Це все що ти можеш?

— Кохаю тебе — підтягуючись й даруючи ніжний поцілунок в шию, муркотить Костя — це було прекрасно, — додає вже тихіше. Бреше, бреше більше собі чи Міші він та й не зрозумів, але за другим поцілунком потягнувся.

— І я тебе кохаю, — обнімаючи Костю, вивалює Міша

Ні, Костя кохає свого хлопця. Він бреше, що це було прекрасно. Хоч вони вдвох і дійшли до фіналу, хоч в них і була романтика, але це не те, чого Кості хотілось би. Міша чудовий в ліжку, але для людей з менш збоченою фантазією та бажаннями. Вони разом понад рік, хоча вже через місяць Костя допетрив, що йому не подобається “традиційний” секс.

Важко було прийняти свою бісексуальність в тридцять, добре у двадцять п’ять, але прийняти що понад усе хочеш, щоб тебе зв’язали та трахнули на всіх поверхнях твоєї двохкімнатної квартири перші місяці було майже не можливо.

Йому не потрібні були всі ці ніжності під час процесу, вони потрібні до, після. Як підвести до такої розмови? Можливо Міша від нього відвернеться, Костя його налякає, бо саме він на початку відносин запевняв, що стосунки двох чоловіків по більшій частині не відрізняються від гетеросексуальних і що це ніяке не збочення. Але все ж таки, це повинно було колись статися?

Прокидається Костя на наступний ранок від шуму на кухні, що стало звичним. Хоча як прокидається, скоріш воскресає, після вчорашнього марафону самоаналізу.

— Ні, його на кухні залишати не можна.

— Ай блять! — машинально відсмикуючи руку та скидаючи банку з перцем на землю Міша розчаровано стогне так, що здається чув весь мікрорайон. — Зварив каву називається… — притискаючи долоню до грудної клітки нагнувся, щоб підняти перець, який якимось дивом не розбився. — О, добрий ранок. — трохи ніякового промовив він швидко випрямившись та “закриваючи” шафку головою — Та йоп.

— Боже, все, досить! Відійди, я сам все зроблю — притягнувши до столу свого майбутнього чоловіка (а що? Їм вже під тридцять, помирати скоро) та непомітно оглянувши маківку посадив його за стіл та заметушився біля плити.

— Що з рукою хоча б?

— Забув, що турка гаряча і взявся навіть не за її ручку, короче як завжди… Я думав зробити тобі приємно, щоб ти не напружувався хоч раз.

— В мене є дитина, для мене це як два пальці… Легко, дай мені п’ять хвилин. — Вже розливаючи каву виголосив Трембовецький.

— Не сумніваюся) як спала найгарніша людина у світі? — Міша підходить та мружиться притискаючи голову до плеча, а руки сковзнули під футболку. Не гоже без діла сидіти.

— Не дуже, думав про одне..Я взагалі з тобою поговорити хотів.

— Про що? — вже насторожено шепоче й Костя всім тілом відчув як Міша напружився.

— А? А..Цей, ну..Потім.

— Та ні, кажи зараз, нам до речі подкаст записувати сьогодні, отже давай, вивалюй.

— Я, ну.. там потрібно буде з Міланом посидіти, поки я в там..ці..ну..справи повирішую — Костю охопила паніка, від страху ноги почали німіти, а стуки серця почали відчуватися всюди. Міші також, його рука швидко перемістилась на грудну клітку й Костя зрозумів, що його зараз засічуть, що він щось приховує. Бо серце зараз вистрибне, і це ой як помітно.

— Що? Які справи?

— Там за машину, я як раз мав подзвонити за неї, так, вибач, я зараз повернусь, ось кава, все, зараз, ага, ну, все. — викрутившись з вже міцніших обіймів Костя втік в кімнату — “Не втік, а тактично відступив.” — заливаючись фарбою пробубнів він, зачиняючи двері позаду себе.

— “Ну і що то було?” — допивши каву думав Рудь.

***

Дроти згорнуті, камери зібрані, а карти пам’яті вже в бананці – це означає подкаст записаний, можна впевнено йти до дому в м’якесеньке ліжко, так?

— Година сорок, ви серйозно?! — в Кості очі на лоб полізли.

— Ого… Схоже сьогодні ми ночуємо в офісі — Міша зітхає, ставивши сумки з апаратурою на місце й кинувши оцінювальний погляд на диван — Ну все не так погано, можливо, він навіть розкладається

— Йобаний ти рот, вранці Света мала Мілана привести, а мене дома не буде, телефон сів, зарядного не має… — пробурмотівши собі в руки, Костя вже в котре проходив навколо столу не зрозуміло, що шукаючи й дуже імовірно, що логіку в цій ситуації. Не знайшов.

