Хто ж герой?

Реджіна: Хіба ти не хочеш вбити Пена?

Амбер: ні

Голд: Навіть не замислилась.

Девід: Боїшся? Нас багато він не впоратися

Амбер: Ахаха! Це він мене боїться. Я легко можу його сама вбити

Білосніжка: Але чому ти дозволяєш йому тобою командувати?

Амбер: Про що ти?

Білосніжка: Ти завжди з’являєшся тоді, коли це було б не вигідно нам, але вигідно Пену

Амбер: Якби я була у нього на побігеньках, то не дозволила вам жити ще тоді, коли прибули. Я б одразу перетворила на дерева вас

Голд: Що за манія на дерева?

Амбер: А в тебе на плетіння золотий нитки, у Реджини на яблука

Крюк: Амбер, дякую, що допомагаєш

Амбер: Я не допомагаю, мені просто нудно. І ви не збираєтеся жити в лісі, тому мені все одно

Амбер зітхнула рукою і зникла, а хлопці пішли до Темного лісу.

~У таборі як завжди веселощі~

Генрі сидів на поваленому дерево грозою. Пен це побачив і підійшов до нього

Пітер: Чому сумуєш?

Генрі: А чому радіти?

Пітер: Як чому? Все це свято у честь тебе!

Генрі: Але навіщо?

Пітер: Ти ж урятуєш магію! Ти істинно віруючий!

Генрі: Ти помилився, я не герой. Моя мама рятівниця, вона герой

Пітер: Ні! Ти герой, Генрі. Якби не ти, то твоя мама ніколи навіть не повірила б у казку

Генрі: Але…

Пітер: Генрі, дивись

Пітер дістав листочок, скручений у трубочку, і простягнув Генрі. Генрі розгорнув його і побачив свій портрет

Пітер: Він у мене з давніх-давен. Тож, Генрі, це ти герой. Подумай про це

І Пітер пішов, залишивши Генрі в роздумах. Генрі ще раз глянув на портрет, скомкав і викинув. Генрі ще посидів у роздумах і пішов до інших танцювати. Побачивши це Пітер усміхнувся