чому він?

ремуса відправляють в школу-пансіон «гоґворст», де його сусідом стає шумний хлопець з проблемною сім’єю.

аж раптом його втягують в підозріле братство «мародерів»

 

1 

 

День йде … важко, якщо Джеймс може так сказати. А він може і скаже: день йде жахливо, і все це через двох його друзів, які не можуть розібратися між собою. І, чесно кажучи, дивитися за їхніми спробами взаємодіяти нормально, немов тої ночі і не було, стає все складніше. Сіріус поглядом побитої собаки (як іронічно) повертається до друга і так само швидко відвертається, поки Ремус виїдає себе за всі свої і чужі гріхи. Пітер теж вловлює зміну настроїв, але запитати напряму боїться після сцени за сніданком, де Блек ледь не розірвав бідну котлету ложкою для чаю.

– А чого вони?

Поттер втомлено видихає:

– Довбні вони, непроходимі.

На диво, Петіґру більше не треба відповідей. Ймовірніше, після стількох років дружби з Блеком він зрозумів, що не треба лізти в питання його серця: ліси там непролазні, і тільки сам Сіріус знає дороги там, хоча і губиться часто.

Вони сидять в спільній кімнаті для відпочинку, де зараз немає майже нікого, незважаючи на їхнього знайомого Френка і його друзів, з якими мародери, насправді, не дуже спілкуються, але допоможуть у випадку, якщо комусь треба цигарки чи випивка. Ті працюють над якимсь приладом, який в теорії може стати радіо, хоча може і не стати.

Раніше, до того злощасного вечора, Блек сідав на бильце крісла Люпина, вони сварились якийсь час, але потім зрештою мирно сідали і здавалися задоволені. Цього разу Сіріус всівся між Пітером і Джеймсом, немов наперекір, і в очах Ремус можна побачити долю смутку від такого рішення. Вони і досі розмовляють, але фрази виходять сухі та завчені, без колишнього запалу та емоцій. Поттер дійсно хоче всадити їх перед собою та змусити розібрати свої стосунки, але вони мають самі це пройти, не можна насідати на Ремуса і підставляти Сіріуса.

Залишається незручна тиша, і навіть сміх з боку Френка не поліпшує ситуації.

– Я сьогодні йду на вечірку, — каже Джеймс немов між іншим, проте до цього всі мовчали. І схоже воно більше на спробу зав’язати розмову. Причому, доволі невдалу.

В свої найкращі часи Сіріус підірвався б і полетів би на вечірку без питань про те, хто її влаштовує. Зараз він тільки хмикає і трохи піднімає підборіддя. Поганий знак.

– Ух ти, як цікаво, а що за вечірка? — влізає в розмову Пітер, немов йому дійсно цікаво послухати про це, але фальш в його голосі змушує Джеймса подумки дати і собі, і йому ляпаса. Не бути йому актором.

Проте цього ніхто не помічає: Блек дивиться на багаття, а Ремус гортає зошит з нотатками Поттера, хоча і його очі пусті та незацікавлені.

– Вечірка у Лілі, я вам казав.

– Я абсолютно впевнений, що ти не казав.

Обидва дивляться на крісло, з якого і роздався голос. Люпин так само ліниво трясе зошитом, але він хоча б сказав слово.

– Ти тоді був зайнятий своїми думками, — ображено каже Блек і трохи повертається до всіх друзів.

Ремус хмуриться і, вловлюючи погляд сірих очей, робить всіма силами вигляд, що дійсно читає ті записи.

– А ти все знаєш.

Джеймс відчуває, що зараз буде сварка, може, і не така грандіозна, але вона буде, і буде шанс, що все стане на свої місці. Хоча він і знає, що все стане на свої місця тільки в тому випадку, якщо вони проговорять все через рот і засосуться через рот.

– Хоча б себе я знаю.

Атмосфера стає гарячішаю, а очі Ремус потухають і навіть не імітують бігання по рядкам. Попав. Прямо в точку. Сіріус розуміє, що сказав занадто зайвого, але слова назад не вернути, і він, винувато хрустячи пальцями, опускає погляд, що черне волосся, незібране у хвіст, падає йому на очі.

– Мене запросила Лілі на вечірку, і я планую там підкорити її серце.

