Чорна троянда значить – недоля

Їй сімнадцять років. Всього сімнадцять, ледь встигло виповнитись, вона щойно закінчила школу, а вже має вийти заміж, заради своєї честі та честі сім’ї. Бо одна з її сестер вже зганьбила їх рід одружившись з бруднокровцем. А вона інша, горда, сильна, гарна, чистокровна чаклунка. Тільки от, заколює чорну троянду у такі ж чорні кучері, стискає щелепу до зубного скрипу та стримує свої емоції, що правда, невідомо які.

До кімнати заходить Нарциса, нині Мелфой, батьки завжди відрізнялися особливим холодом. А їх методи виховання залишали будь-яку надію на батьківську любов у стічній канаві, чого вартувало лише стирання пам’яті, а докори, що вона вже доросла та немає нареченого, остогидли ще з підліткових років. Тому вони й не зайшли до своєї любої донечки перед вінчанням, так само як і не заходили до Нарциси. Нарциса підходить зі спини та з сумом в очах розгладжує складки на фаті, підправляє скошену на бік тіару й зупиняється на троянді, не насмілюючись до неї доторкнутись. Белла гордовито підіймає підборіддя, аристократично тримаючи елегантну поставу, але у її очах горить геть не благородне роздратування. Переводячи погляд на сестру воно розчиняється в усепоглинаючій любові, очі Нарциси завжди були теплі.

– Белло, ти впевнена? – вже вкотре за час підготувань до весілля питає вона.

– Звісно, Цисі. Досить вже питати, – у її голосі звучить роздратування, але точно не направлене на сестру. – Дитинство скінчилось, пора брати відповідальність за своє походження.

– Так, – сумно погодилась Цисі. – Шкода, дитинство справді скінчилось. Пам’ятаєш як ми підсміювались над Люціусом? А як відточували закляття до посиніння? – наречена на це легко посміхнулась. – Чи як позеленіло твоє волосся від невдало звареної настоянки.

– Ну, навіщо ти це згадуєш? – награно обурилась Белла, проте вони обидві почали тихенько хіхікати.

– А як вчилися літати на мітлах, Андромеда тоді не втрималась та незграбно впала…

– Не згадуй імені цієї зрадниці! Її для нас більше не існує! – грубо перервала сестру Белатрикс. Її настрій різко змінився, надто болюча тема для усіх в їхній сім’ї.

Посмішка на обличчі Нарциси також зникла, вона знову перевела безрадісний погляд на квітку у волосі сестри. Вона усе розуміла, вони знали значення багатьох квітів, адже колись підтримували Андромеду, яка мала таке хобі. Це єдине, що тепер хоч якось пов’язували їх з нею, тому троянда у волоссі Белли доводила її все ще теплі почуття до горе сестри. Хоч вони й причаїлись глибоко у середині.

***

Їй все ще сімнадцять, вона заміжня, тепер вона Лестрейндж, більше не Блек. На її руці чорна мітка. Вона приєднується до Смертежерів, разом зі своїм чоловіком, їх очолює Темний Лорд – той, кого вона поважає. Ця війна також і її вибір, магли та маглонароджені не мають права на життя, один з таких забрав її сестру. Белатрикс нещадно вбиває та бориться з противниками, сиплючи непрощеними. Допомагає Волдеморту будувати плани та здійснювати їх, щиро ним захоплюючись, маючи спільні ідеали та можливість їх втілювати. Тільки от, то в її руках то у волосі, а то й на сукні з’являється час від часу чорна троянда. І тільки Нарциса розуміє навіть те, чого не розуміє Белла, й у її очах біль який з кожним днем все більше дратує Лестрейндж.

Усі Смертежери її поважають та бояться, вона наче Кривавоа королева, права рука їх Лорда. Елегантність та точність в усьому: вбивствах, катуванні й плануванні. Не зважаючи ні на що, у середині була пустка, яка часом перемішувалась з гнівом та роздратуванням, єдиним, що змушувало радіти, були вдале виконання місій та зустрічі з Цисі.

– Ох, Белло, – вже у котре зітхає місіс Мелфой.

– Нарцисо, не починай, – втомлено промовляє вона. – Тобі у твоєму стані не можна хвилюватися, – з’їдаючи ледь солодке печиво буркотить Лейстрендж.

Її сестра м’яко посміхається на таку турботу, та кладе руку на свій живіт. Після того як вона завагітніла, ця турбота стає аж занадто нав’язливою: що Белла, що Люціус не випускають її з маєтку Мелфоїв. Навіть завжди холодні батьки починають цікавитися її здоров’ям, а Смертежери, які її бачать, завжди з особливою пошаною ставляться до неї. Звісно зрозуміло, що це усе робиться за для того, щоб спадкоємець народився здоровим та без проблем, таке ставлення було своєрідним привілеєм у їхньому оточені. Як би вона не була чистокровною, та не носила б чистокровне дитя під серце, все було б інакше.

– До речі, Белло, а коли ви з Рудольфусом, плануєте мати дитя?

– Не думала про це. Зараз не маємо часу, – вона скривила губи у відразі.

В якийсь з днів, коли вона чекала повернення спеціального загону з місії, доповіли, що її чоловік котрий також брав у тому участь загинув від рук аврорів. У цей момент Белатрикс не відчула абсолютно нічого, її хвилювало лише результат розвідки. Цей чоловік був їй чужим.

***

Далі йде невдача за невдачею, та нарешті останньою краплею стала смерть Волондеморта. Усіх Смертежерів почали швидко ловити аврори, багато хто з людей Темного Лорда зневірився та зрадив його. Вона була однією з небагатьох, хто вірив, що Лорд Воландеморт повернеться.

– Белло, я тебе благаю зупинитись. Він помер, він не повернеться, – ридаючи та намагаючись втримати свою сестру від найбожевільнішої ідеї, яка тільки могла спасти їй на думку. – Ти ж можеш більше ніколи не прокинутись, і нічого тобі не допоможе.

– Я знаю, він повернеться! – голосно відповіла Белатрикс та схопивши фоліант трансгресувала до таємного підземелля Блеків. Про нього навіть не усі Блеки знали, включаючи Андромеду та Сіріуса.

Вона вірила у повернення свого об’єкта пошани. Тому й використала одні з багатьох стародавніх чарів, які зберігалися у маєтку Блеків. Тим самим заклявши себе на сон, час для неї застигне у миті, а вона не зможе прокинутись аж до повернення Темного Лорда, звісно, якщо він повернеться.