ця поразка відчувається так солодко.

хук зі всієї сили припадає прямо в щелепу, змушуючи похитнутися та відступити на крок назад. у вухах починає шуміти, а основний звук ніби приглушується. ще крок назад в спробах повернути собі ясність зору, адже в очах все пливе. проте тих лічених секунд недостатньо, щоб перевести подих, а другий удар вже стрімко влітає під ребра і розпалює вогонь всередині тіла сильніше. це нестерпний біль чи поштовх до сили? байдуже. чонгук робить короткий видих, щоб з непередбаченою швидкістю кинутися на «супротивника». він виконує аперкот прямісінько у сонячне сплетіння, чуючи нецензурну лексику у свій бік, а потім, посміхаючись, добиває тим самим нижнім ударом у підборіддя. на цьому бій закінчується, адже опонент падає на м’які мати.

—пф, оце все? кім, да ти сьогодні слабенький.

в голосі молодшого чується неприховане глузування, поки він, накульгуючи, прямує до своєї пляшки з водою. прохолодна рідина приємно розливається по тілу і хлопець полегшено видихає.

—по-перше, за цей тиждень наш рахунок 3:1 в мою користь, тож, не переоцінюй себе, цуценя.

спокійно доноситься ззаду. техьон підіймається з матів та прямує до того ж місця де стоїть чон, щоб взяти свою воду.

—ти.. як ти мене назвав?!

задихаючись від злості з образою в голосі промовляє чонгук. та відчуваючи присутність зовсім близько, повертає собі контроль над емоціями і повертається обличчям, бажаючи зустріти кіма холодним поглядом.

нахиляючись, ніби через чонгука, старший бере свою пляшку та повертається у вихідне положення.

—по-друге, вчорашній вечір я провів у нічному клубі. а це свідчить про те, що лише по цій причині я віддав тобі сьогоднішню перемогу.. цуценятко.

техьон підносить до губ пляшку, уважно спостерігаючи за реакцією свого співрозмовника. погляд навпроти наповнюється шаленою злістю, змушуючи куточки губ поповзти вгору у самовдоволеному оскалі. зробивши декілька освіжаючих ковтків, старший готується (чекає) до емоційного вибуху. до розгонистих ударів, словесних образ, гарчання. та, натомість, цього всього не відбувається. чонгук просто сверлить його сердитим поглядом і розвертається, починаючи прямувати до виходу.

молодший не вважає потрібним зараз надерти кімовий зад знову. по правді, слова про нічний клуб його зачепили. він ніколи у цьому не зізнається, та вже понад півроку сохне по цьому до неможливості сексуальному і, в той же час, дратівливому хлопцю.

—чооон, куди це ти тікаєш? невже ти злякався? тяф тяф, маленький цуцику?

але терпіння у чонгука не залізне, навіть трішки. швидко розвернувшись на 180 та за декілька кроків долаючи відстань між ними, він із силою штовхає старшого до стіни, змушуючи того не слабо прикластися потилицею об стіну. та це всеодно не стирає широку, задоволену посмішку з його гарненького обличчя. молодший стискає техьонову майку в кулаках, злісно випльовуючи:

—ти забуваєшся, кім. я тільки після травми та навіть це не завадить мені розмазати тебе по цій стінці. і як тільки я повністю одужую, то в мить переверну рахунок. тож краще слідкуй за язиком. а свій фетіш на подібні клички прибережи для чергової мадами, яка з радістю ляже під тебе у клубі.

—охохо, то от, що тебе більш зачепило? не хвилюйся, лялечко, я по хлопцям.

техьон сміється, підморгуючи чонгуку, який аж скривився від такого прізвиська. і сміх виводить молодшого ще більше. так і хочеться стерти це самовдоволення з його обличчя.

—дякую, що поділився, проте мені глибоко начхати на твоє особисте життя. ще раз, кім, не смій..

та договорити йому не дають, перебиваючи насмішливим тоном.