— Ей, припиняй цирк, не нервуй, все не так погано, чи мені потрібно за шкірки тебе взяти і як кота в цей факт потицяти, щоб ти змирився? — обережно обійшовши коханця та поставивши руки по праву й ліву сторону від нього Костя опинився в пастку між столом та чоловіком. — Хоча в мене є декілька варіантів, як можна нам розслабитися) — потихеньку наближаючись до Трембовецького Міша майже поцілував того, але був поспішно продинамлений.

— В нас ні презервативів, ні змазки… Давай не будемо — поклавши руки на плечі він домовляв вже з опущеною головою.

— В мене все є)

— Скотина, це ти все підлаштував!

— А яка вже різниця — Прошепотів молодший потихеньку вкладаючи коханого на стіл.

Довгі поцілунки, настільки чуттєві, настільки ніжні, що Костю блювати тягне. Ні, звичайно, все не настільки погано, але тіло просто благало про більше. Одяг полетів в низ. Поцілунки йшли один за одним до червоних міток на шкірі, але не більше, гаряче дихання обпікало й з рештою Трембовецький млів в руках коханого та до такого ступеня, що здавалося ще мить й він розпливеться в тут й зараз. — “Можливо все не так й погано…” — Міша нишпорить руками по тілу, стискає стегна, перераховує пальцями ребра, гладить груди, піднімаючись долонями вище трохи розминає плечі під час ще одного з поцілунків від чого Костю розвозить й це була основна причина чому ця розмова так довго відкладалася. Мішені руки робили з Кості тряпочку, якій все й всі подобалися, але проходило п’ять хвилин після фіналу й в грудях знову воскресало відчуття незадоволеності від всього процесу.

Закинувши ноги свого хлопця на плечі він прийнявся відкривати тюбик.

Змазка, один палець, другий, член Міші. Все як завжди, лежи й тішся, на що жалітися? Не в цьому випадку. Повільно проникаючи на половину, Міша притискається тілом до майбутнього Рудя й виходить до кінця, знову входить. Стиснувши зуби, щоб не зірватися на гаркіт. Як хотілось підняти темп й просто вбиватися в таке кохане тіло, поки в Кості ноги не оніміють, але не можна, налякає

В стосунках з колишньою дружиною у Міші була одна проблема — секс. Так вони безмежного один одного кохали, ну, як найменше в це свято вірив сам Рудь. П’ять років відносин, ще два роки ідеального шлюбу. Майже ідеального. Декілька на той момент недоречних відео на PornHub зробили своє діло. На розмову він наважився відразу, десь через декілька актів коли знову прилетів до коханої в Торонто. Вона не сильно й розуміла “такий” секс, це було не те чого їй хотілось, але заради чоловіка свої бажання прийшлось відкласти на другий план. Це була перша помилка. Вона не могла від’єднати секс від “звичайного” життя й це сильно вдарило по неї. Вона вже не бачила в Міші турботливу, сильну та ніжну людину, вона бачила якогось..звіра? Вони намагалися повернутися до традиційного сексу, але вже сприйняття одне одного змінилося й через 4 місяці вони стояли в РАЦСі з документами на розлучення.

Ще раз входить повільно набираючи швидкості, почулися перші слова кохання з придиханням, перші тихесенькі стогни й збите дихання. Від бажання іскри з очей летіли, а в голові паморочилось.

Рудь впевнено, але акуратно починає гладити рідні стегна, воюючи з бажанням сильно пройтися по них рукою, штовхається несильно, чуттєво, зачіпаючи простату. А Костя мічеться по столу й не знає куди себе подіти, прогинається в спині та ще дужче тиснеться до гарячого тіла, підвилюючи стегно до члена. Він так не може. Хоче більшого.

— Ш-швидше — простогнав Костя

Що…

— Швид-дше благаю!

Невже…

— Та трахни вже мене нормально! Залиш всі ці ніжності!

Для Міші це був спусковий крок.

Він в ту ж секунду почав набирати темп, доходячи до жадібного втовкмачування в бажане тіло, входив на всю довжину, з кожним поштовхом ударяючи точно по простаті й повністю виходив на декілька секунд, щоб просто помилуватися, як в Кості хребет тріщав від бажання, очі починали закочуватися наверх, а губи пересохли в край. Кожен стогін, що підіймався на одну ноту в верх давав Міші зелене світло на все що він хотів.

