Червоний шлюб

→_→глава 1 ←_←
На вулиці світило сонечко,яке ніжно гріло землю,співали пташки, шуміло місто. Це був звичайний день в імперії демонів. Імператор сидів в палаці й тут до нього звернувся його друг герцог Юджин.
– Друже мій чого тикий задумливий ,щось сталося?- Піднявши бров промовив герцог.
– Та ні просто мені вже час створити власну сім’ю але в мене ні жінки,ні дівчини та й по касті не дозволяється бути не заміжнім , а то знов батько почне заводити свою шарманку…: Стомлено  дивлячись казав імператор.
– І ,як ти збераєшся шукати собі жінку?-З зацікавленням спитав його Юджин.
Імператор подумав хвилинку й сказав:
– Хай варта приведе дівчину яка приглянеться йому .
– Ти серйозно?
– Так.
– А якщо він приведе якусь розпешену  дівку якій лише потрібні гроші?
– Не забувай таких жінок з далику видно навряд варта приведе таку жінку.
– Добре але ти впевнений?
– Так я впевнений в своєму виборі.
– А якже кохання та всяке таке? А якщо вони не захоче одружитися?
– Я не буду її змушувати, відправлю варту за іншоюїй .-Піднявши очі сказав імператор.
– І як ти будеш впевнений в ній?
– Ми зробимо контракт…
– Який контракт? Які в нього умови?
– Вона стає моєю дружиною та народжує мені спадкоємця. Вона може мені зраджувати і я не буду її заце засуджувати.
– Добре не буду тебе повчати але ти хоч будеш піклуватися про неї?
– Я як відповідальний чоловік буду піклуватися про неї. Я ж не теран якийсь.
Повисла тиша.
– Ох мені вже час йти в мене скоро зустріч з купцями.-Дивлячись на свій годинник сказав герцог.
– Добре, вдачі тобі.
– Дякую і тобі. Коли найдеш собі наречену познаєм з нею.
З такими словами герцог покидає кабінет імператора. А імператор ,ще деякий час сидить за своїм столом та дивиться у вікно.
– Варта!- Гучним та низьким галосам промовив імператор.
В кімнату входить молодий гвардієць.
– Слухаємо вас Ваша Величність!- З інтузіазмом промовив вартовий.
– Хочу попросити тебе зробити дещо. Приведіть до мене дівчину чи  жінку яка тобі приглянеться на головній площі.- З усмішкою промовив монарх .
– Буде зроблено!- Відповів юнак ,потім він розвернувся та пішов виконувати наказ.
В той час на площі знаходилась дівчина волосся якої нагодовано ніч та вогонь,а очі її сяяла як зорі ,а губи були кольору спілої полуниці. Вона була звичайним демоном який займався сільським господарством ніхто не міг здогадуватися ,що око молодого гвардійця впаде на неї юну дівчину яку порівнюють з місячною лілею.
– Доброго дня прекрасна леді!-Вимовив гвардієць.
– Добрий пане.- З ніжною посмішкою відповіла дівчина. Ви ,щось хотіли?
– Так я хотів ,щоб ви пішли зі мною леді…- З допитливим поглядом промовив хлопець.
– Чарлі. Мене звати Чарлі.
– Яке гарне ім’я. Тож леді Чарлі ви пройдете зі мною? Вас хоче бачити сам імператор!
– Ох! Сам імператор – Здивовано промовила дівчина. Якщо мене хоче бачити сам імператор то я не можу відмовитися.
– Тоді йдіть за мною прекрасна леді .
Через пів години гвардієць та Чарлі стояли перед входом в тронний зал.
– Ми на масці, готово побачитися з імператор?- З посмішкою запитав він дівчину.
– Я трохи нервую.
– Тобі нічого боятися він лише здається похмурим ,а так він прекрасний демон.- Все, ще з посмішкою на вустах говорив гвардієць. Тож час вже заходити пішли.
Розкішні двері відчиняються й зору Чарлі постає картина на розкішному троні велично сидить імператор а зал прикрашений гарними візерунками та трояндами червонного кольору ,а в повітрі витав аромат троянд та дорогого вина.
Підійшовши ближче до правителя Чарлі заговорила перша:
– Доброго дня Ваша Величність мене звати Чарлі чим я можу вам допомогти ?- З ніжною посмішкою промовила вона але за посмішкою ховається невелике відчуття страху.
– І тобі добрий Чарлі. Я впевнений ти здивована , що я захотів з тебе побачитися?
– Так я дуже здивована.
– Я хочу запропонувати тобі угоду.- Нахилившись в перед та обпершись ліктями на коліна сказав він.
– Угоду?- Здивовано запитала дівчина.
– Так угоду ,як ти знаєш в мене немає ні дівчини,ні жінки ,а мені потрібно знайти собі дружину ,а потім щоб вона народила мені спадкоємця.
– Тож ви хочете ,щоб я стала вашою дружиною та народила вам дитину?
– Так яка ти догадлива.А натомість ти будеш жити в палаці та будеш під моїм піклуванням ,та якщо захочеш можеш зрадити і я тебе не буду засуджувати. Ти згодна на такі умови?
