Часткова амнезія в результаті травми

Новина про страшну аварію облетіла пів України, і єдиний хто дізнався, мабуть, останнім – це Спартак Суббота, який після сварки з товаришем вирішив влаштувати день без гаджетів. Виключив всі пристрої, на які могли прийти повідомлення чи дзвінки, й прийнявся за читання книги.

Про причетність Євгена до аварії та його стан, знайомі коміка дізналися досить швидко. На телефон психолога приходило багато дзвінків і повідомлень, але він не чув. Не знав..

Перелом руки у 2 місцях, травма черепу та струс мозку – це те з чим Женя потрапив у лікарню. Він впав в кому. Водію автівки, в якій вони їхали, повезло менше, той загинув на місці..

*Тим часом у Спартака.*

Вже третій чи четвертий раз він переглядає відео де п’яний Янович підбурює натовп до веселого часопроведення та розпивання алкоголю під музику.
– * Так потрібно відволіктись.. Піти десь погуляти? Ні, не хочу зараз спілкуватися чи просто бачитися з людьми.. Замовлю їжу та сяду читати книгу. Так. Це хороший варіант..* – Роздумував психолог.
Комп’ютер, ноутбук, телефон, смарт годинник
та планшет – вся техніка була вимкнена та лежала в вітальні. Блондин сидів на кухні та читав. Дзвінок в двері. Привезли їжу. Спартак забрав пакети у кур’єра та розплатився. Поїв і продовжив читати. Вечором, після душу, ліг спати.
Вночі Спартак страждав від жахливих сновидінь. Хоч він і не вірив у подібну маячню, та проснувшись в 6:29, коли на вулиці ще темно, таки увімкнув телефон. Через хвилину на його телефон прийшло більше 100 повідомлень й 30-и дзвінків. Хвиля мурах пройшла по тілу психолога, коли той прочитав повідомлення від Колі : “Женя потрапив в аварію. Він в комі..” Його накрила хвиля паніки, яку він постараюся вгамувати. Серце билось так сильно, ніби хотіло вирватися з грудей. Комок в горлі ледве пропускав тонкі цівки повітря, які не давали втратити свідомість.
В голові в чоловіка крутилась тільки одна думка: – * Це я винен..* – Вона вбивалась в свідомість, як палаючі стріли.

Наступні дії були, як в тумані. Читання новин, перегляд фото й відео, водні процедури і надівання одягу – все це відбулось за пів години і ось – Спартак вже їде по М-06. Слідів вчорашньої аварії майже не залишилося, та, попри все, відрізнити місце ДТП було не складно..

В 10 годині ранку Спартак влетів в лікарню, в якій лежав Женя. На стійці реєстрації його повідомили про стан постраждалого, але не дозволили його відвідати. Суббота домовився, що як тільки Янович буде в свідомості, або його можна буде відвідати йому подзвонять і він приїде.

1 березня з поверненням весни повернувся і Женя. Як тільки його стан нормалізувався Спартак прийшов його відвідати.
– Женя! Женя.. Привіт, як ти??
– Ее, привіт.. Мені сказали, що я був в комі 12 днів.. Тому підозрюю не дуже, а ше голова болить..
Психолог звернув увагу, що Янович якийсь не такий..
– З тобою щось не так.. І підозрюю це не через головний біль.
– Нуу, скоріш за все. З того, як ти зі мною розмовляєш, я зрозумів – ми були добре знайомі, але я тебе не пам’ятаю. Як тебе звати хоть?

Спартака ніби окропом ошпарило. Амнезія викликана травмою голови..

– Я..як н..не пам’ятаєш..?
– Мм, ну не знаю.. Не знаю тебе.
– Що останнє ти памятаєш?
– Ну, їхали в машині. З ким, чому та коли – не знаю.  Потім свист тормозів і біль..
– А до цього ?
– До цього тільки уривками ситуації з життя і дитинство. Пам’ятаю, що був актором і коміком, а дальше туман.. Так, як тебе звати?
– Спартак. Спартак Суббота..
– Якщо це справжнє твоє ім’я то прикольно. Незвичне.)
– Так.. Можеш пошукати інформацію про мене в гуглі, там і про тебе має згадуватись.
– Оо, добре. А то ми розмовляєм, а я дупля не ріжу хто перед мною сидить, хах.
– Ее.. Добре, тоді я піду.. Ще побачимось.
– Так, Спартак, бувай. Приємно було познайомитися. – На його обличчі грала усмішка, така щира, яку пам’ятав Спартак..

Психолог вийшов з палати актора. На коридорі він зустрів лікуючого лікаря Жені.
– Лікарю!
– Так, я вас слухаю.
– Я тільки що був у Євгена Яновича.
– Оу, так, він вийшов з коми після аварії.
– В нього часткова амнезія.
– Що? Як ви прийшли до такого діагнозу?
– Він не памятає останні 2,5 роки
– Тобто?
– Він не пам’ятає мене, ми знайомі 2,5 роки.
– Наскільки близькими ви були?
– Товаришували та знімали подкасти 2 роки. Бували у турах та на відпочинку.    -Хм, цікаво. Ми обстежимо його та повідомимо вам результати.
– Дякую. До побачення.
– До побачення.

Суббота вийшов з лікарні. Зразу після цього йому подзвонив Антон.
– Альо, ну шо? Як там Женька?
– Ало, та шо, прийшов в свідомість.
– Оо, хоч якісь хороші новини. Як він себе почуває?
– Нормально. Але.. Як сказати.. Він не пам’ятає останні 2,5 роки.
– Шооо?? Як так не пам’ятає?
– Часткова амнезія в результаті травми голови – це я так кажу, але я впевнений  що лікар скаже те ж саме.
– Ого.. І як тепер буде?
– Та як? Поки ніяк, а далі побачимо..

Це поки все, але вже незабаром викладу продовження ♡