Як стати русалкою? Перша глава.

Літнього ранку порожнім шосе проїжджало таксі з одним відкритим донизу вікном. Біля нього сиділа юна дівчина, яка зовсім не боялася застудитися через сильний вітер. Вона любила холод, їй здавалося, що він дарує, хоч і міражне, але почуття свободи. Її очі стрибали по хмарах, на які падали перші промені сонця. У такій приємній обстановці дівчина задумалася про те, що ось-ось на днях їй виповниться вісімнадцять років, на які вона так сильно надіялася та очікувала. ”Нарешті я зможу здихатись від тої нав”язливої лярви і її довбойоба.” – Такі думки вона мала про своїх батьків. Дівчина розуміла, шо нарешті стане відповідальною за себе. Їй це подобалось, бо вона має багато планів, які йшли наперекір зі світобаченням її батьків. ”Нехай йдуть нахуй з мого життя!”. –  Ці думки надавали їй такої сильної впевненості, що частота її серцебиття стало частішим.

 З приємним передчуттям, що поколює в грудях, вона майже доїжджає до свого місця прибуття, дивлячись на великі приватні будинки. Вже було досить ясно, щоб розглянути таку різну, але й чимось схожу архітектуру.

-Одразу видно – райончик тут для піжонів. – помітила дівчина, не відриваючи очей з вулиці.

-Так і є. Не дивлячись на те, що все це було побудовано так давно, їх ціна анітрохи не знизилася, а вигляд зберігся майже таким, яким був спочатку. Наче їх хтось зачарував. – Трохи задумливо промовив водій середніх років.

 -Напевно, цим мені сподобалося це місце з першого погляду. Тут неймовірно гарно. – Прокоментувала Соня.

-Повністю згоден. – Чоловік вирішив продовжити розмову, – А ти до когось у гості їдеш? Мабуть, до рідних?

-Ні, не до них. Ми з друзями вирішили зібрати грошей на зняття одного з цих будиночків і пожити разом, – зазвичай вона б не розповідала незнайомій людині про свої плани, але в той момент гарний настрій дався знати крайньою балакучістю.

– Ох, де мої роки, коли я весь свій час проводив не турбуючись про завтрашній день! – відповів водій з невеликим сумом у голосі, під’їжджаючи за вказаною адресою. – Ось ми й на місці. З Вас 2250 грн. – Втомлено сказав чоловік. Швидко діставши гаманець із сумочки, дівчина швидко заплатила і вийшла з машини. Акуратними рухами вона дістала всі свої нелегкі валізи із багажника на землю. Всі ці речі з’явилися через тягу постійно щось купувати. Закінчена шопоголічка, але їй пощастило, що батьки багаті.

-Хай щастить! – Сказав з посмішкою таксист, маючи на 500 гривень більше, ніж ціна поїздки. Машина розвернулась і швидко поїхала у зворотний бік, ніби її тут ніколи й не було.

….