Я завжди повертаюся

Козирна бубнова дама виглядає так, ніби підступно посміхається, побивши пікового туза, і в маленькому магазинчику Урахари лунає тріумфуючий сміх, що віддає легкою хрипотою, а потім задерикуватий голос, трохи розтягуючи голосні, вимовляє:

— Ти знову програв, Кісуке!

Урахара винувато посміхається, знизавши плечима і зробивши невинне обличчя. Хто ж винен, що йому знову не пощастило? Та й взагалі, богиня швидкості неперевершено робила з нього дурня, навіть у картах.

Він тасує колоду, сидячи по-турецьки прямо на підлозі. Навпроти нього сидить Йоруїчі. Принцеса клану Шихоуїн виглядає дуже по-домашньому в блакитному халатику і з розпущеним волоссям, і з почервонілими щоками — поряд з нею пляшка саке. Урахара теж пив, але в міру, а Йоруїчі могла дозволити собі трохи п’яніти — вона завжди зберігала здоровий глузд.

— Чортова кішка! — роблено обурюється Урахара, коли подруга згрібає купу гроші, зароблені магазином за тиждень, і задоволено облизується, потираючи долоні.

— Ну, і хто в цьому винен? — Йоруїчі сміється, показуючи гострі зубки та перераховуючи гроші. — Твій магазин непогано заробляє. Ось тільки з таким господарем… — вона робить трагічну міну на обличчі.

— Не щастить у грі, так пощастить у коханні, — посміхається Урахара, знову тасуючи колоду. Шихоуїн мружиться, розглядаючи його обличчя, і навіть подається трохи вперед.

— В коханні? Невже Кісуке знайшов собі ді-і-івчину? — здивовано розтягує останнє слово, широко посміхаючись. — І хто ця нещасна?

— Чому ж нещасна? — Урахара роздає карти швидко та вміло, його руки миготять у повітрі. — Вона поки що просто не розуміє свого щастя, — на його обличчі з’являється та сама посмішка, трохи розсіяна та здивована. Йоруїчі бере свої карти в руки, розглядаючи їх масті та гідності. Їй спочатку попалися добрі карти.

— Ставка, — хрипко вимовляє Йоруїчі, відпиваючи ковток із пляшки та облизуючи губи.

— Тобі вистачить, — морщиться Кіске, намагаючись відібрати у неї саке, але безуспішно — Шихоуїн швидко ховає його за спину і пхає Урахару п’ятою, повертаючи на місце.

— Ставка! — Нетерпляче продовжує вона.

— Хочеш голим мене роздягнути? — бурчить Кісуке, розводячи руками. — Я вже тобі все програв.

— Хм, стриптиз у твоєму виконанні — це було б весело, — тягне Йоруїчі, схрестивши ноги по-турецьки. — Але ж ти не погодишся?

— Ні, — твердо каже Урахара. Ще не вистачало йому танцювати перед цією самовпевненою кішкою! Адже, якщо погодиться, доведеться. І танцювати, і роздягатися — а вона сміятиметься і фотографуватиме; картковий борг — справа честі.

Йоруїчі розчаровано зітхає.

— Що ж, моя ставка — це стриптиз, — каже вона. — Гроші я тобі не поверну.

— Тобто, якщо ти програєш, ти… — Урахара дивується. Зазвичай богиня блискавок такого собі не дозволяла… на людях. Принаймні з ним — жодного разу.

— Так! — вона знову тягнеться до пляшки під його несхвальним поглядом. — А якщо ні, то ти розповідаєш мені, що за дівчина в тебе з’явилася!

— А тобі цікаво, Йоруїчі? — Кісуке мружиться, намагаючись вгадати її задум.

— Ну це все ж таки гуманніше, ніж катувати тебе, — посміхається Шихоуін. — Твій хід.

Вони обидва зосереджені лише на картах.Допитливі погляди спрямовані на віяла в руках, у тиші нічного магазину, що освітлюється лише лампою, чуються глухі ляпаси карт об підлогу. Йоруїчі щоразу задоволено хмикає, варто їй побити карту Урахари — але в результаті вона залишається лише з піковою дамою та козирним королем. Це погано. Якщо Кісуке зараз піде з туза, вона зніме! А в нього ж дві карти. Які? Шихоуїн намагається вгадати… але пізно — перед нею лежить козирний туз.

