Хепіенд чи як?

…за огорожу завагався…Він подивився на пташок,які недалеко сиділи і воркували.Він згадав їх першу зустріч,він згадував як волосся Чон-а виблискувало під світлом від вогнища,як вони проводили дні в дома ЧонГука,як він ніс коханого на плечах під дощем,як вперше поцілував ті м’ягкі уста.Сльози мимоволі покотились по щоці.музика в старому плеєрі глушила його…Він ще раз подивився на воду.Ні…Хосок би не хотів щоб його коханий так закінчив…
Юн перестрибнув назад і вже в голос ридаючи поплентався назад , він хотів прогулятись…Тому пішов вже знайомим адресом…Він би хотів знову побачити чекаючого ХоСока біля під’їзду,але знав,що це лиш його мрії,і що цього більше ніколи не станеться…
Через двадцять хвилин він дійшов до повороту перед під’їздом Чон-а …І побачив хлопця з темним волосся,і…з сірим сведром…Він так схожий на Хо…Його тіло його не слухалось,і вже несло слідом за молодиком.Мін захекавшись спіймав юнака за рукав і потягнув.В його очах ще не просохли сльози.І…він не вірив очам…Він спить,чи може двадцять хвилин тому він таки стрибнув з мосту,чи це білочка на фоні тривалого запою?Він не знав чи не обманює його зір,але йому було байдуже…І навіть нехай зараз насправді він причіпився до зовсім чужої людини,і його заберуть в психушку,але він хоче надивитись востаннє в ті карі очі,які можливо лише мариво,і його розум грає з ним в жахливі жарти…Але юнак нікуди не йшов,він мовчки стояв і дивився на хлопця з червоними очима та заплаканим обличчям.
Х;- Й..Юн?Юнгі?
Чг;- Я сплю…Вибачте якщо вас потривожив…Я мабуть зійшов з розуму :- промовив хлопець,поки по його щоках стікали сльози…
Х;- Юнгі,ти живий?Як?
Ю;+ Я не сплю?Це ти,Хо?
Х;- Я не знаю,може це я сплю;- в нього потекли сльози,і він вмвзав собі добрячого ляпаса ,але біль була пекуча,і він заплакав ще дужче від розуміння,що це не сон…
Ю;- я…Я хотів померти,щоб тебе зустріти ;- Накрив щоки хлопця навпроти долонями:- я так сумував…
Х;- А я..Я думав ти помер… ;- Хлопець сильно стиснув руку Юна,ніби боячись ,що той втече,чи розчиниться як міраж…
Вони піднялись на 8 поверх до квартири ХоСокаМайже весь час міцно тримаючись за руки боячись втратити те що в них зараз є,в цю секунду.Якийсь час вони просто сиділи мовчки на дивані в обіймах.
В подальшому діалозі вони дійшли висновку,що Чімін просто хотів щоб Хосок зник з життя Юнгі,щоб він зайняв його місце.Навіть підкупив чергового лікаря ,щоб той не казав,що Хо,насправді лежав на поверх вище Юнгі.А так як Юнгі надто сильно вбився і навіть не хотів ні з ким спілкуватись – це полегшило Чіміну місію скрити те,що Хо живий.
Пізніше вони дізнались він Джина,що Чіміна ув’язнили за навмисне спричинення дтп,так як сліди його злочину були надто очевидні.
Тепер в них все буде добре.Тепер їх навіть смерть не розлучить)

P.s.Дякую за увагу,не судіть строго.Це мій перший фанфік який я публікую,і знаю що тут є купа мінусів: від відсутності сюжету до банальності тексту.Але критику пишіть в коментарі)