—та ну, байдуже? думаєш, я повірю в це? та ти від ревнощів весь почервонів. помідорка, не переймайся, я нікого не трахаю. мене взагалі ніхто не цікавить, окрім тебе.

чонгук на хвилинку губиться, тупо кліпаючи очима, а потім несильно але достатньо болісно заїжджає кулаком кіму в обличчя. знову натягуючи тканину його майки, він дивиться тому в очі:

—ти жартувати надумав? які, в біса, ревнощі? в мене жодних почуттів до тебе. а ти, певно, не розумієш, хто перед тобою і на що я здатен.

кім витирає кров зі своєї губи, мовчки вдивляючись в обличчя навпроти декілька секунд. а потім, абсолютно спокійно, немов це повсякденна розмова, промовляє:

—тоді поцілуй мене.

—що, бляха?!

чонгук аж відсахнувся від старшого. ну так, від гріха подалі.

а техьон навпаки, тільки ближче до його обличчя нахиляється, змушуючи впасти в ступор від такого пильного погляду.

—кажу, поцілуй мене. якщо в тебе немає почуттів, то ти без питань це зробиш. чисто на спір.

—я йду звідси, божевільний.

чон стрімко розвертається, бажаючи покинути зал якомога швидше, бо шалений ритм серцебиття контролювати вже неможливо. але старший, схоже, не схвалює таке рішення і, хапаючи хлопця за руку, різко притискає того до стіни. це змушує чонгука геть розгубитися. гаряче дихання, яке відчувається зовсім близько, змушує вуха загорітися, а щоки вкритися легким рум’янцем. очі техьона стемніли, там тільки вогники граються. дихання збите, а погляд спускається на чонові губи. однією своєю рукою він все ще тримає за зап’ястя чонгука, притискаючи його руку до стіни над головою.

—блять, кім техьон, закінчуй свої жарти та відійди геть. клянусь, ще трохи і я не буду себе стримувати від задоволення розмалювати твоє обличчя.

нехай чон і звучить твердо та, все ж таки, виходить тихіше, ніж він планував.

—я знаю. всі знають твою силу, чон чонгук. тебе всі бояться, ти знав? мої слова стосовно цього раніше були сказані лише для того, щоб розізлити тебе. тож я чудово знаю, що ти з легкістю переламаєш мені всі кістки.

він нахиляється ближче, видихаючи прямо у вухо чонгука:

—тож, вріж мені, чон.

ніжно цілує мочку, а потім спускається до шиї, залишаючи і там поцілунок. вільну руку кладе на витончену талію молодшого.

—я повністю беззахисний, тож, бий.

шепоче, проводячи язиком по шиї. він вкриває ніжну шкіру поцілунками, полизуючи та несильно втягуючи її, стискає руку на талії сильніше. прикусуючи ключицю та швидко зализуючи укус, він загострює увагу на тихому видиху зверху. підіймаючись поцілунками вгору, він обпалює гарячим диханням чонове вухо та тихесенько запитує:

—то що, чон, мені варто зупинитися?

і в цей момент обводить язиком вушну раковину, вибиваючи з чона здавлений стогін.

—чорт… ні.. ні..

майже благаючи, шепоче молодший.

—мм, що «ні»?

він крихітними поцілунками знову веде по лінії підборіддя, спускаючись по шиї, прикусуючи пульсуючу вену, проводячи язиком по кадику.

—блять.. не.. не зупиняйся

наприкінці речення голос зрадницьки здригнувся від бажання, що накриває чонгука з кожною хвилиною.

а техьона просити двічі не треба, він одразу припадає до чонових, таких бажаних губ, пронизуючи тіла обох збудженням. поцілунок на початку тягучий, солодкий, щоб дати можливість звикнути та насолодитися. кім проводить язиком по нижній губі, а потім зводить до пристрасного, волого поцілунку, заглушаючи важкі видихи чонгука. надавлює, поглиблюючи та сплітаючи їхні язики і сам низько стогне, не в силах стримувати себе. його рука, що стискала чонову талію, вже оминає рельєф тіла, вивчаючи його. все, як він і уявляв: тверді м’язи, напругу яких неможливо не відчути. він веде руку нижче, різко накриваючи пах хлопця та ковтаючи його високий стогін.

