Хтось вмер

“Хтось вмер”

Бліда, мов смерть
У танці з тілом
Вже давно не плаче.
Обійми в неї з потойбіччям.
Стоп ! А може й ні !
Хтось ще у цій кімнаті
Слідкує тихо з іншого кінця
За танцем мертвих тіл

Він точно жив !
Рум’яні щоки, блискіт оч
Але страшенна та картина
Зовсім не турбує його дух

Мертвенна тиша, мертвий тан
Та й душа вже мертва
Не перший рік
Де ж крик птахів, шелест крил
Занадто тихо
Не комфортно тут мені.

Жах заповнив груди
Дивилась прямо в мене
ніби душу розглядала
Але і я помер давно
І душу втратив
Впустивши кості чоловічі
Впала і вона

Закричала, заревла
Що вікна задзвеніли
Вогонь в каміні запалав
І з того самого кутка
Почув я шурхіт
Він встав,  струхнувсь
І розсипався,  як попіл
Ми самі
Я й вона

Бліда в червоній сукні
Сиділа і ревла
Над тілом чоловіка

Ніби тільки зрозумівши
Що вже давно він згнив
Шум дзвонів перебив її
З церкви десь неподалік
А ось і тихо, ще тихіше
– Хтось вмер
Злетіло з мертвих вуст
Моїх …