– Можна хвилиночку на роздум?
– Так звісно.- З ігривою посмішкою промовив імператор.
-( Боже мій! Це все на яву не можу повірити. Згоджуватися чи ні?! З одної сторони стати дружиною та народити дитину імператору це звучить як безглуздя! А з іншої сторони мені одній дуже самотньо та й він виглядає дуже самотньо… Все ж краще згодитися може я зможу відчути себе потрібною та коханою?)- роздумувала дівчина .
– Так ,що ти згодна?
– Так , я згодна.
– Тоді зіграє весілля через 2 тижні. Я тобі обіцяю ти будеш у безпеці під моїм крилом.- З ніжною посмішкою промовив володар. Тоді ласкаво просимо в твій новий дім!
-(Мій новий дім…)- Посміхнувшись подумала про себе дівчина.
Вставши з свого трону він підійшов до дівчини і коли вони стояли на проти одна одного виявилося ,що він дуже високий чоловік Чарлі здало ,що його зріст приблизно 237 сантиметри.
-(Нічого собі який він кримезний…)
– Щож тоді пішли я проведу тобі єкскурсію по твоєму новому дому.
– Добре Ваша Величність.
– Називай мене тепер Лукасом.
– Ох добре Лукас.
– Тож почнемо.
Він поклав свою руку на плече дівчини та притяг її до себе. Вони ходили по палацу десь годину в Чарлі прехоплювало подих від виду палацу з середини. Палац і справді виглядав гарно та естетично.
– Щож на цьому завершимо нашу єкскурсію ,а зараз підимо до швиї щоб ти виглядала чарівно.- Він посміхнувся та повів Чарлі по коридору до швиї.
Зайшовши до кімнати дівчина побачила жіночку років 40-47 років яка шила дуже гарний костюм. Коли жіночка побачила на порозі гостей то одразу розплилася в посмішці.
– Ох які гості!- Радісно промовила жінка.
– Добрий день мисис Лайла. Хочу вас з деким познаємити.- Виводячи Чарлі в перед казав він. Це моя нарачена її звати Чарлі.
– Доброго дня мисис Лайла.- Зашарівшись промовила вона.
– Яка мила дівчина! Волосся як ніт та вогонь,а очі як два смарагди!- Взявши дівчину за руки мовила вона
– Я б хотів ,щоб ви пошили їй новий одяг.
– Для такої гарнюні я зроблю найкращі одяг!- Сідаючі за своє робоче місце промовила Лайла. З якої тканини ти хочеш кімано?
– Навіть не знаю… Аж очі розбігаються.
–  Може з цієї ?- Лукас бере тканину яка переходить з червоного кольору в чорний та прикладає до плечя дівчини.
– Так вона дуже гарна та приємна на дотик.
– Гарний вибір.- Сказала Лайла
– От і добре. Я зараз відійду на пару хвилин й повирнуся.- Сказав Лукас та покинув кімнату.
– Можеш присісти там .- Вказуючи на крісло мовила Лайла. Розкажи трохи про себе скільки тобі років,де працювала ,та всяке таке.
– Мені 19 та я працювала в сільхозі сама я не місцева я приїхала сюди коли мені було 15.
– Зрозуміло.- З теплою посмішкою промовила вона. Як ти кажеш ,що ти не місцева то де твоя родина?
– Моя родина зараз живе в східній частині імперії в містечку Семур.
– О я колись там була дуже гарне місто.
– Так це прекрасне місто.- З ніжною посмішкою промовила вона.
– Я вже майже закінчила.
– Так швидко?!
– Так повір дівчинко я цим займаюсь вже майже все життя й за цього я так швидко закінчую.
– Це неймовірно зазвичай одяг шють дня 3 ,а ви зшили за пів години.
– Все досі мене нахвалювати час тебе передягнути сонечко.
Лайла бере Чарлі за рука та веде за ширму ,а іншою бере одяг дівчини.
– Тобі допомогти?
– Ні дякую я зможу сама.
Лайла передає дівчині її новий одяг зкладався з катонового боді без рукавів та з короткими шортами,розкішного кімоно що мало вертикальні розрізи аж до верху бедра та довгими рукавами ,а як доповнення до образу була довга вуаль. Коли дівчина почяла роздягатися до кімнати повернувся Лукас з прикрасами в руках.
– Ти вже закінчила Лайла?
– Так Чарлі вже передягається.
В цей момент дівчина стояли в круживній білизні яка так гарно сиділа на бархітній шкірі. Коли вона почала одягати боді вона зрозуміла ,що їй потрібна поміч щоб затягнути шнурівку на спині: Місіс Лайла не могли б ви мені допомогти?- Визираюзі за ширми промовила дівчина.
– Лайла вийшла на 5 хвилин.- Дивлячись на дівчину сказав Лукас. Яка тобі потрібна поміч?
– Мені треба затягнути шнурівку на спині…- Зашарівшись промовила Чарлі.
– Давай я затягну.- Встаючи з крісла казав чоловік. Давай повертайся.