Щербет, мій наречений – це фрукти з горіхами перетерті з цукром та заморожені. Дуже смачний та легкий десерт.

– Леді Катерина Медічі – вичурно голосно представив її паж герцога Орлеанського
Катерина стояла в чудовій зимові накидці з бурої лисиці, але її бархатні туфельки на невеличких каблучках видавали, що дівчина не збиралась виходити на засніжене подвір’я.
Генріх був обтягнений у теплий синій одяг для верхової їзди, та прилаштовував до пояса кинджал.
– Дорога моя наречена! Який неочікуваний та приємний сюрприз! Але Ви застали мене вже на порозі, мене чекають мої друзі.
Катерина зайшла в простору, але темну кімнату, всю оздоблену гобеленами та рицарськими атрибутами. На полозі валялися шкури диких звірів. Дівчина уважно розглядала кімнату. Вона хотіла зняти  накидку, але молодий чоловік зупинив її.
– Не потрібно, моя люба! В мене холодно. Кімната не протоплювалася вночі.
– А як, же Ви ночували тут? – здивовано спитала Катерина.
– Я тут не ночував. – на обличчі Генріха проступив рум’янець – я гуляв з друзями.
– Тоді Вам потрібен відпочинок! – до кімнати несподівано увійшов король Франциск. – Мій сину, залишайтеся в дома, поспілкуйтеся врешті решт з вашою нареченою, та проведіть вечір у колі придворних. Це піде тобі на користь більше ніж повітря лісів Шенонсо.
– Слухаюсь, Ваше Величносте! – ображено відповів Генріх батьку – Дорога Катерина, тоді я увесь Ваш! Жан, сповісти моїх любих друзів у Шенонсо, що найближчі дні я не зможу приїхати.
Паж поклонився та вийшов.
– Леді Катерина, покажіть нам, будь ласка, які приготування до весілля Ви вже провели. Слуги повідомили мені, що ви наробили нововведень, які їх лякають. – король впевнено направився до великої банкетної зали і парі нічого не залишалося, як йти за королем.
– Мій король, я тільки прибрала зайве оздоблення золотом, та гіллям, воно тільки покривається густим пилом. Мій квіткар прикрасить підвіконня та столи маленькими  горщиками з розами. В кутках зали прикрасимо деревами у великих кадках. Зала буде схожа на квітучий парк.
– Ну що ж прекрасно. Свічок вистачить?
– Так, Ваша Величносте, я приказала розтопити віск, додати до нього спеціальну фіалкову суміш щоб добре пахло. Свічки будуть великі та горітимуть довше, майже до ранку.
– А що зі святковим меню? – списав на решті Генріх
– Я трохи змінила порядок подачі блюд. Спочатку подадуть сири та фрукти, легке вино, через годину подадуть супи: рибний, раковий, овочеву бульйон. Потім рибні страви, потім м’ясні блюда та соуси. Їх подадуть з терпкими винами.
– А як же десерти? Наші дами дуже полюбляють тістечка. Їх не буде? – здивовано спитав король.
– Десерти подадуть через 2-3 години, спочатку випічку. Мій повар вже готує величезний святковий торт з сюрпризами. Потім подадуть заморожений щербет.
– Заморожене що? – напевно з нудьги запитав Генріх

– Щербет, мій наречений – це фрукти з горіхами перетерті з цукром та заморожені. Дуже смачний та легкий десерт.

Цікаво, а чому ти вирішила змінити подачу блюд ? – Франциск теребив густу бороду

Вибачте, Ваше величносте, але я не звикла куштувати м’ясо після десертів, та й подача жирних страв відразу не дозволяє гостям насолодитися до кінця усіма стравами. Вони просто не можуть усе з’їсти.

Як тобі, сину? Це ж твоє весілля?
– Мені все одно. Головне, що б була печена на вертелі оленина на пиріг з куропаткою.
– Я розпоряджуся на кухні, Генріх. Яким винам Ви надаєте перевагу?
– Ігристим та бургундським винам від десяти років витримки. Та замовте, будь ласка, вершки та нехай подадуть їх збитими.
– Добре, я прослідкую. – Катерина навіть не помітила, як король наступив на ногу синові.