Частина 1

Перший місяць літа промайнув непомітно — здається, що ще вчора закінчився перший курс, але зовсім скоро, всього через два тижні, Ваймак, Кевін і Ендрю від’їжджають, щоб набрати новачків у команду. Ніл же вирушає на тиждень до Британії, щоб вирішити важливі питання щодо його безпеки разом із Стюартом. Ідея розставання з командою, особливо з Ендрю, зовсім не приваблювала Джостена, але, на жаль, він не мав вибору.

За цей місяць стосунки між Нілом та Ендрю сильно не змінилися — Міньярд все ще відмовлявся визнавати, що між ними є “щось більше”, і Ніл, хоч і намагався переконати себе, що йому все одно, все ж трохи засмучувався з цього факту. Джостен не міг сильно скаржитися — як би там не було, деякі зміни не можна було не помітити: Ніл вже міг безпечно торкатися волосся Ендрю, звичайно, з його вираженою згодою, у рідкі моменти обіймати блондина, до того ж тепер вони жили разом. На літо гуртожиток закривався, тому, після недовгих роздумів, “Монстри” вирішили орендувати квартиру, відмовившись від пропозиції Еббі пожити у неї. Квартира не була дуже «розкішною», але компанія легко пристосувалась до життя у ній — маленька кухня, вітальня, вбиральня і дві кімнати: в одній три ліжка, а в іншій одне двоспальне. По мовчазній згоді, Ендрю та Ніл зайняли окрему кімнату, ігноруючи жарти і насмішки від інших.

Вони спали, не доторкаючись – минуле обох хлопців ще не дозволяло їм цього зробити. Проте вони вже не прокидались кожного разу, як хтось із них повертався уві сні чи голосно дихав. Між ними з’явилось неофіційні правила — лягати спати лише тоді, коли обидва перебувають у кімнаті, і перед тим, як кудись піти, попередити про це один одного. Врешті-решт, після всього пережитого, Міньярд та Джостен постійно хвилювались за безпеку один одного, тому такі звички хоч частково, але зменшували їх тривожність.

Зараз, готуючись до ранкової пробіжки, Ніл затримав свій погляд на мирно сплячому блондину і не стримав м’яку посмішку. Легенько нахилившись, він подув на обличчя Ендрю і тихим голосом попередив про свої плани. Ендрю нахмурився від холодного повітря, але відкрив затуманені очі і кивнув, знову занурившись у сон. Такий спосіб будити Міньярда Ніл придумав приблизно тиждень тому, коли втомився дивитися, як Ендрю різко прокидається від дотиків, а потім, через спричинену адреналіном енергію, знову не може заснути. Цей спосіб, на щастя, не лякає воротаря – навіть у стані сну він знає, що так його розбудити може лише Джостен.

Коли Ніл повернувся, Міньярд вже прокинувся і зустрів його на кухні з двома горнятками гарячої кави. Джостен ледве стримав посмішку – вигляд заспаного Ендрю, його розпатлане волосся і домашній одяг кожного разу заставляло щось у його грудях стискатись від радості.

— Дякую, — Ніл взяв в руки горнятко міцної кави без молока і цукру, зробив ковток і додав з легкою посмішкою: — ідеально.

— Не звикай, — здавалося, без емоцій відповів Ендрю, але Джостен, який з кожним днем все краще розумів блондина, почув у цій фразі добре прихований посмішку.

Вони просиділи в приємній тиші недовго — на кухню, немов ураган, увірвався Ніккі і наповнив кімнату своїм голосним вигуком:
— Доброго ранку! — Ендрю байдуже подивився на широко усміхненого хлопця і продовжив пити свою, надто солодку на думку Ніла. Рижий просто кивнув у відповідь. Розуміючи, що ніхто не на настрої для жвавої бесіди, Ніккі зітхнув і попрямував до виходу з квартири, але біля дверей обернувся:
— Не забудьте, що ми виїжджаємо після обіду, тому давайте так, щоб ми не чекали вашу солодку парочку, — швидко промовив він і ледь не вилетів із квартири, щоб не потрапити під гарячу руку Міньярда.

Ніл подивився на блондина, але, на його подив, той навіть оком не повів, і просто проігнорував його питальний погляд. Джостен вирішив не заморочуватися, тому мовчки пішов в кімнату готуватися до поїздки в Колумбію і Райських Сутінків. Через кілька хвилин поруч з ним опинився пакет із вже звичними чорними речами. Ніл демонстративно закотив очі, на що Ендрю просто сказав:

— Не вийобуйся, — на цей раз Джостен вирішив промовчати, але ще кілька хвилин старанно ігнорував присутність пакету з одягом і самого Міньярда. Той спершу спостерігав за ним, а потім почав готуватися і сам.

Через якийсь час хлопці почули гуркіт на кухні і незадоволене буркотіння — це означало, що Кевін взявся за приготування сніданку, так як сьогодні черга була його. Ніл уже був готовий виходити, але його зупинило обережний дотик блондина, який швидко запитав:

— Так чи ні? — отримавши позитивну відповідь, Ендрю поклав праву руку на шию Джостена і притягнув до поцілунку. Він тривав недовго, але обидва хлопці отримали ту дозу ендорфінів і адреналіну, яку обоє потребували. Такі короткі поцілунки ставали все більш звичним ділом для двох Лисів — у роздягальні, прямо перед тренуванням, на кухні, коли Кевін йшов до своєї кімнати, у машині, коли інші затримувалися в магазині, або, як зараз, перед самим виходом. Здавалося, начебто Ендрю все більше і більше потребує цих недовгих моментів, а Ніл тільки і радий, що отримує все більше уваги від Міньярда.

(Такс, я нарешті настроїлась перекласти мій фф і забрати його з фікбуку після того як хтось сказав що хоче його озвучити – ні російській озвучці пхаххпх. Але якось не розібралась ще з сайтом, тому не знаю як опис писати чи щось таке)