– Хіба вона не бігає за Слинявусом?

Поттер кидає ображений погляд на Блека і починає сумувати на часами, коли він мовчав і погоджувався з усім, що йому казали.

– Тепер ви образили оленя.

Хлопець штовхає Пітера в бік, і чує тихий сміх в їхньому колі. Можливо, недаремно він згадав про таку подію.

 

2

 

Коли Джеймс підходить до дому Лілі, який вона дала, він вже починає хвилюватися. Не те, щоб була реальна причина на це: він надягнув найкращий костюм, майже зачесав волосся, хоча йому не допомогло, і зараз з широкою посмішкою стоїть на порозі, пітніючи як і лазні.

Проте ось двері відчиняються, на порозі стоїть Лілі в світлій сукні, і Джеймс на мить губиться. Вона … дійсно прекрасна. Яскраво-риже волосся зібране в легку косу, а зелені очі підкреслюються візерунком на сукні. Ймовірно, він занадто довго дивиться на неї, що дівчина кілька разів клацає перед його очима.

– Маєш прекрасний вигляд!

Лілі посміхається і протягує йому руку. Джеймс її тисне, а коли думає, що вона хотіла більш елегантний поцілунок у протягнуту руку, вона її вже прибирає і жестом запрошує до будинку. Здається, поцілунку в руку хотів саме Джеймс.

– Проходь, почувай себе як вдома.

– Не пам’ятаю, щоб вдома у мене ходили такі красуні.

Еванс штовхає його в плече і сміється. На її щоках з’являється легке почервоніння. І Джеймсу здається, що вона стає красивішою з кожною секундою, проведеною порізно зі Снейпом. І нащо треба себе так не поважати, щоб носитися з цією немитою головою?

Будинок заставлений різноманітними предметами декору, які, можливо, і не коштують мільйони та тисячі, але навіть в такому випадку створюють картину господарів, які дійсно знаються на мистецтві. Зрештою, Лілі саме такою і здавалась всі ці дні, що вони були знайомі (важко назвати їх друзями, бо адже їй не подобалось, що Поттер зневажав Снейпа, а Поттеру не подобався Снейп, але подобалась Лілі). Доводилось шукати компроміси і менше влізати в сутички з немитою головою.

Як результат такого спонтанного запрошення і відсутності його прибитого друга, Джеймс не знає абсолютно нікого. І проблема не в тому, що він боїться підійти познайомитися до когось, а в тому, що він прийшов якраз познайомитися з Лілі. Але вона пішла розважати інших гостей, залишивши хлопця самого на кухні.

Десь неподалік від кухонного столу стоїть дівчина з дуже незадоволеним обличчям. З першого погляду так може не здатися, але через кілька секунд Джеймс відмічає одну цікавинку: вона дещо схожа на Лілі. Хоча і волосся в неї темніше і трохи тьмяніше, а очі не мають такого зеленого кольору, щось схоже є.

Вона теж помічає його і, коли Поттер трохи розгублено посміхається на випадок, якщо це дійсно виявиться сестра Лілі, тільки кривиться на повертається до споглядання свого стакану. Особистість не дуже відкрита.

Раптом хлопець ловить знайомий голос, і очі наливаються радістю: Лілі прийшла. Вона з широкою посмішкою заходить на кухню, ймовірніше, перевірити на наявність п’яних підлітків та відсутність бійок, але замість цього помічає тільки злу дівчину та розгубленого Джеймса.

– Петунія, ти його тут сама сумуєш?

Вона радісно підходить до дівчини (хто це: сестра, подруга, знайома) та приобіймає за плечі. Проте Петунія такий жест не оцінює, адже скидає руки та мовчки йде геть на другий поверх. Що помітно, Поттер ловить вбивчий погляд на собі якраз в той момент, коли дівчина ображено полишає кімнату. Мабуть, це була таки сестра.

На обличчі Еванс немає смутку чи подиву: вона просто підкочує очі та цокає язиком. Немов таке відчувається регулярно.

Вона повертається до Джеймса, який все слідкує за реакцією, щоб вчасно подати плече підтримки, але плече підтримки треба подати саме Джеймсу. Бажано так, щоб серце раз і назавжди забуло образ дівчини, бо не можна ж бути такою гарною.

