Я кохаю тебе

З додаткових матеріалів Нори на задане фанатом питання: “Коли Ендрю або Ніл зізналися іншому в коханні?”

Посилання на оригінал: https://korakos.tumblr.com/post/126880121957/when-was-the-first-time-neil-or-andrew-told-the

• Коли Ніл/Ендрю вперше зізнався іншому в коханні?

Я не поспішала відповідати на це питання, оскільки хтось вже писав про це, але все ж.

Відповідь, яку ніхто не хотів почути:

Вони ніколи цього не говорили.

“Я кохаю тебе” – фраза на мові, на якій вони не говорять; сентимент, який вони чули від інших, але ніколи ні в свій адрес, ні зі своїх вуст. Його не використовувала ні мама Ніла, ні Касс. Мати Ніла просто не була такою людиною, а Касс вважала, що поважає потреби своєї буйної прийомної дитини, уникаючи слів, які б заставили його відчувати себе так, наче він змушений сказати щось у відповідь.

“Я кохаю тебе” – наче фоновий шум в їх життях, невдала спроба вмістити занадто багато емоцій в одну фразу, дешевий рекламний трюк в День святого Валентина, ванільна листівка.

І я не стверджую, що вони не кохають один одного – вони кохають, і рано чи пізно обоє це зрозуміють. Час від часу у них будуть виникати проблеми, але вони ніколи не розійдуться, тому що один без одного вони – ніхто.

Їх “я тебе кохаю” в поцілунках, в довірі Ендрю, який дозволив Нілу бути зверху, в спільній кар’єрі до старості та її закінченні, в тому, як навіть після цього вони разом, бо ексі – не єдине, що їх пов’язує. Їх кохання в ключах до спільної квартири в Колорадо, в машині, записаній на два ім’я, в котах, принесених додому з притулку.

Я не одноразово зустрічала людей, які вважали, що вони “собачники” і хоча собаки здаються цікавим варіантом зі своєю вірністю, повним захопленням при вигляді хазяїна і безумовною любов’ю, мені завжди здавалось, що коти підходять більше: Ніл і Ендрю часто в дорозі з командою, так що їм прийшлося би постійно просити когось проглянути за собакою. Коти більш незалежні, вони спокійно виживають поодинці, треба тільки залишити їм достатню кількість їжі і чистий лоток. В той же час, вони всядуться на коліна хазяїна як тільки той влаштується зручніше. Але це особисто моя думка, тому що я, звісно, котолюб і, в принципі, можу уявити собі любий з варіантів. Можливо, коли вони перестануть грати і зможуть більше часу проводити вдома, вони візьмуть собі собаку і Ендрю з сигаретою в руках буде виходити з нею на довгі ранкові прогулянки, а по ночах вони обоє будуть роздивлятися магазини в районі дому, вивчаючи місто вуличку за вуличкою, вздовж і впоперек.

( Мені потрібен “я відволікаюсь” смайлик!!)

Були моменти, коли Ніл міг сказати це, але моменти розвалили б сам задум цих слів: судова справа Аарона, коли Ендрю довелось розказати всьому залу суду, що з ним робив Дрейк і побачити Касс вперше за декілька років; прийомна лікарня, в якій Бетсі пережила свій серцевий напад і Ендрю довелось відчути на собі повну безпомічність; довгоочікуваний процес по справі Натана, що дуже затягнувся; той раз, коли вони ступили в квартиру і зрозуміли, що вона належить їм і їм одним; той раз, коли команда перемогла команду Кевіна; той раз, коли збірна США виграла золото і всі вони стали світовими чемпіонами.

“Я кохаю тебе” підійшло б кому завгодно, але не їм. Для них це мимохідь кинута фраза, нещира, але вимушена відповідь на емоційний момент.

Їх “я кохаю тебе” в “Залишся”, в “Не йди”, у “Вітаю вдома”, в просунутих в петлі пояса пальцях, в довгих поглядах через всю кімнату і вони не проміняли б це ні на що у світі.