Чи має ще людство надію?
від п'яничкаЧи має ще людство надію? Я — не вірю.
Вже давно не довіряю словам засуджую та співчуваю…
«Ми стурбовані й занепокоєні…»
Та чхати хотіли на злочини скоєні
Всякі ООНи й Червоні Хрести,
Що мали б людей від лиха спасти.
Краще святкуймо російської мови день,
Якою накази віддали вбивати людей.
Вбити курку, кота й собаку,
Все живе, лиш відчути владу,
Стати над слабшим, показати силу…
Навіть якщо треба загнати в могилу
Маленьку дитину та дідуся,
Що за життя не сказав лихого слівця.
Де ж ви, ООНи? А як же права,
Що кожна людина має на життя?
Чи ми для вас занадто вільні,
Що співчутливо дивитесь, як умирають цивільні?
Яка там віра… нема вже давно.
Видно самим нам боротись дано,
З проклятою блядью, звати — росія.
Можливо, тоді і воскресне надія
На тихе життя. Спокійне, як море,
Коли ми промовим: mementō morī.
Чудовий, влучно написаний вірш. Мене пробило на сльозу, але не від суму й розпачу, навпаки – кожен вірш про війну, що я тут читаю, надає мені сил і надії. Не
ай вас теж спіткають такі настрої, дякую!
Це неймовірний вірш, я просто вражена, на жаль життя це суцільний сюр, де наші люди гинуть і залишаються без домівок від екоциду на Херсонщині, а їбане ООН святкує день російської мови, та краще б цю організацію обісрани
націй, вже б розпустили разом з Червоним Хрестом, не місце їм у світі вже давно