чонгук неочікувано відштовхує кіма, намагаючись не помічати збентежений погляд. а техьон, хоч і намагається зосередитися на тому, що відбувається, не може не насолодитися своєю роботою. чон перед ним почервонілий, загнаний, хапає припухшими губами повітря, а тонка шия вкрита червоними плямами та слідами від зубів. його зубів.

та не встигає старший і запитати, як чонгук зривається з місця, тікаючи геть.

вибігаючи з залу, все ще відходячи від цієї ситуації, чонгук чує лише здивоване кімове:

—чон?

* * *

наступного дня вони знову зустрічаються в залі і побачивши на молодшому термогольф, яким він старанно намагався закрити наслідки вчорашнього, техьон не може стримати задоволеної посмішки. от тільки чонгук усіма способами уникає кіма, кидає тільки коротенькі докори стосовно техніки та не більше. він навіть погляд на старшого не підіймає, а коли вони встають в спаринг, чон мовчки б’є сильніше, швидше, тільки б не говорити. техьон програє, падаючи на мати та намагаючись відновити збите дихання.

—рахунок 2:3

з цими словами чонгук забирає свої речі і йде, навіть не заходячи в душ. він не дає жодного шансу на розмову але техьон не з тих, хто здається. і в нього є суттєва причина цього не робити.

так проходять ще два дні, поки кім старанно намагається знайти підходящий момент для розмови, а чонгук так само старанно робить все, щоб цієї розмови не сталося.

у четвер чон запізнюється на тренування через дощ і тренер просить його залишитися на двадцять хвилин довше, щоб самостійно потренуватися за пропущений час. в залі він постійно відчуває на собі погляд техьона, довгий та пильний, від якого мурахи по шкірі. а його витівки, як, наприклад, провести пальцями вздовж попереку, проходячи повз, чи притягнути до себе на декілька секунд під час спарингу – змушують втратити зосередженість та збивають ритм дихання. витримуючи чергові пекельні півтори години на одній території з кім техьоном, він полегшено видихає, усвідомлюючи, що залишився в залі зовсім один. закриває двері на ключ та вставляючи у вуха навушники, продовжує відточувати удари, паралельно наспівуючи еда ширана. коли руки починає зводити від болю, він закінчує тренування та, витираючи рушником піт з обличчя, прямує у роздягальню, а потім і в душ. чонгук ставить телефон на верх кабінки та починає вже вголос співати, насолоджуючись прохолодною водою наодинці з собою. принаймні, він так думає. вимикаючи воду, він чує позаду знайомий голос:

—у тебе дуже мелодійний спів. я б слухав його і слухав, якби мою увагу не відволікав оголений ти.

в паніці хапаючи рушник з кабінки, чон хоч якось замотує його на своїх стегнах, повертаючись до техьона обличчям. той посміхається, хижо блискаючи зубами та схиляє голову на бік, немов чогось чекає. а погляд чонгука спускається нижче, на оголений торс. дідько, кім стоїть в одних тільки боксерський шортах, виставляючи на показ своє неперевершене тіло. його руки схрещені на грудній клітині, яка повільно здіймається. це змушує молодшого роздивитися вени, які вкривають його руки, немов гілки дерева, а потім кубики пресу, які так і хочеться обвести язиком, а нижче знову ледь помітні вени, які простягаються за резинку шортів. він так гаряче виглядає, що чонгук прямо зараз готовий встати на коліна і.. різко приходячи в себе, він повертає погляд на обличчя кіма, який дивиться на нього з піднятою бровою та посмішкою.

—надивився? взагалі-то цей експонат руками чіпати заборонено але для тебе я зроблю виключення.

