нагоди, щоб гордовито мовити:

– Я ніколи не сміялася з чужих почуттів.

Падма закотила очі і прошепотіла “брехло”. Але все ж зробила свій ковток.

Черга дійшла до Драко.

– Я ніколи… ніколи… – він дивився на дно свого стаканчика і хмелів просто на очах. Трохи помовчавши, так, що всі вже злякалися чи бува він не забув у що грає, сказав – Я ніколи не цілувався.

Парваті глузливо пирхнула. Невіл здивовано підняв брови. Лаванда задоволено зробила ще один ковток.

– Що, серйозно? – спитав Шеймус з широкою посмішкою.

Всі чомусь подивилися на Пенсі. Пенсі здивовано глянула на Драко, а тоді знизила плечима і зробила свій ковток.

Дехто посміхнувся, хтось почервонів і так і не випив. Атмосфера після довірливого зізнання Драко дещо підтанула.

– Я ніколи не потрапляв на шпальти газет, – сумно сказав Дін.

– Слава Мерліну, мені твого писка ще на газетах не хватало!

– Я ніколи не розсипав сонне зілля на столах викладачів, – щиро мовив Шеймус, поклавши руку на серце.

– Дуже сподіваюся, що це справді був не ти, – сказала Герміона.

– Драко зараз вирубиться, – гмикнув Дін, і показав на нього пальцем. Слизеринець пив щоразу, і схоже не надто слухав про що взагалі йдеться мова.

– Я ніколи не… – почав був Драко, почувши своє ім’я. Герміона гукнула ” Ні, Драко, це не твоя черга!”, але той продовжив.  – Я ніколи не блював у вітальні ґрифіндору, – сказав він. – Тому прошу вибачити, але я вийду.

Драко, похитуючись, вийшов із вітальні. Пенсі провела його занепокоєним поглядом. А Парваті, трохи подумавши, все ж зробила ковток. Ґрифіндорці розсміялися. Хтось їй поплескав.

– Гаррі, твоя черга.

Гаррі Поттер прочистив горло і, вдихнувши, сказав:

– Я ніколи не наважувався зізнатися в коханні.

Вітальня одразу оживилася, бо невдале зізнання в коханні, це власне і була причина через яку Парваті тоді блювала. Хтось просив розповісти ту історію, інші просто сміялися. Парваті намагалася заткнути рота Шеймусу, який, на її думку, розповідав усе не так, як було.

Під цей веселий гул, Гаррі непомітно покинув вітальню, вслід за одним слизеринцем.