шматочки шкаралупи (pieces of shell)
від trisnuta_shkaralupa…………………….
Шматочок. Другий, третій.
Здалека приглядітися, чим не мозаїка? Шматочок до шматочка. Ось десятий, а неподалік ще кілька.
Як пазли. Тільки дуже крихкі. Зламаєш і вже не шматок, а два.
І дуже складно зрозуміти, яка у цьому ціль. Збирати шматочки.
Можливо це просто омана сприйняття, і ніяких шматочків узагалі нема – набір випадкових уламків чогось. Просто затята думка, що займаєшся важливим. Вартісним.
Вартісним для кого?
Це питання може застати зненацька. А потім лине думка чи є неправильний спосіб зібрати шматочки, чи не псуєш ти задум, своїми невмілими рухами?
Різні питання починають заколихувати тебе у вір сумнівів і цікавості, а що з цими питаннями далі.
Чи є заребусовані сховані істини поміж уламків колись цільного.
Наперед кажучи, відповіді нема.
Бо шматочки в одних руках це сміття, в інших – пазли, а для когось частина минулого, що відійшло в небуття.
Навіть якщо збереш цільну картинку, чи бачитиме це хтось крім тебе – ці смисли?
Чи це лише для тебе несподівана медитація, щоб розібрати завали в голові?
Знизивши плечима, ти вирішуєш сам, чим зайняти свій час.
Можна збирати шматочки. Сто другий, сто третій. А можна полишити справу і звернути увагу на інше.
Для когось зібрана мозаїка – картина, для когось головоломка – пазл, а хтось цільне сприймав за своє життя і заново його збирає. Хтось викидає, щоб стерти все, що було до цього. Хтось полишає і йде у небуття, бо деякі історії залишаться без оповідача.
Збирач шматків. Оповідач. Випадковий слухач. Митець. Розгадувач головоломок. Інтерв’юер. Дитина, що знайшла забавку. Прибиральник. Хтось.
А тим часом:
Шматочок. Тисяча другий. Тисяча третій.
………………………………………………………….
0 Коментарів