—я і не дивив.. взагалі, ти що тут робиш?

—тебе чекав. круто звісно, що завдяки тобі я провів в душі стільки часу, скільки захотів і розслабився після тренування, проте ти займався не 20, а 50 хвилин. я твоїм рукам не заздрю, не уявляю, як вони завтра боліти будуть. але фортуна всеодно на моєму боці, раз ти сьогодні спізнився і ми можемо поговорити.

—з руками розберуся, дякую. не розумію про що ти.

–та ну? невже ти не пригадуєш мої губи на своїй шиї, не пригадуєш наш поцілунок, наповнений пристрастю? а мої руки на твоєму тілі, свою реакцію та власне збудження? я із задоволенням можу нагадати тобі ці відчуття.

тримати спокійний вираз обличчя виходить дуже важко, тому чонгук воліє ретируватися звідси якомога скоріше. він обходить техьона, який виглядає абсолютно спокійним, та прямує до своєї шафки. старший розслаблено йде за ним. ігноруючи чужу присутність, чон закріплює рушник на стегнах сильніше та дістає запасний, яким поспіхом витирає плечі. не витримуючи, він знову розвертається обличчям до кіма.

—ти так і будеш тут стояти? я хочу перевдягнутися, йди додому. твоя присутність дратує мене і..

та спокійний раніше техьон змінюється в обличчі, різко підходячи до чонгука і нахиляючись зовсім близько. чон ловить флешбеки і його серце знову робить сальто, а від збентеження погляд доводиться опустити вниз.

—а знаєш, що дратує мене? ось ця гра в хованки від мене. два тижні назад п’яний чімін проговорився мені про твої почуття і я, думаючи, що був не взаємно закоханий 8 місяців, зрадів та нарешті зрозумів, що в мене є всі шанси. я намагався вивести тебе на емоції, намагався поговорити, щоб переконатися у цьому самостійно. а потім вирішив діяти. і я знаю, що бачив весь цей час. я відчував твої погляди, твої рухи, а твоя реакція в той день звела мене з розуму. я знаю, що подобаюся тобі. і я розумію, що таке пришвидшення подій налякало тебе, заплутало. але я так довго чекав, що не хотів тягнути час. я знаю, що це взаємно. і ти маєш знати. ти подобаєшся мені. і я не хочу, щоб..

—вибач, техьон..

чонгук закриває обличчя руками, не в силах більше слухати. сором накриває його з головою, він так тупо поводився весь цей час.

—я справді злякався, тому що все це сталося занадто швидко. я весь час приховував свої почуття і навіть думки не було, що вони можуть бути взаємними. а потім ти просто цілуєш мене і я.. це дуже заплутало мене. мені шкода, що я вирішив бігати, як мала дитина, а не серйозно поговорити з тобою.

—я радий, що ми це прояснили. бо, знаєш, я так розгубився в той момент. але твоя спроба приховати мої засоси була доволі кумедною. щось романтичне є в тому, що тільки я знав причину, по якій ти різко змінив футболку на термогольф. а як ти смутився, коли фелікс випадково помітив засос і почав тебе розпитувати, ти так мило виправдов..