– Хоч ти іди у вітальню.

Поттера двічі кликати не треба.

Можливо, це його рай чи подарунок на Різдво, але Снейпа … немає. Дійсно ніде не видно, і його кривий довгий ніс не пхається у кожну шпарину з бажанням показати, який він бідний і жалюгідний. І він може отримати всю увагу дівчини без переривань на всякі немиті голови.

Можливо, навіть відсутність Сіріуса на цьому святі життя не є такою жахливою. Вони мають можливість обговорити свої проблеми, а Джеймс побудувати собі щасливе життя.

Вони сидять на дивані зовсім самі, навіть її подруг немає, і Поттер вже не знає, кому треба дякувати за такий подарунок.

– І як тобі в пансіоні?

Джеймс згадує сьогоднішню ситуацію і трохи замислюється, чи варто йому казати, що прекрасно. Але ж в цілому, якщо не брати до уваги їхні сварки, Філча і місіс Норіс, балади Дамблдора, Снейпа та нудятину Бінса, то дійсно дуже непогано.

– Цікаво, — і через мить вирішує додати, — але іноді постійне проживання з іншими може вивести з себе.

Дівчина сміється і похилом голови показує в той бік, в який пішла та незадоволена незнайомка.

– Прекрасно тебе розумію.

– Це твоя сестра?

Куточку губ трохи опускаються, немов їй натиснули на саме ту болючу точку, від чого хлопець на мить відчуває себе невпевнено.

– Вибач, якщо я сказав що…

– Ні, це нічого, — вона поправляє волосся, перекидаючи його на інший бік, від чого воно починає немов світитися на сонці. — Вона дійсно моя сестра, тільки у нас не дуже гарні стосунки.

Джеймс хоче сказати, що розуміє її, щоб підтримати, але ж в реальності, він її не розуміє зовсім. У нього не було рідних сестер чи братів, таку взаємодію він міг спостерігати хіба що у Блеків. Але вони виняток, який не підлягає порівнянню.

– Шкода, вона мала приємний вигляд, — дурнувата посмішка пробивається на обличчі.

Втім, замість очікуваного смутку, дівчина прискає та сміється, хоч і не дуже чутно через навколишній шум. Поттеру здається на мить, що його благословили боги.

– Та, сама чарівність.

Сміх виходить скоріше від ніякової ситуації, адже так далеко в спілкуванні з Лілі він не заходив ніколи. Максимум – кілька фраз, поки вона не побігла за Доркас, чи як там звали її подругу. Втім, зараз ця Доркас на вечірці теж є, але замість того, щоб підходити до них, вона зажимається із світлою дівчиною в кутку та кидає зацікавлені погляди в їхній бік.

Розмовляють вони довго, навіть енергетична батарея Джеймса починає трохи сідати, але він не пробачить самого себе, якщо зараз ось так візьме та піде геть до своїх ображених друзів та Піта. Особливо Піта.

Раптом атмосфера змінюється, і Поттер відчуває неприємний запах у повітрі (скоріше за все, цей запах згенерував його мозок, як захисну реакцію). Перед ними росне фігура Снейпа. Отже, боги вирішили відвернутися від нього в останню хвилину. Дякую.

Хлопець перед ними кривить носом і до того, як Лілі встигає піднятися і обійняти його, відкриває рота:

– А ти що тут забув?

Неприємний голос прорізає щілину в реальний світ, і хлопець чує абсолютно всі голоси навкруги, які до того немов не існували за їхньою розмовою.

– А ти шампунь прийшов позичити?

Атмосфера змінюється моментально. Можливо, треба було, щоб Сіріус прийшов з ним, аби отримати насолоду від побиття цієї нахабної морди. Лілі різко встає та відштовхує Северуса в бік від них, щось тихо шепочучи йому на вухо. Поттер сповідається, що вона його жене геть. Але ні, замість того, щоб іти до виходу, він тільки піднімає голову до Еванс та поправляє жирні патли біля обличчя.

– Чого ти його захищаєш? Ти ж його навіть не знаєш!

Лице Лілі від злості стає кольору її волосся.

– А наче ти знаєш! Це моя справа, з ким спілкуватися.