— Чорт би тебе забрав, — вона посміхається, приймаючи картку. — Я програла.

Урахара здивовано дивиться на неї — невже кішка нічого не задумувала? А тепер на нього чекає приголомшливий стриптиз?

Йоруїчі піднімається з місця, швидко та різко. Вона стає на ноги. На ній одягнений лише блакитний халат, крім білизни… білизни? Вона згинається в танці, для якого не потрібна музика, її рухи і так пластичні, сповнені хижої грації пантери. Волосся злітає в повітря, а халатик сповзає з плечей — і Урахара шумно вдихає повітря через ніс — під халатиком у богині швидкості нічого немає. Лише шкіра з відтінком шоколаду. Кісуке ковтає, ловлячи халатик, який кішка кидає йому в обличчя. А та вже опускається навпочіпки поруч із ним, змушуючи червоніти, як якогось підлітка. Просто неприйнятна поведінка для голови клану… Але як вона, ця поведінка, спокусливо виглядає!

— Йоруїчі, — тихо вимовляє Кісуке, притягуючи її до себе за талію. Вочевидь, ті кілька градусів, що він випив, таки вдарили йому в голову. Йоруїчі втрачає рівновагу, притискаючись грудьми до його грудей, і накриває його губи поцілунком із легким присмаком саке та шоколаду.

Урахара притискає її до себе, насолоджуючись пружністю та свіжістю її тіла, коли Йоруїчі стягує з нього плащ.

***

Лише лампа освітлює кімнатку, і її тьмяне світло не видає два оголених тіла в кутку, і тихі стогони, і сплетіння пальців — блідих і смаглявих, і чорне волосся, що розкидалося по підлозі… Забуті карти валяються десь поруч. Урахара жадібно вдихає пряний аромат шкіри Шихоуїн, цілуючи її груди, вона трохи посміхається, вигнувши спину.

— Йору, — шепоче їй на вухо Кісуке. Цієї миті він володіє нею. Неподільно. Тільки він, хай і ненадовго — потім вона, як завжди, піде, але зараз вони рухаються разом, дихаючи в унісон, Йоруїчі закушує губу, відкинувши голову назад, Урахара залишає слід від поцілунку на її шиї.

Обидва доходять до піку одночасно. І Йоруїчі засинає, згорнувшись клубочком і поклавши голову на груди Кісуке. Той укриває їх обох своїм плащем, але сон до нього так і не приходить — він просто слухає її рівне дихання, насолоджуючись її присутністю та шоколадним ароматом її волосся.

***

— То хто та нещасна, яка так тебе зачепила? Хороший ти перед нею будеш — скористався з моєї безпорадності! Як нареченій в очі дивитимешся? — сміється Йоруїчі, коли обидва прокидаються, і, підвівшись на ноги, накидає на себе його плащ.

— Нареченій? Та що ти там собі вигадала? — бурчить Урахара, підводячись за нею.— Віддай плащ.

— Не віддам, — тягне Йоруїчі. — Мені личить зелений. А все ж ти не відповів.

Вона підходить ближче, тицьнувши його пальцем у груди.

— Відповідай.

— Та я не маю нікого, — зітхає Урахара. — Ти сама вигадала якусь дівчину.

— Тьху ти, як нецікаво, — в тон йому зітхає Йоруїчі, скидаючи плащ, і змушуючи його відвести погляд. — Ти подумай про наречену. Секс із дружби — він розслаблює, але тобі потрібне щось постійне.

— А тобі? — Кісуке мружиться, дивлячись на неї. — Тобі потрібне щось постійне? Якщо хочеш… тобто якщо погодишся…

Йоруїчі сміється, голосно та весело, відступаючи від нього на крок.

— Я зрозуміла, чого ти хочеш! Ти хочеш пов’язати свою долю зі мною? — тепер її черга мружиться, насмішкувато і водночас із прихованим сумом у голосі. Урахара киває.

— Дурний, — тихо вимовляє Шихоуін, з якоюсь ніжністю дивлячись на нього. — Я не створена для сімейного життя.

***

Вже потім, коли вона повністю одягнена і готова увійти в шунпо — піти, щоб повернутися невідомо, коли — Урахара не витримує.

— Куди ти йдеш?

— Неважливо. Я повернуся, — усміхається Йоруїчі. — Обов’язково повернуся. Я завжди повертаюся.

серпень 2011