чон не дає старшому довести свою тираду до кінця, впиваючись у його губи поцілунком, притягує впритул до себе, руками обвиваючи шию. він відчуває, як той самовдоволено посміхається, певно, пишаючись своєю маленькою перемогою. але чонгуку байдуже, бо він, схоже, теж усміхається. техьон плескає його по стегну, просячи підняти ногу і коли це відбувається, хапає хлопця під коліно, втискаючи своїм тілом в шафки позаду. між ними немає і натяку на вільний простір, а члени притиснуті один до одного, даючи хоч якесь необхідне тертя, тож це вибиває з чонгука тихий стогін. вони цілуються гаряче, з пристрастю та легкою агресивністю, немов зголоднілі, розділяючи одне повітря на двох. чонгук намагається вкласти в поцілунок чергові вибачення, згоду зі словами старшого та свої почуття. його руки зариваються у м’яке волосся кіма, він відтягує пасма, пропускаючи їх крізь пальці, а великим пальцем лівої руки масажує зону за вухом техьона, змушуючи того тихо промичати в поцілунок і стиснути руку на стегні сильніше. інша рука техьона, що стискала тонку талію чона, повільно переміщається на його торс. його долонь огладжує рельєф, спускаючись вниз, натискаючи прямо над початком рушника, що все ще якось тримається на стегнах молодшого. чонгук не стримує скуліж, переміщаючи свої руки на міцні плечі хьона. він так хоче вивчити тіло старшого, відчути його під своїми дотиками, тож не бачить сенсу відтягувати час. спускає руки на грудну клітину, відчуваючи під долонями як та здіймається від важкого дихання. він дуже повільно веде вниз, бажаючи сконцентруватися на кожному м’язі техьона, відчути їх міцність. зачіпає збуджені ареоли сосків, вибиваючи з техьона важкий видих, доходить до пресу, обводячи великими пальцями кожен кубик, натискаючи, щоб відчути наскільки вони тверді. а потім нижче, забираючись пальцями під резинку техьонових шортів. чонгук посміхається у поцілунок, ковзаючи рукою до члена старшого, змушуючи того горіти всередині. повільно, ніби знущаючись, проводить кінчиками пальців по всій довжині. техьона ніби током пробиває, а внизу живота зав’язується вузол збудження. він неохоче перериває поцілунок, припадаючи губами до плеча чонгука, важко видихаючи в ритм рухів його руки, притискається до його тіла ближче, поки той продовжує свої дії. кім перехоплює руки чона, фіксуючи їх над головою та переплітає їхні пальці, підіймається поцілунками вгору, а потім веде язиком по лінії підборіддя чонгука, зупиняючись на його губах.

—я так хочу тебе, чонгукі. так сильно, що в очах все пливе.

після цих слів цілує того в куточок губ, легенько у підборіддя, знову в шию, змушуючи молодшого закинути голову.

—тоді, благаю, кім, трахни мене прямо зараз.

старший з секунди дивиться в очі навпроти, помічаючи наскільки вони темні та замилені збудженням, а потім різко розвертає чона до себе спиною, змушуючи того ахнути від несподіванки. він огладжує його талію руками, спускаючись нижче, а спину покриває ледь відчутними поцілунками. із задоволенням позбавляється рушника, прикусує чутливу шкіру між лопатками, яка одразу червоніє, а свої руки вже розташовує на сідницях молодшого.

—чонгукі, а як же мастило?

—в моїй сумці, швидше.

але техьон навпаки зависає, тупо дивлячись на чона. він підіймається до шафки, справді знаходячи в сумці невеличку баночку та скептично піднімає брову вгору.

—та господи, блять, я самотній гей. чого ти очікував?

чонгук не витримує цього погляду і опускає голову вниз, утикаючись чолом в дверцята. він червоніє, бо техьон продовжує мовчати, переводячи погляд з баночки на нього.

—більше ні.

—що?

але молодший не встигає повною мірою відреагувати, тому що техьон, розташувавшись позаду, встає перед ним на коліна і кусає за сідницю.

—вигнись більше.

—що? кім..

—зроби те, що я кажу.

і чонгук робить. він прогинається в спині, трішки розставляючи ноги ширше для зручності, не сміючи переводити погляд вниз, на техьона. його огортає хвиля сорому та задоволення від того, що відбувається. стає спекотно, а обличчя горить, змушуючи прикусити нижню губу.

техьон одразу на пробу обводить язиком колечко м’язів, стискаючи сідниці пальцями та ширше розводячи їх, що змушує чона доволі голосно простогнати, а потім закрити обличчя руками.

—мені подобається, чоні. не стримуйся.

