Я б назвала цей вірш заповітом, проте він про життя…
від Вероника ЮтинаПоховайте мене на дні
Не океанському, чи морському.
Поховайте мене на дні
Дешевої пляшки з вином.
Поховайте мене на кінці
Не конфліктів або миру.
Поховайте мене на кінці
Сигарети з табачним димом.
Поховайте мене з ними
Не з зірками або політиками.
Поховайте мене з ними
Відкинутими світом “бітниками”.
Поховайте мене на піку
Не цивілізації або ж профсоюза.
Поховайте мене на піку
Побитого відвертого мистецтва.
Поховайте мене під луною
Не в поле або готелі.
Поховайте мене під Луною
На обкуреному даху котельні.
Поховайте мене в пам’ять
Не співаку та його піару.
Поховайте мене в пам’ять
Моєму розбитому Люсьєну Карру.
Поховайте мене там
Ні де щастя й рівнодення.
Поховайте мене там,
Де відчай знайшов натхнення.
Поховайте мене в приклад
Не школярам, що чекають дебюту.
Поховайте мене в приклад
Молодим, загубленим душам.
Поховайте мене на перетині
Не минулого або майбутнього.
Поховайте мене на перетині
Щасливого і самотнього.
Поховайте мене в томіку
Не відомої “Війни й миру”.
Поховайте мене в томіку
Книг, що цензура не пропустила.
Поховайте мене в безодні
Не щирого розпачу.
Поховайте мене в безодні
Мертвого, хворого відчаю.
Поховайте мене на вулиці
Не Мод і навіть не В’язів.
Поховайте мене на вулиці
Куди скинули меломанів.
Поховайте мене в тому місті,
Де народився не Преслі чи ДжейЗі.
Поховайте мене в тому місті,
Де народився великий не для кожного Гінзі.
Поховайте мене з піснями
Не КіШа або Сектора Газу.
Поховайте мене з піснями
Безсмертного, вічного джазу.
Поховайте мене у рядках
Не Самюеля Беккета “Уот”.
Поховайте мене у рядках
Партитури джазових нот.
Поховайте мене на місці,
Не де береза проростає.
Поховайте мене на місці,
Де розбите серце співає.
Поховайте мене на світанку
Не влади чи крадіжок майна.
Поховайте мене на світанку
Права свободи слова.
Поховайте мене на заході
Не сонця чи зіркових змін.
Поховайте мене на заході
Світових, кровожерливих війн
0 Коментарів