чай з обліпихою і вафельками

На годиннику показувало 22:07.

Хлопці їхали на подкаст у Львів,й Микола намагався якомога швидше доїхати до готелю,тому що комендантська година буквально через годину,а до міста 80 км.

На передніх сидіннях Антон і Микола обговорювали якусь нісенітницю типу який ресторан краще,а от на задніх картина була поцікавіше.Женя сперся на Спартакове плече й сопів,був схожим на совеня,другий в той момент намагався заснути,але коли в тебе на плечі спить таке чудо то здається що то неможливо.Схоже,Спартак так і не засне через те що буде скоріше всього дивитись на Женю.

***

Булінгмобіль прибув до готелю близко 23:30.Швидко зібравши речі хлопці пішли до стійки готелю щоб заселитися.На їх вибір впав капсульний готель яки знаходився найближче до зали там де мав бути завтра подкаст.Тому вони поплентались з останніх сил.

-Перепрошую,але в нас залишилося тільки 2-ві одномісні капсули і 1 двоспальна.-дівчина за стійкою повідомила цю новину.

-Добре,хай буде так тоді.-Антон забрав ключі від капсул і всі пішли нарешті спати.

***

Коли вони були вже біля капсул то Микола оговтався й запитав хлопців.

-Слухайте,а хто де буде спати?я хочу спати в одномісній,тому що виспатись одному краще ніж коли тебе вночі під боком штурхають і бурмочать уві сні.

Антон також погодився що хоче спати один,бо бідненький назнімав стільки за останні 4 міста що горлом поперек вискочило.

-Тож тоді Женя і Спартак разом сплять.

-Добре.-позіхнувши відповів Женя який хотів нарешті дійти і лягти спати.

Коли всі вже поскладали речі,вмились й сходили в душ та й побажавши надобраніч розійшлись.

Тільки от коли Женя залів в капсулу з Спартаком, сон як рукою зняло.І коли він влігся,то зрозумів що хоче обліпихового чаю і вафель.

-Спартак.

-Мм?

-Я хочу чаю з обліпихи і вафель

-Женя,ти на приколі?

-Без жартів,я реально хочу чаю з вафлями.

-І що ти пропунуєш?

-Сходи і візьми мені.

-Стоп,а з якого переляку це я маю йти?

-Бо я дуже втомлений і хочу відлежатись,і ноги болять до нестерпності.

-Добре,йду.-важко видихнувши Спартак вийшов з капсули й пішов по чай з обліпихою й вафлями.

***

Через 20 хвилин Спартак прийшов з 4-ма вафлями з шоколадним топінгом й 2-ма стаканчиками з чайом.

-Нарешті!-Женя рванувся до його спасіння але не так просто.

-Ей ей ей,я теж хочу, так що я зараз залізу і будемо їсти і пити.

-Добре,добре.-поки Спартак заліз то Женя розпакував вафлі і взяв чай.

-Бляфа,яф то смафно.-говорив Женя з набитим ротом вафель.

-Пережуй і тоді говори,розумнику.

***

Женя і Спартак говорять про завтрашні плани на день й про все на світі,але на годиннику вже година ночі,а вони не закругляються.

-Женя,давай вже спати нарешті,в тебе очі злипаються вже он.

На це сам Женя позіхнув і кивнув в знак підтвердження.

Викинувши стаканчики і пакети з під вафель вони нарешті вляглися.

Женя й Спартак були обернуті спинами до один одного.Раптом Спартак перевернувся обличчям до спини Жені й спитав в нього.

-Женя,можна тебе обійняти?

-Можна.-Женя вже майже заснув,але коли йому доперло що зараз відбувається то сон вирішив піти 10 дорогою від нього

Притуливши Женю до себе обидвома руками він зарився носом у кучері.Він відчував дихання Жені.

Не пройшло й хвилини як Женя обернувся до Спартака обличчям.Тепер вони дивилися у очі один одному.Спартак бігав очима по обличчю Жені,і різко погляд впав на губі.Ні,ні ні бовдур,не можна його цілувати ні в якому разі казав внутрішній голос якого Спартак навіть не слухав,в данний момент контролювало тіло не мозок а бажання.

Різко притягнувши Женю до себе Спартак почав цілувати його.Спочатку Женя нічого не зрозумів,але потім відповів взаємністю,й яка доволі тривала довго.Відсторонився перший Женя якому не вистачило дихання.

-І що це значить,що тепер бу..-не встиг він сказати як Спартак знову його поцілував.

-Все завтра,дурнику мій.

Спартак обняв міцно Женю й почав засинати,під тихе сопіння Жені він розслабився.

Вже через декілька годин почне світати,але вони нарешті змогли ось так провести час.

автор писав це файне мистецтво у 11 ночі,й 40 хвилин<3

сподіваюсь вам сподобався цей фанфік,якщо є помилки пишіть,бо пишу напівсонна

9:32: відредагувала слова і дещо удалила й дописала,читайте на здоров’я!!

йой,я не думала навіть що буде стільки лайків і переглядів,дякую вам!!

думаю,що я зроблю 2 частину)