і знову робить те ж саме, поки чонгук стогне, заглушуючи цим своє нерозбірливе “блять”. кім вилизує, кружляє язиком, проштовхує його глибше, а чонгук тільки давиться власною реакцією, намагаючись вхопитися руками за будь-що, щоб могло втримати його на ногах. коліна підгинаються, тремтять, але йому так добре, що він готовий кінчити хоч зараз. техьон паралельно наносить на пальці мастило, а потім підносить їх до колечка. він встає, притискаючись до тіла молодшого, кусає за шию та вводить один палець. чонгук стогне, вигинаючись та закидаючи голову назад, щоб видавити з себе тремтяче:

—хьон..

кім вкриває його шию поцілунками, продовжуючи розтягувати, поступово додаючи другий палець та розводячи їх в манері ножиць. іншою рукою він підіймається по тілу чона, зупиняючись на сосках. прокручує тверді ареоли пальцями і цілує чона у підборіддя, коли той знову закидає голову, судомно видихаючи.

—вже, техьон, будь ласка. я дуже хочу, щоб ти трахнув мене, благаю.

чонгук шепоче із закрити очима, важко дихаючи та облизуючи свої губи. він сам бере техьона за руку, виймаючи з себе його пальці. різке відчуття пустоти всередині змушує розчаровано прикусити губу. він повертає голову до обличчя кіма, що дивиться на нього через плече і від такого захоплюючого погляду бурштинових очей йому хочеться буквально заскиглити.

—будь ласка, розтягни мене своїм членом, хьон.

і хіба техьон може відмовити чонгуку? ніколи і ні за що. він занадто закоханий в цього хлопця, який спочатку каже відверто вульгарні речі, а потім стоїть перед ним червоніючи від сорому.

знімаючи шорти, він проводить рукою по своєму налитому кров’ю члену, полегшено видихаючи. тремтячими від збудження руками наносить мастило на всю довжину члена, приставляє почервонілу голівку до входу чонгука але не поспішає, проводячи рукою уздовж всієї спини молодшого, зупиняючись на шиї, щоб не сильно стиснути її.

—наскільки сильно ти хочеш мій член, гукі?

він майже шепоче це у саме вухо чона, викликаючи мурашки на його тілі своїм низьким та хрипким голосом.

—а ти трахаєш так само добре, як мелеш язиком, техьоні? чи я зараз втрачаю свій дорогоцінний час?

чонгук не впевнений, чи не заплітався його язик, поки він говорив, бо зараз йому навіть думати важко. стояк такий сильний, що член майже торкається живота, а збудження змушує передеякулят повільно стікати з голівки по всій довжині. думки заплутані, дії інтуїтивні, а його тіло палає, просячи дотиків та поцілунків. та хіба ж він піддасться на кімову гру? звісно ні.

—залюбки почую твою думку з цього приводу, крихітко.

техьон одразу входить на половину, не стримуючи низького стогону, змушуючи чонгука сильніше прогнутися в спині та до крові прикусити губу. сам хапається руками за талію молодшого, стискаючи її та продовжуючи повільно входити. він залишає поцілунок між лопатками чона, коли входить на всю довжину та чує протяжний стогін. дає молодшому трішки часу, щоб звикнути, а потім починає повільно рухатися, відчуваючи, як розтягує м’які стінки чонгука власним членом. ці відчуття дурманять розум, тому він пришвидшує темп, продовжуючи стискати витончену талію. коли з чонових губ злітає хрипкий викрик, який супроводжується солодким «ммм» та різким тремтінням в його тілі, техьон розуміє, що знайшов комок нервів. не змінюючи кут, він проводить язиком по його шиї та починає вбиватися в тіло молодшого, кожен раз попадаючи прямісінько по простаті.

—ти такий солодкий, гук. такий гарячий та вузький для мене.

він покриває шию чонгука поцілунками, прикушує шкіру, поки права рука повільно підіймається по тілу молодшого, щоб стиснути його сосок між пальцями і отримати тихий скуліж. чонгук не витримує та тягнеться рукою до свого члена, який вже знемагає від бажання отримати розрядку. але техьон перехоплює його руку і заводить її за спину, одразу ж хрипко стверджуючи:

—ні, гукі, ти кінчиш без рук.

