Цікавий об’єкт

Перед тим як ви почнете читати цей крінж, якщо бачили на просторах фікбуку цей твір еа руснявій, це я, але вирішив написати все це моєю рідною. Це ау по Розбитостеколлю Трансформерів, моя версія, чому б і ні, всі люди тому що я не вмію описувати трансформерів.

— Ти тут примусово?

На це запитання вчений обернувся, опускаючи погляд із чоловіка, що був прикутий до стільця.

— Я виявився боягузом. Мою команду розстріляли за відмову у співпраці, а я злякався за власне життя. — руки сильніше стиснули планшет, дряпаючи нігтями фарбу на краях.

— Бояться за власне життя нормально, не всі сміливі. – На розмову Мегатрона вивів вигляд спостерігача. Коли Оптімус Прайм сказав цій людині простежити, той піджав губи але погодився. Відсутність кровожерливості та спроби завдати будь-якого виду шкоди дало зрозуміти, що перед ним явно не член Автоботів. Таких за час перебування на базі було кілька. Легко відрізнити цілком розсудливих від тих, які поїхали дахом. Один учений і один медик. Ім’я медика невідоме, а ось перший Старскрім.

— Я знаю, що… тобі страшно, ми можемо допомогти один одному. — голос став тихішим, але раптом у стін є вуха.

— Вибратися звідси нереально. — хоч в очах була надія, але розсудливість спускала це почуття. Мегатрон давно помітив крило, що було неприродно опущене. Таке буває, коли ламаєш і неправильно зрощуєш. Знаємо, проходили.

— Ти знаєш усі ходи та виходи, я ж маю невеликий пріоритет у силі. Чому б нам не поєднати зусилля? Удвох легше.

Старскрім повністю розвернувся, підходячи ближче до чоловіка. Кожен крок супроводжувався гучним стукотом підборів. Пролунав гуркіт. Вчений розвернувся у бік зачинених дверей, які незабаром відчинилися. Від туди виглянули, повні зневаги  пари яскраво-блакитних очей. Хоча дівчина і виглядала маленькою, але Старскрім знає не з чуток її агресію.

— Знайшов друга по нещастю? Незабаром його не буде. Іди з дороги, я хочу випустити пар.

— Мені дано наказ, не впускати нікого. — яскрава брехня, але така гарна, Арсі закотила очі, цокая

— Тому попрошу піти. — Прайм надто добрий. Тебе не чіпай, жалюгідного медика теж, тепер ще й бранця.

Перепалки на щастя не сталося, як тільки двері зачинилися, вчений швидко відійшов кудись у куток, дивлячись на стелю.

— Опусти голову, сховай обличчя. — Той підняв свою руку на одну з камер, показуючи червону лампочку. – Їх камери не записують голос, але мають високу якість. Я став у сліпу зону, і можу тобі дещо розповісти.

Старскрім знав про десептиконів, про хорошого лідера та  поганий стан корабля. На жаль, його встигли знайти в зруйнованій лабораторії не ці люди … на автоботів довелося працювати, створювати земний міст і абгрейдити вже існуюче обладнання для отримання більш високих результатів. Так, були плюси: необмежені ресурси, свобода у винахідництві, але це ніщо порівняно з тим, навіщо його розробки використовують.

— Я можу перевезти тебе в сліпу зону лабораторії, коли Прайм вимагатиме проникнути в твій мозок, зможу звільнити, віддати всю інформацію про подібні зони в будівлі, все інше залежить від тебе. — вчений намагався говорити швидко і тихо, прослухати їх міг будь хто. Ще раз пройшовшись поглядом по зовнішності ватажка, він склав руки.

— Я можу викликати земний міст через зв’язківця. – Чоловік слухняно опустив голову, струшуючи так, щоб волосся приховало ворушіння губ. — Але якесь обладнання заважає мені прорватися.

— Башти. — миттю ожив Старскрім, починаючи нишпорити у своєму планшеті. — Вони використовують вежі, які приховують їхнє місцезнаходження, пригнічують будь-який зв’язок крім особистої хвилі.

— Твоя розробка?

— На жаль, командире. — вчений пам’ятав, як створив дві вежі, що запустив на даху будівлі, весь зв’язок просто зник, так що довелося ще й створювати на пару з Ретчетом окрему хвилю, вона єдина, яку пропускає ця річ.

— Ти можеш їх вимкнути? — він підняв голову, щоб побачити негативне хитання головою.

— Їх треба просто вивести з ладу. Я… я іноді виходжу з Бамблбі на розвідку. Якщо вийде… — піднявши погляд з екрана на десептикона, той занервував. — Я буду поза зоною дії поля і зможу злити координати твоїм, але…це ризик, за мною завжди хвіст…

***

Тонкі пальці  втомилися натискати панель, а очі під маскою дуже пекли. Саундвейв не припиняв шукати свого командира, марно намагаючись витрачаючи сили вже третій день.

Раптом по особистому зв’язку пролунало повідомлення про запит на з’єднання, вже повністю знеможеним, зв’язківець прийняв запит. У навушниках жодного слова, лише звук вітру і голос Бамблбі, який тільки те й робив, що гарчав про повільність якогось Старскріма. Вчепившись за цю ниточку, десептикон пробив місцезнаходження, недалеко від населеного пункту. Хто б це не був, але цей “Старскрім” явно хотів щось цим сказати. На жаль зв’язок перервався, як тільки ті сіли в машину і проїхали близько двадцяти хвилин. Та весь цей час зв’язківець жадібно стежив за пересуванням та розмовою. Тепер Лазерник має роботу, перевірити місце, де зник зв’язок. І перевірити цю людину в базі Кібертрона, що лишилась у них від частини.

— Інформація: Вчений Кібертронської лабораторії вищого рівня. Впевненість: Шоквейв повинен його знати. — Саундвейв не мав сумніву у знанні про існування один одного, враховуючи, що обидва були вченими вищої категорії. Чоловік, що сидів попереду, кивнув і протер своє єдине око, намагаючись сконцентруватися на тому, що показує зв’язківець.

— Да знаю. Я думав, він помер. Значить, працює на автоботів…

— Припущення: пастка.

— Навіть якщо пастка, це треба перевірити.

— Пропозиція: запуск лазерника.

— Виконувати пропозицію.

Механічний птах злетів і попрямував по заданих у програмі координатах. Шоквейв став заміною Мегатрона, оскільки ніхто не захотів брати він таку відповідальність.

Коментар: Отже, якщо ти дочитав цей кринж до кінця, ти молодець

—–

Шоквейв та Саундвейв, що спілкуються поглядами та жестами: просто існують. Мегатрон дивлячись на їхнє спілкування: Ви що аферисти?