Рука сама потягнулася до тонкої шиї, перекривши майже весь доступ до кисню. Міша й не намагався зменшити темп, все так само втискався в стіл, бачачи, як Костя все більше піддавався вперед й насаджувався сідницями.

— Сильніше..

Ще більше стиснувши горлянку він нахилився й над самісіньким вухом прохрипів:

— Невже ти такий збоченець, що тобі навіть цього мало? — Впевнено, але досі лагідно промовляв він, пробуючи на смак ці слова, що так довго крутилися в його голові. Чи не занадто це для Кості? Що йому можна й де там межа через яку йому заборонено переступати. Ні обуреного погляду, ні здивування не було помічено, можна продовжувати гру. Вони ніби прийняли правила хоча й обговорити це потрібно буде. — Чи мені потрібно витрахати тебе до крові, щоб ти був задоволений, а? Котику? Чому язик в дупу запхав, я думав там вже місця не має, а в тебе он скільки талантів)

— Ах-х, тааак, будь-ьласка, благаю сильніше

— Яка ж ти сучка Трембовецький)

Скидаючи з себе ноги й виходячи з коханця, у відповідь на нетямущий погляд Рудь тільки вишкірився, та так що подих перехопило.

Такого Мішу Костя ще не бачив й не знав до кінця, як з ним поводитись. Але він йому дах зносив.

Грубо перевернувши коханого, він знову повністю входить й методично починає виштовхувати кожен стогін з тіла знизу. Така зміна позиції вибила з колії, та Кості тільки й залишалось, що з роздертими очима хапати повітря. Знайшовши точку опори в столі він трохи вирівняв позу, що не пройшло не помітним. Однією рукою намотуючи трішки відросле волосся на кулак й відтягуючи його, а іншою заламуючи руки Кості. Міша відходить від столу на пів кроку. Прогинаючись в спині й через нестерпний біль відчуваючи, що зараз кінчить ні разу не торкнувшись члена, Костя стискає щелепу ще більше. — “Як я це поясню стоматологу..”

— Ну що? Цього тобі достатньо?) Чи тобі просто мало одного члена, один дзвінок й тут буде Валік)

— Ну що ж ти робиш зі мною…

— А що роблю?) — невинно запитає Міша прямо над вухом Кості, — Не подобається? Не думаю, бачу що подобається. Хто б міг подумати, що сам, Костянтин Ігорьович Трембовецький така підстилка, яка хоче погрубіле, поглибше. Так? Що мовчиш? — Міша сам не зрозумів чому, але після цих слів Костя отримав рукою по сідницях до червоних відбитків, потім ще один й ще один. Але Міша хоч і не зрозумів чому це зробив, він зрозумів, що його це заводить..сильно.

А Костя що? А Костя наче помер, ці легкі, приємні в минулому спазми знизу живота стали ударами ножем по всьому тілу. Він вже не чув все, що Міша йому каже, то було якимось відлунням за тисячі кілометрів. Але удар його повернув до життя.

— Будь-ласка, благаю, зроби щось, я не можу вже…

— Мені подобається як ти виглядаєш..Такий безпомічний..Скажи прямо, що ти хочеш — Він на якийсь час виходить коли бачить, що Костя майже фінішував.

— Трахни вже мене!.. будь ласка.

— Який хороший хлопчик) — крізь посмішку каже Міша входячи до упору. Він знов бере Костю за волосся сильно тягнучи назад.

—Мхм..

Міша вбивається в Костю з шаленою швидкістю, що вистачає і однієї хвилини, що він доходить до фіналу з криком, а за ним й Міша

Перший відходить від такого “спектаклю” Міша.

— Ти як? Все нормально?

— Сука, Рудь, та я ніг не відчуваю, ти де раніше був? — вже відійшов і Костя.

— Схоже все в нормі,— посміхається Рудь

— В нормі, в нормі

— Ну що можу сказати, чай будеш?

— Тобто дві хвилини назад ти мене трахав так, що зараз болять ноги, а зараз ти пропонуєш чай? Звичайно буду)

— Ну а що)

— Це все що ти можеш? — Хтиво посміхнувшись питає Костя.— Так слабо?) — каже вже торкаючись і погладжуючи Мішину руку

— Спеціально провокуєш? Ти я так бачу взагалі знахабнів. Ти відповіси за це, але не зараз. Йди чай пий, суккуб)

— Ой, хто б казав — посміхаючись каже Костя.

…