Чортове прокляте худі

TW! Зизани і жодного іншого пейрінгу.

Коля усміхнувся, дивлячись на те, як хлопець вигинається під ним і майже не плаче.

***

Спонсори цього фанфіку: 4 самокрутки з маріхуани і шоколад Рошен.

– Андрій? Андрію! Ти бачив моє худі?
Вже як тиждень Коля шукав своє безвісті зникле худі. Заглядав навіть під диван – нічого не знайшлось. І тоді він долучив тяжку артилерію – їх невгамовного Валіка. Але і тут йому нічого не допомогло: чортяка знав де худі (і це було видно по його хитрому їбальнику), але той тільки посміхався і таємниче мовчав.
– Андрій!
Коля забіг в сусідню кімнату, де весело  прокрастинував Лузан і замер. Зникле худі висіло на худому тілі.

– Ну і що це таке?
– Ти про що?

Коля роздратовано видихнув. – Худі. Моє зникле худі, яке висить на тобі. Поверни, будь ласка.

Андрій підняв на нього очі і коротко кинув:
– Не хочу.
– Чуєш, фанатка бітієс, мені ця ковта як пам’ять дорога. Ну віддай. Будь ласка.

Але Лузан тільки подивився на нього і відповз на іншу частину дивану. Коля зло зиркнув.

– Ну поясни хоча б, чому?
– Тому що воно зручне, – сказав нарешті Андрій, – І твоє.

Зирянов видихнув і присів поряд.
– Ну хочеш, купимо тобі таке?
А Лузан тільки закачав головою.
– Ні. Сказав вже, хочу твоє.
– Ну слухай, досить придурюватись!

Терпіння Колі закінчилось і він почав здирати худі з Андрія, що виходило не дуже то і добре, бо останній пручався і пищав, наче морську свинку різали. Тому хлопець сів зверху на бедра Андрія, щоб зафіксувати його. У нього був останній можливий варіант забрати худі, і якщо той би не спрацював, то з худі прийшлось би попрощатися по добрій волі.

– Ні! – Вигукнув Андрій і зайшовся регітом, коли холодні пальці залізли під одяг і пройшлися по ребрам і почали лоскотати хлопця. Коля усміхнувся, дивлячись на те, як хлопець вигинається під ним і майже не плаче. І, підловивши момент, схопився за край худі і потягнув нагору. Рукава залишались на зап’ястках, зібралися хвилями, не бажаючи зтягуватись. Тож на руках Андрія, піднятих вгору, одяг залишався, а живіт і груди були оголені. Коля замер.

– Я вам тут не заважаю, ні?

***

Валентин Міхієнко стояв у дверях, тримаючи телефон в руках і фотографуючи Андрія з Колею. І тільки тоді останній зрозумів як вони з Андрієм виглядали. Коля сидів на бедрах майже голого Андрія, знімаючи з того одяг.

А Лузан, хитро глянувши на Валіка, чутно  простогнав:
– Ну я ж просив, не при людях…

Зирянов здивовано подивився на Андрія, не розуміючи, до чого це було, але чуючи заливаючогося сміхом Валю, розуміє.

Червоніє і відстрибує від хлопця назад на добрий метр, шалено жестикулює і заїкається.
– Та ти!… Ну!… Цей!… Ти не!… Не так зрозумів!…

Але цей вершник апокаліпсису з септумом у носі лише сміється і каже:
– Вибачте–вибачте, не хотів заважати, продовжуйте.

І, посміюючись, закриває двері.

Клац.

Ох
Ох.
Ох.

Білобриса падла закрила їх в одній кімнаті.
За дверима чується:
– Тепер точно ніхто не завадить, розважайтесь!

Здається, у Колі відпадає щелепа і він повільно сідає назад на диван. Ні у кого в цій квартирі-студії нема ключів окрім Валіка.

Андрій всміхається лукаво і питає:
– Ну що, будем розважатись?
Він вже встиг повернути худі на тіло і тепер спокійно сидить, обпершись на руки.

– А твій великий предок Кім Чен Чхир проти такої розпусти не буде? – Огризається злий Зирянов.

– Не знаю, перевірим? – А ручка тягнеться до стегна Колі. Той хапає руку, а потім різко тягне до себе Андрія і перекидує свої ноги через Лузана, сідлаючи хлопця.

Тепер він знову прижимає його до дивану, і вже розізлившись не на жарт, починає агресивно здирати одяг.

– Андрій, я клянусь, якщо ти зараз же не знімеш це, я розірву все на шмаття!..
І Андрій, не без драми, таки знімає худі, оголяючи худе тіло.

Клац.

Ох.

У Колі виникає відчуття дежавю, коли двері відчиняються знову і Рома Щербан видивляється з дверної рами.
– Хлопці, чого ви тут…замкнуті?…. Мати Василева.

І закриває двері.
Голий Лузан під Колею сміється. А у Колі з’являється бажання викинути нахуй це прокляте худі, всеодно одні проблеми від нього. Хай вже Андрій носить тоді. 

***

– Коля…

– НЕ КОЛЯЙ!

Буду рада, якщо Вам цей фік приніс хоч якесь мізерне задоволення.