Фд «Not exactly a hero» : Передружба та недо-стосунки, що влаштовують обох

«Та хіба друзі займаються таким?!»

Двоє хлопців стоять біля стінки кімнати та палко цілуються. Замість того, щоб їсти олів’є, задля якого вони мучились — обидва насолоджуються довгожданим поцілунком та обіймами у цю святкову ніч. Думка про те, що це якось неправильно — від обережних та наповнених ніжністю поцілунків у щоку та ніс пролетіла так само швидко, так і прийшла.

« — Звісно, що займаються. Ми, на хвилину, Найкращі друзі! Це неабияк змінює цю ситуацію, вірно? Вірно..» — згоджується зі своїми ж думками Кріс, переводячи свою увагу вже на самого друга, обіймаючи у відповідь. Те, як його «друг» палко цілує вже давно не чужі губи, щоки, шию та ніжно обіймає, притягуючи ближче — ні в якому разі не може заважати їхній дружбі.

… «І що, що жодного разу ніхто про таку дружню любов не чув? Значить.. Ми будемо першими! От і все!» — згадує свої ж думки у минулому й одразу посміхається. Це не те, про що хотілось думати зараз. А хотілось думати про зелені очі навпроти, кожного разу вдивляючись у них, поки вони не почнуть дивитися у відповідь. І звісно, програвати у такі собі переглядки ніхто не збирається. Один занадто гордий, а іншому просто весело час від часу дражнитися і не поступатися молодшому. Напруга у повітрі зростала навіть не через гру, але все ж таки першим відвів погляд Райлі, опускаючи голову та розуміючи, що все ж таки поступається. Кріс самовдоволено посміхається:

— Вже здаєшся?

— Шия затекла, але можемо змінити положення. Може, поки будеш внизу, перевіриш це на собі? Дізнаєшся, як це: постійно тримати голову вище, щоб дивитися прямо в очі.

— Забагато хочеш. Хоча.. — не бажаючи закінчувати речення, хлопець цілує у маківку, гладячи рукою доволі об’ємне і трохи пухнасте волосся Райлі. — Доволі приємне на дотик.. 

— А.. дякую, напевно? — хлопцю трохи ніяково від не очікуваних ним компліментів, хоча він дійсно хоче їх отримувати, а от реагувати як — ще не знає. Тому знову цілує щоку партнера, опускаючи голову, щоб дати шиї відпочити, поки Кріс гладить його волосся. Це трохи заспокоює збуджений організм, дозволяючи майже задрімати, продовжуючи обіймати друга, тримаючись кріпше. Вже у голова Райлі проковзають думки про те, що набагато простіше “формально” бути друзями, бо слова «стосунки», «хлопець», «чоловік», «весілля» трохи лякають, наче, якщо ви у стосунках, то обов’язково потрібно, щоб щось змінилось.

І не на краще.

Можливо, через поширені стереотипи щодо стосунків, що ти не маєш права спілкуватись з кимось окрім партнера, постійно сваритись. Усі ці нав’язані зобов’язання.. Це все занадто обтяжливо . Хоча, може вони вже у стосунках, просто називають один одного друзями????.. Думки у голові перемішуються, тому хлопець знову підіймає голову, трохи опускає до свого рівня чужу і цілує губи. Цього року він більше не згадуватиме про погане, віддаючи всього себе цим устам, поки покинуте олів’є одиноко стояло на столі..