Чує моя душа що щось буде!Тест та знатні родини

На моє здивування в кімнаті були всі:мати, сестри та бабуся по батьковій лінії.З щоденника я тоді прочитала що матінка не любить мене(Автор:мені здається що буде удобніш якщо вона вже буде говорити про Еліс та себе в одному лиці)бо я її щось зіпсувала, а бабуся просто хотіла хлопчика.Сестри близнюки Анна та Агнес.Анна копія матері майже як я, але очі зелені як в матері.Агнес теж схожа на маму, але є дона прядка білого волосся.Вона зачісує її на перед, щоб показати що вона не така як всі.А бабуся є копією тата.Брюнет з голубими очима.
Всі стояли та дивились на тата та мене окрім матері її було начхати.
-Доброго – все-таки потрібно привітатися хоч і не неприємних родичів, але родичів
-Доброго дня, Еліс-сказали всі хором окрім матері
-Сьогодні важливий день для усієї родини.Ти сьогодні скласти тест від якого буде вирішуватись сюжет твого життя-Пафосно почала говорити бабуся.Тут вже буде і дурню зрозуміло що вона в родині головна.
Всі стояли тихо.Ніхто ніби та не рухавсь.Всі чекали доки приїдуть люди з 4 сімей та почнеться тест.Всі, а особливо я розумію що щось сьогодні ставиться, але в мене випадок другий я попаданка і розумію що можливо буду с’юхою.
-Еліс- до мене підійшла Агнес.В щоденнику я прочитала що вона відносилась до мене по типу тата.Теж чомусь любила мене до смерті-Як я зрозуміла сім’ї не скоро прийдуть.Я хочу піти розказати Еліс деякі специфічні моменти цього тесту.Можна Міс Романа?
-Якщо звісно її не стане погано від цих специфічних моментів-видала бабуся.Вона хоче образити дитя 9 років.Боже, куди я попала.
-Дякую-Агнес взяла мене за руку та вивела з кімнати.
Я знову йшла по коридору, але на цей раз бистріше.На лиці Агати був читаємо хвилювання та огиду до бабусі.На її місці та віці я теж себе так поводила.Все-таки ми зайшли в кімнату.
-Еліс, вибач що так вийшло.Я просто нічого зробити не можу-з її чудових очей потекли сльози.Я ще з минулого життя не могла ігнорувати чужі сльози, а тут сестра.Все-таки я її обійняла, вона заплакала сильніше-Пробач, пробач.Я не можу повірити що на твої плечі звалилась Анна та Цецилія.Та і Романа не може досі прийняти що народився не хлопчик
-Сестричко, а можна, проте що ти говорила з бабусею-як же важко бути дитям 9 років у 22.Але я за роки життя зрозуміла що пока є можливість щось дізнатись то потрібно використовувати це по максимум.
-Про тест…На тебе будуть дуже давити сім’ї.Як вже казав тато їм потрібні люди зі стихіями.А ще якщо все-таки буде хоть натяк на стихію, то вони тебе зразу заберуть.А саме страшне що я чула що родина Вант ще і пам’ять стирає.А ще якщо в тебе не буде стихій, то твоя поява у дворянському світі.Якщо буде, то з 9.Я тебе люблю-на останніх словах вона поцілувала мене в лоб.Я досі не можу звикнути що я дитина.
До кімнати зайшла покоївка.
-Вибачте, вас зве Міс Романа.Представники родин вже тут-сухо сказала вона та вийшла з кімнати.
-Підемо?-запитала мене Агнес.Я сказала так.
Ми спокійно йшли.Я бачила як вона хвилювалась.А я вже був готова бігти все далі від кімнати, бо чула моя душа що щось то буде.
Ми зайшли в кімнату.У ній вже було більше людей.Там вже були представники всіх сімей.
-Доброго дня-сказала я та Агата хором.На нас дивились з явною неповагою
-Доброго дня-вказали представники сімей
-Вибачте, но можемо ми почати тест-сказала моя мати.
-Звіно-відповіла медсестра та підійшла до мене-Зіронько не бійся це буде як комарик.Потім я дам тобі шоколадку-даль був укол та проба крові.
Відійшовши від мене вона підійшла до якоїсь кулі поклала туди пробу.
-Тест буде довгим.Чи не бажаєте піти та попити чаю-сказала бабуся явно звертаючись до гостей-Маргарет проведи гостей та приготуй стіл-покоївка що стояла поряд побігла з кімнати.
Всі вийшли та пішли за бабусею.Я з татом йшли поряд но в силу свого віку я не слухала і взагалі заснула.