і чорт би побрав того кім техьона, тому що від цього голосу у чона не виникає жодних сумнівів. так, він зможе кінчити від одного лише члена старшого.

—тобі подобається, м, чон? дай мені відповідь, ну ж бо.

старший шльопає чонгука по сідниці, змушуючи шкіру моментально почервоніти, а самого хлопця скрикнути від несподіванки.

—чорт, кім, замовкни.

чонгук буде справжнім брехуном, якщо скаже, що йому це не подобається. тому що його до поколювання на кінчиках пальців веде від поведінки техьона. ця власність, якій дуже важко не підкорятися, відчуття великих долоней на власній талії та сідницях, дрібні поцілунки на шиї та хрипкий голос над вухом. збуджує до потемніння в очах.

—це неправильна відповідь, милий.

техьон сповільнюється, кусаючи чона за плече та знову шльопає в те ж місце, чуючи викрик. чонгук прикушує губу, намагаючись самостійно відновити темп та насадитися на член техьона, проте руки на його талії не дозволяють це зробити, фіксуючи тіло. він здавлено стогне, приймаючи поразку. хоча, насправді, ця поразка відчувається так солодко.

—техьон, техьон, техьон.

чонгук шепоче та лине до чужих м’яких губ, які осипають поцілунками його вилицю.

—подобається, мені дуже подобається, я так хочу тебе. благаю, техьон, продовжуй трахати мене..

останнє слово переливається у новий стогін. схоже, така відповідь повністю влаштовує старшого, бо він пришвидшується, продовжуючи вбиватися в потрібну точку та приносячи шалене задоволення, змушуючи закочувати очі. ноги чона починають тремтіти, погрожуючи не втримати тіло, руки втискаються в шафки, бажаючи втриматись хоч якось, а з губ не перестають злітати голосні стогони. техьон нарощує темп, не змінюючи кут і кожен раз пробиває тіло молодшого струмом. він так сильно стискає талію чонгука, що там, певно, залишаться синці. але він потім обов’язково їх зацілує. голову кружляє від відчуття наближення до оргазму, тож він тільки лине ближче до чужого тіла, хрипло стогнучи на вухо чона.

—так, хьон.. мені.. так добре, ще..

молодший хрипко кричить у маренні задоволення, не в силах відкрити очі, а для кіма його голос слугує останнім спусковим гачком. з його губ злітають зірвані стогони, ще декілька грубих поштовхів і вони кінчають разом. техьон припадає лобом до плеча чонгука, відчуваючи, як той тремтить та м’якшає в його руках. вони обидва важко дихають, відходячи від оргазму, поки старший залишає два лінивих поцілунки на вилиці чона, виходячи з нього.

—нам треба прибрати та сходити в душ.

неохоче шепоче техьон, а чонгук розвертається до нього, щоб ніжно поцілувати в губи, м’яко зминаючи їх та обвиваючи його шию руками.

—я так закоханий в тебе, техьон. дуже сильно.

відриваючись від поцілунку промовляє молодший, отримуючи у відповідь широку та щасливу посмішку тепер вже свого хлопця, який притягує його в обійми та з щирістю цілого всесвіту шепоче:

—ти навіть не уявляєш, наскільки я закоханий в тебе.

—і як можна бути такими ніжними, стоячи голими в пустій роздягальні та відходячи від шаленого сексу?

сміючись запитує чонгук, а техьон, так само тихо посміюючись у відповідь, підхоплює його на руки та нарешті несе під прохолодний душ.

згодом чонгук повністю оговтається від травми і переверне рахунок боїв у свою користь, змушуючи кіма кожен раз падати на мати та витирати кров з обличчя. проте ввечері він буде звиватися під техьоном у власному ліжку, поки той буде шалено блаженно трахати його, змушуючи ковтати своє ім’я у гучних стогонах.