Чутку патріотизму 

♡

Маленьке створіння закутавшись в коцик і мордочко  ткнувшись у стегно господаря мирно дрімало.

Це Ніні маленьке пустельна лисиця фінік і його господарі Кріс вчитель мов в Кореї родом з Австралії  володіє Англійською, Корейською, Українською. Йому 30 він самотній його кинула дівчина рік тому через те що він занадто ідеальний знає наскільки багато мов і був у багатьох країнах,  симпатичний.

Після розставання його друг запросив на роботу типу репетитора в його Академії знань. А що робити сидіти без діла в Україні.  Львів і в правду файне місто кожна вуличка  пронизана історією, якщо можна сказати як пахне місто, то Львів це кава, але контракт на роботу закінчився. В Кореї все по іншому.

Раз до мене пришов Мінхо і в руки дав Лисенятко зі словами : “Суні, Дуні Дорі  його не прийняли тому потримай поки що у себе доки я не зайду йому дім”. Як зрозуміли не знайшов. З часом лисенятко дістало ім’я Ніні і став другом. Перший місяць був важкий і я ходив з пластирами і на руках залишилося багато шрамів, але з часом Ніні привик до людей.

Закінчиш з написання лекції відклав ноутбук на стіл пред диваном. Погладив по спинці свого лисенятка зі словами:”Ніні не хочеш їсти, якщо хочеш іди за мною” ця квартира була маленькою ванна, вітальня – спалення, кухня.
На тарілку поклав рис і кімчі заварив чай з лісними ягодами. На кухню забіг Ніні почав плутатись у ногах .

– Як я думаю ти вже ще проснувся. – у відповідь почув писки.–Окей но перед цим сядь. –Лисиця виповнила команду. – Молочна на комашку, а тепер зачекай поки я дам тоді їсти. –Лисиця сиділа по середині кухні і вислуховувала похвалу.

♡♡

–Вчителю а як ви вивчили Українську мову.
–Цікаве питання. А учився в Австралії у мовній школі, бо мої батьки хотіли, щоб я не забував хто я. А також були і діти які емігрували з інших країни і там були групи хлопців які говорили не знайомою для мене мовою. Пізніше ми здружилися і вони почали мене вчити. Потім поступки на філолога і там вивчи її і якийсь час жив у Україні. Чесно скажу цікаво вивчати різні мови  насамперед у мові зашифрована культура народу.