Джеймс хоче вставити кілька слів, але сварка набирає обертів, і він дещо із соромом розуміє, що йому подобається бачити те, як на Снейпа кричить Еванс.

– А моя справа, як друга, допомогти тобі!

– Та нащо мені та допомога!

– Щоб ти не бігала за Поттером, як хвойда!

Перше, що відчуває Джеймс, це біль у руці. Друге, що він помічає, це кров, яка тече з губи Снейпа, і йому цього вдосталь, щоб посміхнутися собі в голові.

А потім, приблизно через кілька секунд, він розуміє, чого ж довелося вдарити цього покидька. Від цього від замахується вдарити ще раз, але кулак Северуса відштовхує на два кроки назад. З брови потекла червоні краплі. Окуляри з хрустом впали на підлогу. Він замахується та скидає його на підлогу, змушуючи крякнути від ваги над собою. Далі все йде як у тумані знов: кулак, біль, присмак крові, стогін, крик, біль, кулак, переверт…

– Та припиніть вже нарешті!

Тіло Снейпа, яке сиділо над ним до цього, різко зникає, і Джеймс без окулярів бачить розмиту фігуру Лілі, яка і відтягла немиту голову. Хлопець ставить собі нагадування, що сваритися з цією дівчиною краще не треба.

На обличчі Лілі яріє злість. Якщо Поттер бачить (ні) точно.

– Що ви тут влаштували? Побитися більше нема де?

Снейп, відкинутий назад, з болем в животі встає та присідає на диван. Джеймс зробив би те саме, але ребра болять більше, ніж він на те очікував, а відсутність окулярів затрудняє переміщення кімнатою.

– Лілі, я … вибач, — він намагається наблизитися до неї, щоб точно почула, але дівчина різко встає та відходить.

– Ідіть геть. Просто ідіть геть.

З шипінням Северус підривається та хоче вже вхопити її за руку, як дівчина виривається та дивиться на нього поглядом, повним ненависті.

– Не смій ще раз чіпати.

І йде на кухню.

Джеймс розгублено дивиться навколо, рукою знаходить розбиті окуляри, в яких зламалось вушко та лінза, якою він кидає в Снейпа, але, імовірніше, промазує. І ось треба знов писати батькам і просити нові.

Але воно того було варто.

3

 

До гуртожитків він доходить майже живим і неушкодженим. Майже, бо біля входу хлопець спотикається та дряпає руку. Не те, щоб після бійки воно якось відчувалось.

Ще немає восьмої, коли він заходить до кімнати друзів, і якась частина його мозку сповідається побачити, як вони пристрасно цілуються, закрити двері і згадувати це їм все життя.

На жаль, коли він відкриває двері, вони просто сидять на своїх ліжках (а раніше на одному) і мовчки роблять свої завдання. Проте тої миті вони ліниво піднімають голови і здивовано відкидають все, що тримали до цього.

– Ніхуя собі, — Сіріус здивовано підривається та летить оглядати його обличчя. Ремус так само піднімається, але не лізе чіпати, а просто стоїть і (стурбовано) чекає на розповідь.

А що казати? Що Слинявус виявився лайном? То це всі знали. Що він закоханий в Лілі? То це всі знають.

– Снейпу морду набив.

Блек свистить та хлопає його по плечу, від чого хлопець шипить від болю. Радістю радістю, а набиті синці ніхто не відміняв.

– Знов піпіськами мірялись? — Рем складає руки на грудях та перевіряє на наявність видимих серйозних пошкоджень. Поки окрім пошкоджень мозку нічого не знайшов.

– А ти сама чарівність, Рем, — притворно усміхається та ледь стримується, щоб не показати язика: язик так само болить.

Вони сідають назад на ліжка та закурюють по цигарці, які приносить Пітер. Вечір іде тихо та спокійно, навіть ті двоє іноді кидають криві фрази без особливого сенсу.

Сьогодні перше листопада, через два дні у Сіріуса день народження, а вони ігнорують один одного. І щелепа болить.

---

від авторки:

поясню: джеймс і лілі зустрічалися час від часу, коли джеймс міг вибиратися з пансіону, тому він не закохався з одного погляду і почав її сталкерити.

щоб тут не ставили моєму хлопчику ред флеґи за це

---

снейп фу фу фу використовувати слюри