холодне світло

Осінь дуже красива і на цьому, власне, можна завершувати думку і нічого більше не додавати, не писати жодного слова.

Тому розкажу цікаві моменти про Осінь; хто шукає цікаве може читати далі, хто прийшов за думками хай лишиться тут.

Осінь неймовірна красуня, і хто б знав, чим вона так до себе притягує юнаків і дорослих чоловіків, природні явища (як то вітер),

та навіть власні місяці.

Ото їх більше слухайте, коли вони розповідають, що не кохали Осінь більше за життя: три найбільших в світі брехуна.

Вересень дуже юний, ласкава Осінь була його першим коханням, та не склалось; він розповідає, що це все брехня і що його завжди вабило до чоловіків,

а Осінь так, просто подруга.

Жовтень мовчазний, і так брехливо мовчати не вміє жоден чоловік в цьому світі: він кохав Осінь сильніше за всіх інших,

він так пристрасно цілував її ніжні руки, він досі заплющує очі, коли вона посміхається.

Листопад серйозний дядько з серйозною бородою, він не такий старий, та виглядає як досвідчений священик: він кохав Осінь спокійно і стримано,

він кохав її так, що вона навіть цього не помітила. Ніхто нікого не звинувачує, навіть долю не сварить ані Осінь, ані Листопад.

Осінь неймовірна красуня, яка, хоч і сприймає все близько до серця, ніколи не втрачає своєї щирої посмішки,

і ніколи не забуває вчасно мити голову.

Тільки якщо довго-довго дивитись їй в очі можна відчути, скільки всього вона бачила, скільки всього на собі відчула та пережила.

Справді, що причаровує в Осені – це її неймовірно чиста і ніжна шкіра обличчя.

Вона якось сиділа у парку, щось писала собі у блокноті, час від часу на десять-п’ятнадцять хвилин відволікаючись на листя довкола,

на звуки каштанів десь позаду, на шурхіт у траві, який роблять чи то горобці, чи то білочки.

До неї сором’язливо підійшла дівчина, виглядала молодше Осені, власне хто завгодно буде виглядати молодше тисяч років,

а якщо серйозно – то їй було років сімнадцять чи дев’ятнадцять.

Вона з пару секунд боялась почати розмову, та врешті сказала: «пробачте… У вас така гарна шкіра, якими засобами догляду ви користуєтесь?».

Осені було дуже приємно, і в той самий час вона засоромилась, тому почервоніла, як зазвичай в її час червоніє листя на дикому винограді, подякувала,

і назвала свій гель для вмивання від Чистої лінії.

Зрозуміло, що вона збрехала. Не могла ж вона сказати тій дівчині, що насправді, щоб так виглядати, вона вмивається холодним місячним світлом,

вона приймає душ з нього.

Без цього вона б не змогла виглядати так гарно, Осінь без холодного світла місяця не змогла б виглядати так.

Кожного вечора вона роздягається і, стоячи перед дзеркалом, бачить на тілі і на обличчі, на руках і на шиї сліди поцілунків

всіх закоханих в неї, всіх, хто її цілував, і кого вона не змогла залишити поруч з собою.

Таке може змити тільки місячне сяйво. Холодне місячне сяйво.

Та кожен раз із холодним світлом змішуються теплі сльози:

Осінь вже дуже давно

не знаходить на тілі

нові сліди.