Фанфіки українською мовою

    Зараз у всіх українців актуальні три теми, як заїбала русня, ахуївші ціни на все і ахуївші українці від відключення світла по всій Україні. І актуальна тема для Валіка, що у них з Миколою,дружба чи щось більше? 18:00, темний Київ:
    – Їбать, в мне немає світла вже 8 годин, шо за хуйня? – сердито написав Микола у спільну бесіду.
    – В мене не було з 9 годин ранку, тільки зараз увімкнули, може і в тебе скоро увімкнуть? – написав Валік.
    – Їбать ну я надіюсь на це – відповів Микола, – все розряджене, води немає, опалення немає, я їбав це в рот.
    * – Їбав б ти мене – хтиві думки Валіка*
    – Ха, лохи, в мене сьогодні навіть не вимикали – зухвало написав Лузан.
    – Блять, допиздівся – розчаровано додав Андрій.
    – Ахахахахахахах, менше пиздіти треба – радісно написав Микола.
    – Хто тут ще лох?) – додав Валік.
    Всім було відомо, хто ж залишився лохом і як швидко наступає карма.
    Через дві години у спільній бесіди хлопців:
    – І що ви думаєте? Світло, йоб твою, так і не увімкнули. Мій телефон з павером кажуть:”Іди нахуй” – написав Микола.
    – Ні, ну реально це такий пиздець, скільки можна вимикати це світло, я вже втомився – підтримав Лузан.
    – Вузькоокий, ти наш. Як же так, бідний, дві години без світла, ая-яй – саркастично написав Валік.
    – Їдь у свою Корею і пизди там, втомився він їбать – Микола.
    – Валік, будь другом, можна до тебе? Коли світло в мене зявиться я не знаю, батарея майже на нулю – спитав Микола
    – Звичайно приходь – відповів Валік.
    Валік був дуже радий, що у Миколи досі немає світла і їм випала нагода зустрітись, адже у Валік в середині були дивні почуття до Миколи.
    * – Цікаво, а у Миколи є почуття до мене? – подумав Валік *
    – Чекай на мене! – радісно написав Микола і пішов збиратись.
    – Кореєць, ти як? Будеш їхати до мене? – неохоче спитав Валік.
    – Буде весело – додав Микола.
    – Та ідіть ви… – відповів Андрій.
    – Ну і даремно – написав Валік.
    *Ні, не даремно – подумав Валік, – нам буде весело і без Лузана*.
    Через годину радісний Микола з пакетом пива і думаючи, що зараз він зарядить свій телефон стояв і дзвонив у двері Валіка.
    Валік відкриває двері.
    – Вечір в хату – сказав Микола, – привіт, брат.
    – Добрий вечір, прошу – сказав Валік.
    Микола зайшов у квартиру, розбувся і поглянув на квартиру Валіка:
    – Вау, світло, як гарно – сказав Микола після 10 годин без світла у себе дома,- і телефон зарядити можна, кааайф.
    – Ти як орк, який нічого не бачив крім залупи – сказав Валік.
    Микола одразу поставив на зарядку телефон з павером і хлопці сіли випити пива.
    Хлопці обговорювали все, що завгодно. Жартували, сміялись, їм було комфортно з одним одним.
    Микола запропонував почитати коменти під останнім викладеним відео “Клуб делентантів” на їх каналі.
    Коментів було дуже багато. Глядачі писали яке класне відео, супер гості, запропонували теми і питання для наступного відео, а також запропонувували яких гостей можна запросити.
    Ну звичайно не обійшлось без коментів де шиперили Валіка і Миколу. Таких коментарів було досить багато і хоча можливо вони були написані в жарт, але Валіку це дуже сподобалось і йому була дуже цікава реакція Миколи.
    Потім хлопці обговорювали як вийшло відео і тут неочікувано вимкнули світло.
    Можливо Валік був радий цьому, адже пиво гарно дало хлопцям по голові і свічкі в такій темряві не будуть заважати.
    А от Микола був не дуже радий, бо він приїхав лише для того, щоб зарядити свій телефон який так і не встиг зарядитись до кінця.
    – Микола, це все із-за тебе.
    – Їбать, а я тут до чого?
    – Ну тиж з собою притягнув вимкнення світла до мене.
    – Ну вибачайте, таке життя.
    Валік запалив свічки, атмосфера була дуже приємною.
    Хлопці дуже добре впорались з чотирма літрами пива.
    – В мене повинен був нагрітися бойлер, якщо хочеш можеш сходити в душ, а я тобі простелю на дивані? – запитав Валік.
    – Хочу – відповів Микола і додав з посмішкою, – але чому на дивані, а не біля тебе?
    В залі повисла тиша…
    – Хахах, жартую – сказав Микола і пішов у душ.
    Валік був у ніяковінні, йому сподобалася ця фраза від Миколи, але жаль, що він додав “жартую”.
    Як тільки вийшов Микола з душу за ним одразу пішов Валік. Весь час поки Микола був у ванній, Валік думав про нього і коли сам був у ванній. Валік навіть думав подрочити, але закінчилась гаряча вода, під холодною він не міг як і без шуму.
    Валік вийшов з душу думав по бажати “на добраніч” Миколі, але не знайшов його в залі. Валік пройшов у свою спальню і побачив, що Микола ліг у його ліжко.
    Валік вирішив скористатися нагодою.
    Він підійшов до Миколи, заліз на нього зверху і почав його цілувати у шию.
    – Хі-хі, друг, що ти робиш? – спитав п’яний Микола якому це подобалось.
    – Ччшшш, просто насолоджуйся – сказав Валік.
    Валік цілував шию Миколи повільно спускаючись нижче і нижче. Валік спустив з Миколи труси, він був у шоці з великого та стоячого члена Миколи.
    Валік відсмоктував член Миколи з різним темпом. Миколі дуже подобалось це, він взяв Валіка за волосся і сам регулював темп який йому подобався. Дуже глибоко видихаючи, наче стогнячи.
    Закінчивши відсмоктувати Миколі, Валік поцілунками піднімався до губ Миколи. Це був самий солодкий поцілунок в їх житті.
    – Тепер я хочу тобі відсмоктати – сказав Микола.
    Валік сів на край ліжка, а Микола став на коліна і швидким темпом почав смоктати стоячий член Валіка.
    На відміну від Миколи, Валік не стримував емоції і дуже голосно стогнав на всю квартиру.
    Валік дістав презерватив з приліжкової тумби і дав Миколі подивившись на нього спокусливим поглядом.
    Микола розтягнув презерватив по члену, різко перевернув Валіка і спитав:”Ти готовий?”. Не дочекавшись на відповідь Валіка, Микола увійшов у нього.
    Спочатку Валіку було неприємно, але через пару хвилин Валік просто насолоджувався.
    Після закінчення хлопці лягли під ковдру і заснули.
    На ранок вони це не обговорювали, лише пообіцяли одному одному, що це не повторится. Але було зрозуміло, що вони збрехали.
    Час забути про минуле, стерти те, що нещодавно сталося…

     

    0 Коментарів